"10" березня 2015 р.Справа № 921/45/15-г/10
Господарський суд Тернопільської області
У складі судді Півторака М.Є.
За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Приватного підприємства "Імені Матросова", 47400, м. Ланівці, вул. Тернопільська, 3 Тернопільської області
до відповідача: Лановецької міської ради, 47400, м. Ланівці, вул. Незалежності, 34 Тернопільської області
За участю представників:
Позивача: Бриски А.О. - ліквідатора ПП "Імені Матросова", ухвала господарського суду від 19.04.2013 р.;
Відповідача: не прибув;
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.
У зв'язку з відсутністю клопотання сторін фіксація процесу технічними засобами не здійснюється .
Суть справи: Приватне підприємство "Імені Матросова", м. Ланівці Тернопільської області звернулося з позовом до Лановецької міської ради Тернопільської області про визнання за ним права власності на нерухоме майно: будівлю кукурудзосушарки зі складом загальною площею 1 070,00 кв. м., яка знаходиться за адресою м. Ланівці вул. Загребельна, 5 Тернопільської області.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач надав Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Лановецьким районним бюро технічної інвентаризації 09.09.2005 року; Довідку № 121 від 06.12.2006 року; рішення апеляційного суду Запорізької області від 07.09.2011 року; ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.03.2012 року; рішення апеляційного суду Запорізької області від 11.04.2013 року; рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 29.04.2014 року; ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 29.07. 2014 року; інші документи, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Посилається на приписи статей 54,61,64 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від січня 2015 року порушено провадження у справі № 921/45/15-г/10 та призначено судове засідання за участю повноважних представників сторін о 15 год. 00 хв. 03 лютого 2015 року.
Ухвала господарського суду про призначення судового засідання була направлена сторонам по справі за адресами, вказаними у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представника відповідача розгляд заяви було відкладено до 14 год. 30 хвилин 24 лютого 2015 року та 14 год. 30 хв. 10.03.2015 року в порядку статті 77 ГПК України.
24.02.2015 року Ланвецька міська рада надала суду письмовий відзив на заяву № 55 (вх. № 6732) у якому визнає повністю заявлені позовні вимоги та просить справу розглядати без участі представника відповідача.
Представник позивача в судове засідання 10.03.1015 року не прибув, а подав до суду клопотання (вх. № 7655 від 10.03.2015 року) та просить перенести розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з підготовкою документів, необхідних для розгляду позову по суті .
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає до задоволення, оскільки, суд неодноразово відкладав розгляд справи, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, з часу призначення справи до розгляду у сторін було достатньо часу для надання доказів в обґрунтування позовних вимог та їх заперечення, а також закінченням двохмісячного строку для розгляду позову по суті встановлено статтею 69 ГПК України .
Беручи до уваги, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалася судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим статтею 22 ГПК України, а тому справа розглядається без участі представників сторін в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Визначені статтею 1 ГПК юридичні особи та громадяни можуть бути сторонами в господарському судовому процесі.
Позивач по справі приватне підприємство "Імені Матросова", місцезнаходження органів управління якого м. Ланівці вул. Тернопільська, 3, Тернопільської області зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку і включене до ЄДРПО України, ідентифікаційний код 32290832, що підтверджується Спеціальним Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії від 13.01.2015 року і наділене повноваженнями на судовий захист своїх прав та інтересів.
В графі Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців "Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення" записано: "17.01.2013, в стані припинення, за судовим рішенням про банкрутство. Судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, 10.01.2013; 10/б-5022/1418/2012, господарський суд Тернопільської області".
Предметом позову приватне підприємство "Імені Матросова", м. Ланівці визначило визнання за ним права власності на будівлю кукурудзосушарки зі складом загальною площею 1 070,00 кв. м., яка знаходиться за адресою м. Ланівці, вул. Загребельна, 5 Тернопільської області.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство) .
При цьому, враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними (дійсними) правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.
Це пов'язано з тим, що Закон про банкрутство містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").
У даному випадку предметом судового розгляду є спір стосовно права власності на нерухоме майно: будівлю кукурудзосушарки зі складом загальною площею 1 070,00 кв. м., що знаходиться за адресою м. Ланівці, вул. Загребельна, 5, під час формування ліквідаційної маси у справі про банкрутство №10/Б-5022/1418/2012. Таким чином, даний спір стосується питань щодо формування ліквідаційної маси у справі про банкрутство. У зв'язку з чим такий спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні.
Отже, питання щодо визнання права власності на будівлю повинно бути вирішено у межах справи про банкрутство приватного підприємства "Імені Матросова" .
Аналогічні висновки щодо порядку розгляду вимог, безпосередньо пов'язаних зі справою про банкрутство, зроблені в ухвалі Верховного Суду України від 15.09.2010 у справі № 6-26077св09, яка згідно зі ст. 111- 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України.
Суд вважає, що визнання права власності здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і процесуально оформлюється ухвалою. Позовне провадження про визнання угоди недійсною не порушується.
Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема, у своїй постанові від 07 грудня 2004 року у справі №367/5-342.
З огляду на вказане господарський суд прийняв заяву приватного підприємства "Імені Матросова", м. Ланівці про визнання права власності на нерухоме майно: будівлю кукурудзосушарки зі складом загальною площею 1 070,00 кв. м., яка знаходиться за адресою м. Ланівці вул. Загребельна, 5 в межах провадження справи №10/Б- 5022/1418/2012 та розглядає її по суті.
У судовому засіданні встановлено, що згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8297955 від 09.09.2005 року, виданого Лановецьким районним бюро технічної інвентаризації за приватним підприємством "Імені Матросова", м. Ланівці зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, а саме: будівлю кукурудзосушарки зі складом, загальною площею 1 070,00 кв. м., що знаходиться за адресою Тернопільська область, м. Ланівці вул. Загребельна, буд. 5.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2005 року вищезазначене приміщення було продано Комракову Сергію Володимировичу, жителю м. Запоріжжя, вул. Дніпровські пороги,15/13.
У грудні 2005 року ПП "Імені Матросова" подало до суду позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.11.2005 року, укладеного з Комраковим С.В.; в свою чергу Комраков С.В. подав зустрічний позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу майна.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2005 року у задоволенні позову ПП "Імені Матросова" було відмовлено, а позов Комракова С.В. задоволено; визнано за ним право власності на нерухоме майно в перелік якого входить будівля кукурудзо сушарки зі складом загальною площею 1 070,00 кв. м., яка розташована за адресою м. Ланівці, вул. Загребельна, 5; зобов'язано Лановецьке районне БТІ здійснити реєстрацію за Комраковим С.В. права власності на нерухоме майно.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2011 року було частково задоволено позов Петрук А.О. та визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна кукурудзяної сушарки зі складом загальною площею 1 070,00 кв. м., що знаходилося за адресою м. Ланівці, вул. Загребельна, 5; визнано за Петрук А.О. право власності на вищезгадане майно та зобов'язано Лановецьке районне бюро здійснити реєстрацію права власності за Петрук А.О..
Не погоджуючись з рішенням суду Петрук А.О. подала апеляційну скаргу до апеляційного суду Запорізької області.
Апеляційний суд Запорізької області апеляційну скаргу Петрук А.О. задовольнив частково, рішення суду скасував та ухвалив нове рішення; в позові відмовив; постановою Вищого спеціалізованого суду України касаційну скаргу відхилено, рішення апеляційного суду Запорізької області від 07 вересня 2011 року залишено без змін.
У судовому засіданні також встановлено, що11 квітня 2013 року апеляційний суд Запорізької області виносить рішення, яким скасовує право власності на будівлю по вул. Загребельна, 5 в м. Ланівці за Комраковським С.В. та ухвалює нове рішення, яким у задоволенні позову відмовляє.
20 серпня 2013 року Петрук А.О. звернулася з позовом до Лановецького районного суду Тернопільської області про визнання за нею права власності за набувальною давністю на будівлю кукурудзосушарки зі складом по вул. Загребельна,т5 в м. Ланівці. 29 квітня 2014 року Лановецький районний суд своїм рішенням відмовив Петрук А.О. у задоволенні позовних вимог, яке ухвалою апеляційного суду Тернопільської області у справі № 602/997/13-ц від 29 липня 2014 року апеляційну скаргу відхилено, а рішення Лановецького районного суду від 29 квітня 2014 року залишено без змін.
Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 29.04.2014 року встановлено, що спірне майно, а саме будівля кукурудзосушарки зі складом загальною площею 1 070,00 кв. м., яка знаходиться в м. Ланівці, по вул. Загребельна ,5 залишилося за попереднім власником, тобто за ПП імені Матросова (позивачем у справі).
Отже, на час розгляду позову по суті власником будівлі кукурудзосушарки зі складом загальною площею 1 070,00 кв. м., яка знаходиться в м. Ланівці, по вул. Загребельна, 5 Тернопільської області є приватне підприємство імені Матросова і іншого судом не встановлено.
З матеріалів справи вбачається ,що постановою господарського суду Тернопільської області від 10 січня 2013 року боржника: Приватне підприємство"ім. Матросова", м. Ланівці, вул. Тернопільська, 3 Тернопільської області, ідентифікаційний код 32290832 визнано банкрутом ; ухвалою суду від 19.04. 2013 року призначено його ліквідатором Бриксу А.О., Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ № 592936.
Повноваження ліквідатора визначені ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до яких, зокрема, віднесено здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута, вживання заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подання до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 Закону; до ліквідаційної маси банкрута включаються усі види майнових активів ( майно та майнові права ), які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури.
На виконання приписів статті 25, 26 Закону з метою формування ліквідаційної маси банкрута - ПП "Імені Матросова" ліквідатором Бриксою А.О. було проведено Інвентаризацію майна та включено до ліквідаційної маси, зокрема: будівлю кукурудзосушарки зі складом загальною площею 1 070,00 кв. м., яка знаходиться за адресою м. Ланівці вул. Загребельна, 5 Тернопільської області.
Пунктом 4 статті 25 Закону визначено, що дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу передбачену законом чи договором оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Судом не здобуто доказів про те, що в порядку п. 4 статті 25 Закону в господарському суді розглядалася скарга на дії ліквідатора щодо віднесення вказаних об'єктів до ліквідаційної маси в межах провадження справи про банкрутство ПП "Імені Матросова".
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Витягу про реєстрацію права вланості на нерухоме майно №8297955 від 09.09.2005р. виданого Лановецьким районним бюро технічної інвентаризації за ПП "Ім. Матросова" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, а саме: будівля кукуродзосушарки зі складом загальною площею 1 070,00 кв. м., що знаходиться за адресою Тернопільська область, м. Ланівці, вул. Загребельна, буд. 5 (належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи).
А згідно довідки №121 від 06.12.2006р. виданої ПП "Ім. Матросова" Ленінському районному суду м. Запоріжжя, будівля кукуродзосушарки із складом включена до резервного фонду і не входить до переліку майна, яке підлягає паюванню.
Статтями 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 392 Цивільного Кодексу України передбачено, що власник може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Отже, згідно приписів ст. 392 ЦК України підставою для пред'явлення позову про визнання права власності є оспорення або невизнання права іншою особою.
Позов про визнання права власності є речово-правовим, і при зверненні до суду позивач повинен підтвердити наявність у нього права власності на спірне майно. Тобто обов'язковим є подання доказів, що підтверджують факт приналежності позивачу спірного майна на праві власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон), державна реєстрація прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Статтею 3 Закону встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно ст. 4 Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам в тому числі підлягає обов'язковій реєстрації право власності на нерухоме майно.
В частині 2 статі 144 Господарського кодексу України зазначено, що право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, відповідно до п. 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №868 від 17.10.2013р. (далі - Порядок) передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та ніші документи, визначені цим Порядком.
Отже, вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, а також яким чином особа, до якої позивачем пред'явлено позов, порушує права останнього. Необхідно встановити, які правовідносини виникли між сторонами у справі та які права чи законні інтереси позивача порушено відповідачем, за захистом яких позивач звернувся до суду з цим позовом, наявність чи відсутність обставин, які входять до предмету доказування із якими закон, на який посилається позивач пов'язує виникнення у нього права на позов у обраний ним спосіб захисту, а у відповідача - відповідного передбаченого законом обов'язку.
З матеріалів справи не вбачається, що між позивачем та відповідачем склалися правовідносини, що стосуються предмету позову у даній справі, доказів, які б підтверджували порушення прав чи законних інтересів позивача саме відповідачем також не надано.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на позивача обов'язок подати суду доказами, довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Наведене правило кореспондується із положеннями ст.54 ГПК України, яка встановлює вимоги до позовної заяви. Так, остання, серед іншого, повинна містити: виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов.
Документи, якими обґрунтовуються позовні вимоги повинні бути долучені до позовної заяви і в силу ст. 57 ГПК України.
Однак, позивач у справі не надав необхідних документів для розгляду позову по суті і як наслідок, суд позбавлений можливості дослідити у засіданні письмові докази, на підставі яких заперечується відповідачем право власності .
З огляду на зазначене суд відмовляє у задоволенні позову.
Витрати по сплаті судового збору в силу приписів статті 49 ГПК України покласти на позивача .
Враховуючи викладене, керуючись ст.1, 33,41,57, 86 Господарського процесуального кодексу України ,статтями 25,26 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " ст. ст. 316,392 ЦК України господарський суд -
1.Відмовити Приватному підприємству "Імені Матросова , 47400, м. Ланівці, вул. Тернопільська, 3 Тернопільської області, код ЄДРПОУ 32290832 у задоволенні позову про визнання за ним права власності на нерухоме майно: будівлю кукурудзосушарки зі складом загальною площею 1 070,00 кв. м., яка знаходиться за адресою м. Ланівці, вул. Загребельна, 5.
2.Ухвалу надіслати позивачу та відповідачу.
Суддя М.Є. Півторак