ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.03.2015Справа №910/3461/15-г
Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи
за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Українська страхова група»
доПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»
простягнення 37994 грн. 01 коп.
Представники сторін:
від позивача: Кулик А.М. - представник за довіреністю № 0114-42 від 17.03.2015;
від відповідача: не з'явились.
16.02.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Українська страхова група» з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення 37994 грн. 01 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Фольксваген Поло, державний номер АА7946МО, водієм транспортного засобу Шкода Фабія, державний номер АІ1868ЕА, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5314303, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2015 порушено провадження у справі № 910/3461/15-г та справу призначено до розгляду на 13.03.2015.
Представник позивача у судовому засіданні 13.03.2015 надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідача у судове засідання 13.03.2015 не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103032860668.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 13.03.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
Відповідно до Відомостей № 9394431 про дорожньо-транспортну пригоду, сформованих АІПС ДТП станом на 12.06.2014, та постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2014 у справі № 361/4605/2014-п (провадження № 3/361/1160/2014) встановлено, що 31.05.2015 Щербак Д.В., керуючи транспортним засобом Шкода Фабія, державний номер АІ1868ЕА, порушив п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Фольксваген Поло, державний номер АА7946МО, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Вищевказаною постановою Щербака Д.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
20.07.2009 між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група», яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг Україна» (страхувальник) укладено Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-2828-0157, яким передбачено страхування майнових інтересів, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Фольксваген Поло, державний номер АА7946МО (Додаток № 28-0199-0157/13/0208 до Договору).
Відповідно до п. 8 Договору, строк його дії встановлений з 21.07.2009 по 31.12.2014.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до рахунку-фактури № 2310150392-1 від 03.06.2014 та акту виконаних робіт (наряду-замовлення) № 2310150392 від 19.07.2014, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант-М Лепсе», фактична вартість ремонту автомобіля Фольксваген Поло, державний номер АА7946МО, становить 46129 грн. 71 коп.
Судом встановлено, що наведені в акті виконаних робіт (наряді-замовленні) від 19.07.2014 роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у первинній довідці про дорожньо-транспортну пригоду, складеній за обставинами ДТП, виданій ВДАІ Броварського МВ ГУМВС України в Київській області.
Згідно зі страховим актом № СТОКА-1251 від 12.06.2014, складеним позивачем, загальний розмір страхового відшкодування за Генеральним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-2828-0157 складає 46129 грн. 71 коп., на підставі якого позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 46129 грн. 71 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-М Лепсе», що підтверджується платіжним дорученням № 14020 від 13.06.2014, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
Як встановлено судом, на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Шкода Фабія, державний номер АІ1868ЕА, була застрахована Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5314303 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 510 грн. 00 коп. (відповідно до відомостей з Централізованої бази даних МТСБУ).
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу вих. № 21701 від 05.08.2014 у розмірі 46129 грн. 71 коп. та отримав від відповідача лист вих. № 5902/в від 26.08.2014 (вх. № 30533 від 12.09.2014) про погоджений розмір страхового відшкодування у сумі 37997 грн. 01 коп. (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 35,4 % та за вирахуванням франшизи в розмірі 510 грн. 00 коп.).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Шкода Фабія, державний номер АІ1868ЕА, була застрахована Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5314303, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Шкода Фабія, державний номер АІ1868ЕА, власнику автотранспортного засобу Фольксваген Поло, державний номер АА7946МО, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи).
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.
Суд приходить до висновку, що проведення оцінки завданої шкоди є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).
Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Фольксваген Поло, державний номер АА7946МО, (копія якого міститься у матеріалах справи) вбачається, що рік випуску автомобіля - 2013, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років.
Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин відповідачем суду надано не було.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду доказів існування фізичного зносу транспортного засобу Фольксваген Поло, державний номер АА7946МО, зокрема, доказів існування коефіцієнту фізичного зносу вказаного транспортного засобу в розмірі 35,4%, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстав для вирахування зносу в даному випадку немає.
Таким чином, акт виконаних робіт (наряд-замовлення) № 2310150392 від 19.07.2014 є доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Фольксваген Поло, державний номер АА7946МО.
Як встановлено судом, згідно з актом виконаних робіт (нарядом-замовленням) № 2310150392 від 19.07.2014 на суму 46129 грн. 71 коп., до переліку ремонтних робіт включено роботи з мийки на суму 152 грн. 30 коп. (разом з ПДВ 20% становить 182 грн. 76 коп.), які не входять до суми страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки це суперечить положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, відповідно до пункту 1.6. якої відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів.
Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин, тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка, не повинні відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Фольксваген Поло, державний номер АА7946МО, становить 45946 грн. 95 коп. (46129 грн. 71 коп. (фактична вартість ремонту автомобіля Фольксваген Поло, державний номер АА7946МО, відповідно до акту виконаних робіт (наряду-замовлення) № 2310150392 від 19.07.2014) - «мінус» 182 грн. 76 коп. (вартість мийки разом з ПДВ 20%).
З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5314303 у межах фактично здійснених ним витрат (з урахуванням франшизи у розмірі 510 грн. 00 коп.), враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача грошові кошти в розмірі 37994 грн. 01 коп. та беручи до уваги, що суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог за відсутності клопотання позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Українська страхова група» до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення 37994 грн. 01 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3; ідентифікаційний код: 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32, літ. А; ідентифікаційний код: 30859524) грошові кошти в розмірі 37994 (тридцять сім тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 18.03.2015
Суддя І.М. Отрош