ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
16.03.2015Справа № 910/5855/15-г
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику сторін матеріали справи
За позовом Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів»
до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТаНОВИВ:
Державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про зобов'язання останнього виконати платіжне дорученням від 12.02.2015р. №2096 на суму 28 745 000,00 грн.
Подана Державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» позовна заява про зобов'язання виконати переказ грошових коштів не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-061175/2011 від 25.08.2011р., розміри ставок судового збору (станом на 1 січня календарного року) (стаття 4 вказаного Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014р. №80-VIII станом на день звернення до суду мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у меншому розмірі від визначеного законодавством, з огляду на наступне.
Так, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача виконати платіжне дорученням від 12.02.2015р. №2096 на суму 28 745 000,00 грн.
Тобто, фактично означена позовна вимога спрямована на захист майнового інтересу позивача, що полягає у відновленні порушеного права на вільне володіння та розпорядження належним йому майном, яким, в розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України, є грошові кошти. Одночасно, до позовних заяв немайнового характеру, як вже зазначалось, відносяться тільки ті, вимоги по яким не підлягають вартісній оцінці.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога про зобов'язання відповідача перерахувати кошти за платіжним дорученням від 12.02.2015р. №2096 на суму 28 745 000,00 грн. направлена на захист майнового інтересу позивача, підлягає вартісній оцінці (по відношенню до сум грошових коштів, які позивач просить перерахувати) та є майновою вимогою, тому судовий збір відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання даного позову має справлятись у відсотковому співвідношенні до ціни позову та відповідно до встановлених законом граничиних розмірів, а саме: 2% від вартості спірного майна, але не менше 1, 5 розміру м.з.п. та не більше 60 розмірів м.з.п.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014р. у справі №910/7223/14.
В якості доказу сплати судового збору позивачем надано платіжне доручення №228 від 27.02.2015р. на суму 1 218,00 грн., тоді, як позивачем повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому дана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог пункту 4 частини першої статті 57 ГПК тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Разом з цим, при наступному зверненні до суду позивачу слід врахувати вимоги п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та сплатити судовий збір України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, а в разі, якщо день подання позову не буде співпадати з днем сплати судового збору, то останній визначити з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовні матеріали Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» повернути без розгляду.
Суддя С.М. Морозов