Справа: № 826/19007/14 Головуючий у 1-й інстанції Санін Б.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
12 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
при секретарі Грисюк Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора від 18.06.2014 р. 19:28:10, індексний № 13877091.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року в задоволені позову відмовлено.
На вказану постанову ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, представником ОСОБА_4 була подана заява до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.06.2014 р., щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 квартири за адресою АДРЕСА_1.
До поданої заяви було додано:
- квитанція №20363922 від 10.06.2014 р. про сплату реєстраційного збору;
- копія паспорту громадянина України та ідентифікаційний код ОСОБА_5;
- копія паспорту громадянина України та ідентифікаційний код ОСОБА_4;
- технічний паспорт на квартиру № АДРЕСА_1, (інвентаризаційна справа №12800), виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»;
- копія нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 07.12.2006 р., укладеного між ОСОБА_4та ОСОБА_6 (реєстраційний номер 2715);
- нотаріальна довіреність №1228 від 04.10.2013 р. від ОСОБА_4 на ОСОБА_5;
- копія рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02.04.2013 р. по справі №2-7683/11;
- копія ухвали Апеляційного суду м. Києва від 27.02.2014 р. по справі №22-ц/796/3213/2014;
- копія ухвали Апеляційного суду м. Києва від 16.04.2014 р. по справі №22-ц/796/3213/2014.
За результатами розгляду заяви та доданих до них документів 18.06.2014 р. державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №13877091.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень визначені ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868.
Відповідно до пункту 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 - документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, зокрема є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.
Пунктами 1-2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що до повноважень органу державної реєстрації прав належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації.
Відповідно до ч. 4. ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Отже, реєстратор приймаючи рішення про реєстрацію прав власності за ОСОБА_4 квартири за адресою АДРЕСА_1, діяв в межах наданих йому повноважень, та на підставі поданих представником ОСОБА_4 документів, які зобов'язують відповідача здійснити оскаржувані дії.
Посилання позивача на ту обставину, що проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_7 даної квартири, державним реєстратором відбувалось на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02.04.2013 р. по справі №2-7863/11, яке не набрало законної сили є помилковим. Рішення набрало законної сили відповідно до ухвали апеляційного суду м. Києва від 27.02.2014 р.
Таким чином, підставою для проведення реєстрації права власності був саме договір купівлі-продажу квартири від 07.12.2006 р. укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
Повний текст ухвали складено 17.03.2015 року
.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.