Справа № 815/1533/15
13 березня 2015 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Загрійчук О.В.
сторін:
представника позивача ОСОБА_1
представник відповідача не з'явився
представника третьої особи Денисової В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа: публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
З позовом до суду звернувся ОСОБА_3 до Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа: публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний», в якому просить:
- визнати незаконними (протиправними) дії Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з передачі для проведення електронних торгів марки MITSUBISHI, модель PAJERO, тип ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_3 для задоволення вимог ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» в розмірі 5225223,02 грн. та витрат на здійснення виконавчого напису 2000 грн.;
- скасувати електронні торги, призначені на 09 годину 00 хвилин 16 березня 2015 року автомобіля марки MITSUBISHI, модель PAJERO, тип ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_3 для задоволення вимог ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» в розмірі 5225223,02 грн. та витрат на здійснення виконавчого напису 2000 грн.;
- зупинити реалізацію автомобіля марки MITSUBISHI, модель PAJERO, тип ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_3.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача державним виконавцем автомобіля, який належить ОСОБА_3 для проведення електронних торгів вчинена з порушенням приписів чинного законодавства, а саме: згідно ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Частиною 3 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний повідомити сторонам про результати оцінки майна. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.
З огляду на викладене, повідомлення державним виконавцем сторонам про результати оцінки майна має істотне значення для забезпечення дотримання прав сторін , зокрема боржника, у виконавчому провадженні, оскільки:
1) повідомлення дає можливість стороні (боржнику) дізнатися про оцінку майна та, в разі незгоди, оскаржити її результати (подати заперечення державному виконавцю);
2) строк оскарження результатів оцінки (подачі заперечень) обчислюється саме з моменту надходження повідомлення про результати оцінки.
Проте, в порушення зазначених вище вимог чинного законодавства України, державний виконавець не повідомив ОСОБА_3 про проведення оцінки зазначеного майна.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила позов задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи.
В обґрунтування правової позиції надіслав на адресу суду копію матеріалів з виконавчого провадження.
Представник третьої особи /акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний»/ проти позову заперечувала зазначивши, що на адресу ОСОБА_3 кур'єрською доставкою направлялося повідомлення про необхідність ознайомитися зі звітом про незалежну оцінки від 15.01.2015 року та постанова про призначення експерта від 15.01.2015 року (ВП № 43731378), однак позивач ОСОБА_3 відмовився від отримання кореспонденції.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст.1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 17 Закону визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, і виконавчі написи нотаріусів.
Судом встановлено, що на виконанні у першому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 870 від 10.06.2014 р., що видав приватний нотаріус ОСОБА_4, про стягнення з ОСОБА_3 боргу на користь АБ «Південний» у розмірі 2 000 000 грн., яке відкрито 12.06.2014 року
02.07.2014 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шатохіним О.П. складений Акт опису й арешту майна, а саме: автомобіля марки MITSUBISHI, модель PAJERO, тип ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_3.
Крім того, в акті зазначається, що описане майно потребує експертної оцінки щодо визначення його ринкової вартості.
Описано майно прийнято на відповідальне зберігання представником АБ «Південний» ОСОБА_2
15.01.2015 року старшим державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шатохіним О.П., при примусовому виконанні виданого 10.06.2014 року виконавчого напису № 870, керуючись приписами ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», призначено ОСОБА_7 експертом у виконавчому провадженні та доручено надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення ринкової вартості арештованого майна боржника.
15.01.2015 року суб'єктом оціночної діяльності: ТОВ «Інвестиційно - Консалтінгове Бюро «ТРІАДА», оцінювач ОСОБА_7 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_2 від 14.06.2014 р., видане ФДМУ та ОНАЗ ім. О.С. Попова) було здійснено визначення ринкової вартості об'єкту оцінки для подальшої примусової реалізації згідно Закону України «Про виконавче провадження» та визначено ринкову вартість об'єкта оцінки (без ПДВ) 203 000 гривень.
20.01.2015 р. ОСОБА_2 /представник АБ «Південний»/ отримала лист № 04/3541 для направлення боржнику (ОСОБА_3) повідомлення про необхідність з'явитися до відділу для ознайомлення з експертним висновком та копію експертного висновку.
Вказане повідомлення направлялось та було доставлено на адресу (ОСОБА_3) кур'єрською службою FedEx Express 23.01.2015 року, однак, адресат відмовився від вручення листа, що підтверджується повідомленням № 031872.
11.02.2015 р. за № 04/6035 начальнику управління ДВС ГУЮ в Одеській області Полякову В.В. подано заявку на реалізацію арештованого заставного майна - автомобіля марки MITSUBISHI, модель PAJERO, тип ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_3.
13.02.2015 року на Інтернет сайті «СЕТАМ» (система електронних торгів арештованого майна) опубліковано інформацію про дату проведення аукціону з реалізації автомобіля марки MITSUBISHI, модель PAJERO, тип ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 (09 годину 00 хвилин 16.03.2015 року), інформацію про порядок реєстрації для участі в торгах та інформацію про виставлений на торги автомобіль.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Також слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
Як, встановлено судом 23.01.2015 року на адресу (ОСОБА_3) кур'єрською службою FedEx Express направлялось та було доставлено повідомлення № 04/3541 від 20.01.2015 р. Однак, адресат відмовився від вручення листа, що підтверджується повідомленням № 031872.
За спливом строків на оскарження дій державного виконавця, встановлених ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 385 Цивільного процесуального кодексу України, державним виконавцем 11.02.2015 р. за № 04/6035 подано заявку на реалізацію арештованого заставного майна - автомобіля марки MITSUBISHI, модель PAJERO, тип ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_3, відповідно до Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014р. №656/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014р.
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку про правомірність дій відповідача по передачі для проведення електронних торгів арештованого заставного майна.
При цьому, суд критично ставиться до твердження представника позивача щодо неповідомлення державним виконавцем про оцінку майна, оскільки, оскільки документи, які направлялись на його адресу він відмовився отримувати.
Добросовісність (лат. bona fides) розуміється, як самостійний правовий принцип, як презумпція, як вказівка на винність або об'єктивну протиправність діяння. Вцілому, під добросовісністю варто розуміти прагнення суб'єкту до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети.
З огляду на викладене, задоволенню не підлягає і друга позовна вимога про скасування електронних торгів, так як, судом не встановлено жодних порушень при їх призначенні.
Слід зазначити, що вимога про зупинення реалізації автомобіля, була зазначена позивачем у клопотанні про забезпечення позову, як шлях забезпечення виконання судового рішення у задоволенні якого було відмовлено.
Розглядаючи вказану вимогу як позовну, суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація арештованого майна є однією зі стадій виконавчого провадження.
В судовому засіданні представником позивача не надано доказів щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, визнання протиправними дій державного виконавця щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, а отже, за умови правомірності відкриття виконавчого провадження та його виконання, відсутні правові підстави для зупинення окремої стадії виконавчого провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надані, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, а тому заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Потоцька Н.В.
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
17 березня 2015 року.