79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"11" березня 2015 р. Справа № 914/4320/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів Новосад Д.Ф.
Плотніцький Б.Д.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Шокоооооооолад" б/н від 24.12.2014 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2014р.
у справі № 914/4320/13
за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Шокоооооооолад", м. Львів
про зобов'язання відповідача привести фасад будинку №3 на вул. Сербській до попереднього стану
за участю представників:
від позивача: Берегова Т.О. - представник (довіреність № 31-вих-113 від 02.02.2015 р.)
від відповідача: Галуга Я.І. - представник (довіреність б/н від 23.12.2014р.)
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.01.2015р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Михалюк О.В., Новосад Д.Ф. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2015 року. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2015р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Михалюк О.В., Новосад Д.Ф. розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.03.2015 року. У зв'язку з перебуванням судді Михалюк О.В. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у склад колегії для розгляду справи № 914/4320/13 Господарського суду Львівської області замість судді Михалюк О.В. введено - суддю Плотніцького Б.Д.
Рішенням господарського суду Львівської області від 10.12.2014р. у справі №914/4320/13 (суддя Запотічняк О.Д.) позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Шокоооооооолад" привести фасад будинку №3 на вул. Сербській у м. Львові до попереднього стану, а саме: за власні кошти демонтувати самовільно встановлені техніко-декоративні елементи на головному фасаді вказаного будинку; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шокоооооооолад" на користь Галицької районної адміністрації Львівської міської ради - 1147,00 грн. судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що Галицька районна адміністрація Львівської міської ради приймаючи розпорядження від 18.09.2013р. №394 діяла в межах своїх повноважень, будинок відноситься до пам'ятки архітектури, відповідач всупереч положень Закону України "Про охорону культурної спадщини", самостійно встановив технічні елементи різних форм на фасаді будинку №3 на вул. Сербській у м. Львові, тому їх слід демонтувати.
Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Шокоооооооолад" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 24.12.2014 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 10.12.2014 року у справі №914/4320/13 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Свої доводи скаржник аргументує тим, що Галицька районна адміністрація Львівської міської ради не є належним позивачем у справі оскільки, будинок №3 на вул. Сербській у м. Львові належить ТзОВ "Шокоооооооолад" на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12.10.2013 р. №10776772 та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.10.2013 р. № 10776912, згідно з технічним паспортом від 25.12.2012 р. складеним ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» даний будинок належить до категорії нежитлових. Окрім того, вищезгаданий будинок є пам'яткою архітектури національного значення, а чинним законодавством Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради не надано повноважень щодо здійснення контролю за використанням пам'яток архітектури національного значення, зокрема видавати будь-які розпорядження, які стосуються цього питання.
Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та вважає рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2014 р. законним та обгрунтованим.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.01.2015р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Михалюк О.В., Новосад Д.Ф. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2015 року. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2015р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Михалюк О.В., Новосад Д.Ф. розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.03.2015 року.
Розгляд справи розпочато спочатку у зв'язку зі зміною складу суду.
В дане судове засідання прибули представники позивача та відповідача.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2014 року у справі № 914/4320/13 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шокоооооооолад" без задоволення, виходячи з наступного.
Аналізом матеріалів справи, встановлено, що згідно витягу про державну реєстрацію прав №31810796 від 26.10.2011 року, квартира №1 у будинку №3 на вул. Сербській у м.Львові належить на праві приватної власності ТзОВ "Шокоооооооолад" на підставі договору купівлі продажу №4979 від 20.10.2011 року (а.с.12, 16).
У відповідності до витягу про державну реєстрацію прав №31810717 від 26.10.2011 року, власником квартири №2 в будинку №3 на вул. Сербській у м. Львові є ТзОВ Шокоооооооолад" на підставі договору купівлі-продажу №4980 від 20.10.2011 року (а.с. 13-15).
Пунктом 1.6. вищевказаних договорів (№4979 від 20.10.2011 року та №4980 від 20.10.2011 року) встановлено, що відчужувана квартира є пам'яткою архітектури національного значення та відчужується згідно згоди Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 30.12.2010 року за № 04/4288; віднесення даного будинку до пам'ятки архітектури національного значення відбулось згідно Постанови Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 року №442, відповідно до якої йому було присвоєно охоронний номер 1267.
Згідно п. 4.8. вказаних договорів, сторонам роз'яснено зміст ст.ст. 215-220, 655-657, 659 Цивільного кодексу України і п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року №572 із наступними змінами, положення ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо істотних умов збереження новим власником пам'ятки відповідно до умов Закону України та охоронного договору. Таким чином ТзОВ Шокоооооооолад" було ознайомлене з нормами законодавства щодо охорони пам'яток архітектури, проте порушило його приписи.
В подальшому відповідач набув право власності на весь будинок №3 по вул. Сербській у м. Львові, що вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.10.2013р. індексний номер:10776772 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.10.2013р. індексний номер:10776912 (а.с. 69-70).
Правовий режим використання об'єктів культурної спадщини регулюється Законом України "Про охорону культурної спадщини".
Відповідно до приписів ч.1 ст. 13 Закону України "Про охорону культурної спадщини", об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення об'єкти культурної спадщини розподіляються на дві категорії: пам'ятки національного значення та пам'ятки місцевого значення.
Таким чином, наявними у матеріалах справи письмовими доказами встановлено, що будинок №3 на вул. Сербській у м. Львові є пам'яткою архітектури національного значення.
Статтею 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Відповідно до ст. 26 ЗУ "Про охорону культурної спадщини" Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації. Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, та не заперечується представником відповідача в судовому засіданні, що ТзОВ "Шокоооооооолад" не отримало ні письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, ні погодженої з ним науково-проектної документації.
При цьому, згідно із ч.1 ст.22 згаданого закону, пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.
З'ясуванням доказів у справі встановлено, що 06.08.2013 року ЛКМ "Старий Львів" складено акт-попередження №43 про те, що на фасаді будинку №3 на вул. Сербській самовільно встановлено технічні елементи різних форм. (а.с. 18)
Вказаний акт 07.08.2013 року скеровано для розгляду та вжиття заходів в управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (а.с. 21).
17.08.2013 року ЛКП "Старий Львів" складено акт обстеження нежитлового будинку на вулиці Сербській, 3 з висновком про демонтаж самовільно встановлених технічних елементів різних форм на фасаді будинку №3 на вул. Сербській та приведення фасаду вказаного будинку до попереднього стану, окрім того у акті зазначається про наявність скарг мешканців інших будинків (а.с. 19).
Як з'ясовано в ході розгляду справи, відповідач звертався з пропозиціями щодо встановлення на фасаді будинку технічних елементів і відповідно до листа управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 27.08.2013 року №04/2317, 13.08.2013 року управлінням розглянуто проектні пропозиції щодо встановлення на фасаді будинку-пам'ятки №3 на вул. Сербській шести конструкцій загальною вагою 370 кг, з'єднаних трубою та надано ТзОВ "Шокоооооооолад" негативний висновок, оскільки пропоновані архітектурні перетворення суперечать ч.1 ст.22 та ч.2 ст.24 ЗУ "Про охорону культурної спадщини" (а.с. 22-23).
У листі від 13.08.2013р. №04-1290 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради покликається на те що, вважає недоцільним встановлення пропонованих елементів на фасаді будинку-пам'ятки, оскільки конструкції своїм розміром та місцем встановлення змінюють пам'ятку архітектури національного значення, її сприйняття та просторову композицію, закривають декоративні елементи фасаду, що суперечить вимогам ч.1 ст.22 та ч.2 ст.24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" в частині використання пам'ятки у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, опорядження, оздоби тощо. Згідно вказаного листа станом на 13.08.2013р. конструкції встановлено самовільно, що є порушенням пам'яток охоронного законодавства і підлягають демонтажу (а.с. 22).
27.08.2013р. листом № 04/2317 управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило, що на підставі акту-попередження ЛКП "Старий Львів" від 06.08.2013 року управлінням 12.08.2013 року сформовано справу про адміністративне правопорушення та скеровано зазначені матеріали на розгляд адміністративної комісії при Шевченківській районній адміністрації (а.с. 23).
Питання щодо самовільно влаштованих елементів на фасаді та приведення будинку №3 на вул. Сербській до попереднього стану також розглядалось на засіданні міжвідомчої комісії при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради, зокрема згідно протоколу № 36 від 17.09.2013р. міжвідомча комісія Галицького району вирішила зобов'язати ТзОВ "Шокоооооооолад", в особі директора Дубового В.Б., привести фасад будинку №3 на вул. Сербській до попереднього стану, а саме за власні кошти демонтувати самовільно встановлені техніко-декоративні елементи на головному фасаді будинку (а.с.24).
18.09.2013р. головою Галицької районної адміністрації було винесено розпорядження №394 "Про приведення фасаду будинку №3 на вул. Сербській до попереднього стану", яким затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району (протокол №36 від 17.09.2013р.) та зобов'язано ТзОВ "Шокоооооооолад", в особі директора Дубового В.Б., привести фасад будинку №3 на вул. Сербській до попереднього стану, а саме за власні кошти демонтувати самовільно встановлені техніко-декоративні елементи на головному фасаді будинку терміном до 17.10.2013р (а.с. 25).
Вказане розпорядження у встановлені строки скаржником не виконано, про що комісією ЛКП «Старий Львів» складено відповідний акт від 17.10.2013 року (а.с. 43).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо неналежності позивача у даній справі встановлено наступне.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у разі коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеїфікації, ремонту та пристосування).
Згідно ч 3. ст. 47 Закону України «Про охорону культурної спадщини» юридичні і фізичні особи, які завдали шкоди пам'яткам, їхнім територіям (у тому числі незаконним будівництвом), зобов'язані відновити пам'ятки та їхні території, а якщо відновлення неможливе - відшкодувати шкоду відповідно до закону.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належить виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Підпунктом. 1.1. п. 1 «Положення про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради» передбачено, що Галицька районна адміністрація Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради. Підпунктами 3.5., 3.6. пункту 3 вищезазначеного Положення передбачено, що Голова районної адміністрації у межах своїх повноважень і на виконання завдань районної адміністрації видає розпорядження, які є обов'язковими для виконання всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами на території району.
У відповідності до пунктів 1, 5, 8, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація відповідних охоронних заходів щодо пам'яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт;
Згідно з п.п. 10 п. «б» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування» до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання;
Відповідно до п. 4.3.2. «Положення про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради» № 4 затвердженого рішенням виконкому від 06.01.2012р. передбачено, що до повноважень районної адміністрації належить надання дозволів на перепланування житлових будинків (квартир), влаштування елементів благоустрою прибудинкових територій, впорядкування розміщення технічних елементів на фасадах будинків, зміну елементів фасадів будинків, приєднання (об'єднання) окремих кімнат, приєднання нежитлових та допоміжних приміщень до квартир, об'єднання квартир в одну та поділ однієї квартири на різні. Окрім того, згідно п.5.1.4. районна адміністрація має право контролювати виконання власних розпоряджень та порушувати питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у невиконанні розпоряджень голови районної адміністрації.
Відповідно до ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Таким чином, будь-яких обмежень щодо вжиття Галицькою районною адміністрацією заходів щодо захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, вжиття відповідних охоронних заходів зазначені закони та положення не містять.
За таких обставин доводи апелянта про те, що Галицька районна адміністрація Львівської міської ради не є належним позивачем у справі, а чинним законодавством їй не надано повноважень щодо здійснення контролю за використанням пам'яток архітектури національного значення, зокрема видавати будь-які розпорядження, які стосуються цього питання не спростовують висновку місцевого суду про належність позивача у даних правовідносинах. З урахуванням конкретних обставин справи Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, приймаючи розпорядження № 394 "Про приведення фасаду будинку №3 на вул. Сербській до попереднього стану", діяла в межах своїх повноважень, оскільки будинок №3 на вул. Сербській відноситься до пам'яток архітектури національного значення, а відповідач встановив технічні елементи на фасаді будинку самостійно, а тому вони підлягають демонтажу.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2014р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 13.01.2015р. та від 11.02.2015р. скаржника зобов'язано надати суду докази зарахування судового збору за подання апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України. Проте, скаржник вимог ухвал Львівського апеляційного господарського суду не виконав. Тому, колегія суддів вважає за необхідне у відповідності до ст. 49 ГПК України, стягнути зі скаржника судовий збір за перегляд рішення господарського суду Львівської області в апеляційному порядку, оскільки скаржником не подано суду належних та допустимих доказів сплати судового збору щодо зарахування останнього до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2014р. у справі № 914/4320/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шокоооооооолад" б/н від 24.12.2014 року - без задоволення.
2. Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шокоооооооолад" (79020, м. Львів, вул. Поштова, 16А, код ЄДРПОУ 36417791) у спеціальний фонд Державного бюджету України - 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 коп.) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
3. Господарському суду Львівської області видати накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складений 16.03.2015р.
Головуючий-суддя Мельник Г.І.
Суддя Новосад Д.Ф.
Суддя Плотніцький Б.Д.