===================================================================УХВАЛА
12 березня 2015 року Справа № 915/245/15
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
при секретарі Берко О.В.,
за участю представників сторін:
від кредитора: Киричук В.В. (довіреність № 134/06 від 09.01.2015р.,
від боржника: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву
кредитора: Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області (вул.Янтарна, 61, м.Миколаїв, 54050; код ЄДРЮОФОП 22440662)
до боржника: Приватного сільськогосподарського підприємства «Родіна» (вул. Леніна, 152, с. Пересадівка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57220; код ЄДРЮОФОП 03764726)
про порушення справи про банкрутство
встановив:
20.02.2015 р. від кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області до господарського суду Миколаївської області надійшла заява про порушення справи про банкрутство боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства «Родіна» у зв'язку з неспроможністю боржника своєчасно погасити кредиторську заборгованість в сумі 367916,28 грн., посилаючись на положення ст. ст. 2, 10, 11, 12, 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство).
Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна на запит суду у порядку, визначеному п. 4.6. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, затвердженого Постановою Пленуму Вищого господарського суду від 16.01.2013 р. № 1, погодженою Міністерством юстиції листом від 15.01.2013 р. № 13.2-20/120, визначено кандидатуру арбітражного керуючого Захар'єву Яну Василівну (свідоцтво № 356 від 28.02.2013 р.).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.02.2015 р. вказану заяву прийнято до розгляду, підготовче засідання для розгляду заяви призначено на 12.03.2015р., зобов'язано: кредитора завчасно подати до канцелярії господарського суду довідку щодо включення боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час звернення до суду із заявою про банкрутство, також надати докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законом порядку. Надати письмові пояснення стосовно безспірності кредиторських вимог, а саме у вигляді таблиці зазначити документи, якими підтверджуються безспірні вимоги (постанова суду, виконавчий лист, постанова ДВС про відкриття виконавчого провадження, сума заборгованості). Крім того, надати суду розгорнутий розрахунок заборгованості (окремо зазначити основний борг та розмір неустойки); боржника подати до канцелярії господарського суду не пізніше ніж за три дні до судового засідання відзив на заяву про порушення справи про банкрутство; арбітражного керуючого Захар'єву Яну Василівну подати до канцелярії господарського суду не пізніше, ніж за три дні до судового засідання надати суду заяву на участь у даній справі, у відповідності до вимог ст. 114 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом» до якої додати копію свідоцтва, копію договору страхування професійних ризиків арбітражних керуючих, відомості щодо наявності технічної можливості виконувати обов'язки розпорядника майна за місцезнаходженням підприємства-боржника, відомості щодо попередньої діяльності арбітражного керуючого.
04.03.2015р., на виконання вимог ухвали від 24.02.2015р. заявником надано суду витребувані документи.
Арбітражний керуючий Захар'єва Яна Василівна 03.03.2015р. надала суду заяву на участь у справі.
12.03.2015 р. у судове засідання з'явився представник Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області, який просив суд порушити провадження у справі про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства «Родіна».
Боржник, повідомлений належним чином про дату та час судового засідання (повідомлення про вручення № 5400124795490) вимоги ухвал суду від 24.02.2015р. не виконав, відзиву на заяву кредитора та інших документів не надав.
Згідно положень ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Розглянувши у підготовчому засіданні матеріали заяви кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство, заслухавши пояснення представника кредитора, дослідивши розрахунок заборгованості та усі додані до заяви докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону про банкрутство право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону про банкрутство заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство, суд здійснює перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясовує наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні.
Приватне сільськогосподарське підприємство «Родіна» відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 9-12) є юридичною особою, місцезнаходженням якої є Миколаївська область, Жовтневий район, с. Пересадівка, вул. Леніна, 152. Вказане підприємство як платник страхових внесків перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області.
Із заяви кредитора вбачається, що Приватне сільськогосподарське підприємство «Родіна» є боржником перед Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що призначені та виплачуються Пенсійним фондом колишнім працівникам підприємства на пільгових умовах згідно пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (від 05.11.1991р.).
Фактичні витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003р. підлягають відшкодуванню, а саме, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Законом України «Про збір загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та розділом 6 Інструкції про порядок і обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 6.1 Інструкції Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області направлялись підприємству повідомлення з розрахунками фактичних витрати на виплату та доставку пенсій, однак в порушення вимог чинного законодавства не сплачувало вказаних витрат починаючи з січня 2012р. Тому, з метою стягнення боргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області зверталося до суду із позовами про стягнення вищезазначених витрат.
Так, кредиторські вимоги підтверджуються наступним:
· 16057,32 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. у справі № 2а-1904/12/1470, на виконання якої 17.09.2012р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 27.09.2012р.;
· 7526,16 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2012р. у справі № 2а-2393/12/1470, на виконання якої 28.08.2012р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 19.09.2012р.;
· 6993,68 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.08.2012р. у справі № 2а-2974/12/1470, на виконання якої 25.09.2012р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 22.10.2012р.;
· 6966,86 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. у справі № 2а-3516/12/1470, на виконання якої 10.09.2012р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 27.09.2012р.;
· 6784,63 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2012р. у справі № 2а-4213/12/1470, на виконання якої 08.10.2012р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 08.11.2012р.;
· 6780,07 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2012р. у справі № 2а-4637/12/1470, на виконання якої 29.10.2012р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 19.11.2012р.;
· 6779,35 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.10.2012р. у справі № 2а-4973/12/1470, на виконання якої 03.12.2012р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 20.12.2012р.;
· 6805,96 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.11.2012р. у справі № 2а-5542/12/1470, на виконання якої 12.12.2012р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 26.12.2012р.;
· 6630,08 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.12.2012р. у справі № 2а-6190/12/1470, на виконання якої 21.01.2013р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 15.02.2013р.;
· 11799,22 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.02.2013р. у справі № 2а-6677/12/1470, на виконання якої 26.03.2013р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 09.04.2013р.;
· 17328,53 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. у справі № 814/518/13-а, на виконання якої 13.05.2013р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 01.06.2013р.;
· 10059,57 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р. у справі № 814/879/13-а, на виконання якої 03.04.2013р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 08.05.2013р.;
· 10059,57 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р. у справі № 814/1445/13-а, на виконання якої 04.06.2013р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 02.07.2013р.;
· 33546,76 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.07.2013р. у справі № 814/2481/13-а, на виконання якої 26.07.2013р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 12.08.2013р.;
· 12435,37 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.07.2013р. у справі № 814/2920/13-а, на виконання якої 01.11.2013р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 25.11.2013р.;
· 24870,74 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2013р. у справі № 814/3852/13-а, на виконання якої 29.11.2013р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 20.12.2013р.;
· 12435,37 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. у справі № 814/4147/13-а, на виконання якої 27.12.2013р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 14.01.2014р.;
· 24870,74 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. у справі № 814/4956/13-а, на виконання якої 28.01.2014р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 25.02.2014р.;
· 12650,23 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2014р. у справі № 814/5412/13-а, на виконання якої 07.03.2014р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 10.04.2014р.;
· 12650,23 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.02.2014р. у справі № 814/258/14, на виконання якої 13.03.2014р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 01.04.2014р.;
· 12650,23 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.03.2014р. у справі № 814/648/14, на виконання якої 12.05.2014р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 22.06.2014р.;
· 12650,23 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.05.2014р. у справі № 814/857/14, на виконання якої 25.06.2014р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 21.07.2014р.;
· 47446,87 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.07.2014р. у справі № 814/1884/14, на виконання якої 07.08.2014р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 27.08.2014р.;
· 13579,11 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.09.2014р. у справі № 814/2570/14, на виконання якої 22.10.2014р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 06.11.2014р.;
· 27559,40 грн., постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.10.2014р. у справі № 814/2965/14, на виконання якої 02.12.2014р. видано виконавчий лист, виконавче провадження з примусового виконання цього листа відкрите 15.01.2015р.
У судовому засіданні господарським судом з'ясовано наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, перевірено обґрунтованість вимог заявника, їх безспірність та вжиття ним заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Судом встановлена наявність безспірної кредиторської заборгованості в сумі 367916,28 грн. (що становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати), яка є такою, що не потребує доказування і не задоволена боржником протягом трьох місяців після встановленого для її погашення строку, яка підтверджується судовими рішеннями, що набрали законної сили, постановами про відкриття виконавчого провадження та іншими належними доказами, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство боржник - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа-підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Грошовим зобов'язанням, за положенням цієї ж статті є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Перевіривши обґрунтованість вимог заявника, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, враховуючи, що вимоги не забезпечені повністю заставою майна боржника, суд вважає за необхідне визнати вимоги заявника до боржника в загальній сумі 367916,28 грн.
Таким чином, суд встановив наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, передбачених ст. ст. 10, 16, 19, 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна із встановленням розміру оплати його послуг та джерел сплати.
Відповідно до ст. 19 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.
Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Згідно ст. 22 Закону про банкрутство під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.
Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала.
Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.
Розпорядник майна зобов'язаний: розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість; брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів; виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.
Розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.
Повноваження розпорядника майна припиняються з дня припинення провадження у справі про банкрутство, а також у разі затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.
Після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про:
реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах;
створення філій та представництв;
виплату дивідендів;
проведення боржником емісії цінних паперів;
вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.
Рішення про участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб приймається органами управління боржника за згодою розпорядника майна.
Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо:
відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб;
одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;
розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів).
Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Законом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника.
Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.
Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.
Стосовно кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна у даній справі, суд зазначає наступне.
25.02.2015р. від арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича до господарського суду Миколаївської області надійшла заява № 02-01/15 від 25.02.2015р. на участь у даній справі з доданими до неї документами.
03.02.2015р. від арбітражного керуючого Захар'євої Яни Василівни до господарського суду Миколаївської області надійшла заява № 02-01 від 03.03.2015р. на участь у даній справі з доданими до неї документами.
10.02.2015р. від арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни до господарського суду Миколаївської області надійшла заява б/н від 04.03.2015 р. на участь у даній справі з доданими до неї документами.
У ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядникам майна, керуючого санацією, ліквідатора) України.
Відповідно до п. 1.4 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. № 1 (далі - Положення) метою функціонування автоматизованої системи є, зокрема, об'єктивний та неупереджений відбір кандидатів на призначення господарським судом арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, далі - арбітражний керуючий) у справі про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (далі - Реєстр) та зареєстрованих в автоматизованій системі.
Згідно з п. 1.5 зазначеного Положення відбір кандидатів арбітражних керуючих для їх призначення господарським судом у справах про банкрутство здійснюється автоматизованою системою з додержанням принципів черговості, вірогідності, рівної кількості справ про банкрутство, з урахуванням навантаження кожного арбітражного керуючого та коефіцієнту складності справ, спеціалізації, територіальності, особливостей провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, а також вимог законодавства про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Абзацом 3 ст. 114 Закону про банкрутство встановлено, що під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.
Водночас, абз. 4 ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство передбачено, що у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
З правового аналізу вищевказаних норм вбачається, що Законом про банкрутство встановлений єдиний порядок дій суду при призначенні арбітражного керуючого у якості розпорядника майна, а саме - із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядникам майна, керуючого санацією, ліквідатора) України та зобов'язанням визначеного системою арбітражного керуючого надати заяву на участь у справі. І лише у разі ненадходження від визначеного системою арбітражного керуючого заяви на участь у справі, суд розглядає та призначає розпорядником майна іншого арбітражного керуючого без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
При цьому, ані Законом про банкрутство, ані Положенням не передбачено способу самостійного подання заяв арбітражними керуючими з проханням призначити їх у справі про банкрутство в якості арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене, для забезпечення основної мети створення та функціонування автоматизованої системи, об'єктивності та неупередженості відбору кандидатів на призначення господарським судом арбітражного керуючого, суд не вбачає законних підстав для розгляду заяв арбітражних керуючих (які не були визначені судом із застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядникам майна, керуючого санацією, ліквідатора) України), що надійшли до господарського суду в інший, не встановлений ч. ч. 3, 4 ст. 114 Закону про банкрутство, спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Захар'єва Яна Василівна здійснює свою діяльність на підставі Свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 356 від 28.02.2013р., має дві повну вищі освіти (юридичну та економічну). Відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідальність арбітражного керуючого Захар'євої Яни Василівни застрахована Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Актив-Гарант» (договір № 001/053/01481 від 05.01.2015р.).
Арбітражний керуючий Захар'єва Яна Василівна не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредитора в цій справі у розумінні ст. 1, ч. 2 ст. 114 Закону про банкрутство; не здійснював раніше управління цим боржником - юридичною особою; не має конфлікту інтересів; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має.
Станом на 12.03.2015р. участі в інших справах про банкрутство не бере, має організаційно-технічні можливості виконувати функції арбітражного керуючого, зокрема: офісне приміщення, оргтехніку, засоби зв'язку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 115 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.
Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
Розглянувши заяву арбітражного керуючого Захар'євої Яни Василівни, суд дійшов висновку про здатність останнього належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки розпорядника майна, враховуючи відповідність кандидатури арбітражного керуючого Захар'євої Яни Василівни вимогам ст. ст. 97, 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд призначає його розпорядником майна боржника та визначає йому грошову винагороду в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна за рахунок кредитора у відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 115 згаданого Закону.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 16 Закону про банкрутство, з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
Згідно зі ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Першим днем перебігу строку на заявлення кредиторами грошових вимог до боржника є день, наступний за днем офіційного оприлюднення цього оголошення. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства «Родіна» здійснюватиметься господарським судом відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 16.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 10, 11, 16, 19, 22, 23, 97, 114, 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Порушити провадження у справі про банкрутство боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства «Родіна» (вул. Леніна, 152, с. Пересадівка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57220; код ЄДРЮОФОП 03764726).
2. Визнати грошові вимоги кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області (код ЄДРЮОФОП 22440662) до Приватного сільськогосподарського підприємства «Родіна» в загальній сумі 367916,28 грн.
3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію).
4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства «Родіна» (вул. Леніна, 152, с. Пересадівка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57220; код ЄДРЮОФОП 03764726) строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 07.07.2015 р.
5. Розпорядником майна боржника призначити арбітражного Захар'єву Яну Василівну (адреса вул. Артема, 33/1, оф.1, м. Миколаїв, Україна, 54052; свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 356 від 28.02.2013 р.).
6. Встановити арбітражному керуючому Захар'євій Яні Василівні оплату послуг (грошову винагороду) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна боржника в розмірі двох мінімальних заробітних плат шляхом її авансування заявником (кредитором).
7. Заборонити власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмет застави.
8. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства «Родіна» (вул. Леніна, 152, с. Пересадівка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57220; код ЄДРЮОФОП 03764726), текст якого додається.
9. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
10. Попереднє засідання суду призначити на 05.05.2015 р. о 10 год. 30 хв.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Миколаївської області за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, поверх 8.
11. Зобов'язати подати до господарського суду за три дні до судового засідання:
- боржника: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік майна боржника із зазначенням балансової вартості та місцезнаходження, а також загальної балансової вартості майна; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; інші відомості що мають значення для розгляду справи; відзиви на заяви кредиторів; витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та державного реєстру обтяжень рухомого майна;
- розпорядника майна: відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів на затвердження суду; відомості та докази на підтвердження проведення інвентаризації майна боржника; письмові відомості щодо виконання повноважень розпорядника з підтверджуючими доказами відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження.
Ухвалу про порушення справи про банкрутство надіслати: кредитору, боржнику, розпоряднику майна - арбітражному керуючому Захар'євій Яні Василівні (адреса вул. Артема, 33/1, оф.1, м. Миколаїв, Україна, 54052), Жовтневому районному суду Миколаївської області (54050, м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 77), відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції (54050, м. Миколаїв, вул. Янтарна,72), Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (54025, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23, оф. 800), державному реєстратору юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області (54050, м. Миколаїв, вул. Янтарна, 72), Головному управлінню юстиції у Миколаївській області (54029, м. Миколаїв, вул. 8-березня, 107).
У відповідності до ч. 13 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення.
Суддя Т.М.Давченко