ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
09 лютого 2015 року 10 год. 47 хв. № 826/20037/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Здорик Л.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в місті Києві до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 09 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 18 грудня 2014 року надійшов позов Державної фінансової інспекції в місті Києві (далі - позивач) до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, зокрема, виконати пункти 3, 5, 6, 7 письмової вимоги позивача від 10 липня 2014 року № 26-071-14-14/9441 (далі - вимога).
В обґрунтування позову законний представник позивача зазначила, що заявлена позивачем вимога підлягає задоволенню, оскільки вимога органу державного фінансового контролю є обов'язковою до виконання.
Ухвалою суду від 23 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.
Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 26 січня 2015 року.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Позивачем, відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на ІІ квартал 2014 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період із 01 листопада 2010 року по 01 січня 2014 року, за результатами якої складено акт від 02 червня 2014 року № 071-30/2031, у якому, у свою чергу, зазначено про виявлені у ході ревізії порушення.
З метою усунення виявлених порушень та попередження їх виникнення у подальшому, 10 липня 2014 року позивачем складено вимогу:
- п. 3 якої відповідача зобов'язано стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат у розмірі 9,74 тис. грн., у порядку та розмірі, встановлених ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Зокрема, у порушення п. 1 розпорядження законного представника відповідача від 07 лютого 2011 року № 58 посадовими особами відповідача, за якими закріплено службові автомобілі, протягом квітня-травня 2011 року перевищено граничні норми ліміту пробігу автотранспорту у кількості 4543 км на загальну суму 9,74 тис. грн.;
- п. 5 якої відповідача зобов'язано забезпечити стягнення з комунального підприємства громадського харчування "Шкільне харчування" (далі - КП ГХ "Шкільне харчування"), пропорційно займаній площі, кошти у розмірі 13,0 тис грн. по понесених витратах із ремонту інженерних мереж.
Зокрема, у порушення п. 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (далі - Порядок № 228), ч. 1 ст. 23, ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), п. 4.9 договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01 жовтня 2012 року № 20001 (далі - договір), відповідачем за період із 01 жовтня 2012 року по 01 січня 2014 року не укладались договори та не виставлялись рахунки орендарю - КП ГХ "Шкільне харчування", пропорційно займаній площі, по понесених витратах із ремонту інженерних мереж, що призвело до покриття видатків орендаря за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету за КТКВ 010117 "Органи виконавчої влади у м. Києві" у загальному розмірі 13,0 тис грн.;
- п. 6 якої відповідача зобов'язано внести, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, зміни до договору оренди в частині приведення у відповідність орендованих площ та відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість перед орендарем. У разі відмови контрагентом внести такі зміни, - розірвати договір в установленому законодавством порядку. В іншому випадку - стягнути з осіб, винних у невідповідності займаної площі, шкоду у порядку та розмірі, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП.
Зокрема, у порушення ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2 договору відповідачем у період із 01 жовтня 2012 року по 01 січня 2014 року недоотримано платежів від орендаря - КП ГХ "Шкільне харчування", у зв'язку з невідповідністю займаної площі, у загальному розмірі 9,88 тис. грн.;
- п. 7 якої відповідача зобов'язано забезпечити стягнення з комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації" (далі - КП "АТП Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації"), пропорційно займаній площі, кошти у розмірі 2,41 тис. грн. по понесених втратах із комунальних послуг.
Зокрема, у порушення п. 5 Порядку № 228, ч.1 ст. 23, ч. 4 ст. 48 БК України відповідачем у період із 01 жовтня 2012 року по 01 січня 2014 року не укладались договори та не виставлялись рахунки КП "Автотранспортне підприємство Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації" за фактично спожиті комунальні послуги, чим здійснено покриття видатків за рахунок загального фонду місцевого бюджету за КТКВ 010117 "Органи виконавчої влади у м. Києві" у загальному розмірі 2,41 тис грн.
Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.
Так, згідно з п. 1, пп. 4 п. 4, пп. 15 п. 6, п. 7 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення), Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни та про його результати повідомляє органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування; готує і подає до відповідних державних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які призвели до допущення недоліків і порушень; здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих Держфінінспекцією України та її територіальними органами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування за результатами державного фінансового контролю, та інформує про це Кабінет Міністрів України і Мінфін України; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства; передає правоохоронним органам матеріали ревізій у разі встановлення порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь; інформує правоохоронні органи про факти інших виявлених порушень законодавства.
Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах.
У разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів позивач також має право звернутися до суду в інтересах держави.
Норми Положення кореспондуються з п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з яким, органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Тобто, з вище викладених норм вбачається, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині є обов'язковою до виконання.
У органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивачем пред'явлено вимогу про усунення порушень, виявлених у ході ревізії.
На час судового розгляду справи належних доказів виконання п.п. 3, 5, 6, 7 вимоги відповідачем суду не надано. Тобто, на час прийняття даного судового рішення вимога у вказаній частині залишається невиконаною.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов Державної фінансової інспекції в місті Києві до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов'язання відповідача вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію виконати пункти 3, 5, 6, 7 письмової вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 10 липня 2014 року № 26-071-14-14/9441.
Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 16 лютого 2015 року