ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
30 січня 2015 року 15 год. 30 хв. № 826/18543/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Надра України" до відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, третя особа: дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія", про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія" "Надра України" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" (далі - третя особа, ДП "Чернігів-нафтогазгеологія"), про:
1) визнання протиправними дій відповідача щодо складання актів опису та арешту майна боржника від 27 березня 2014 року (зведене виконавче провадження № 35А/1 за № ЄДРВП 26732221), що знаходиться у користуванні третьої особи та яке є власністю позивача (далі - оскаржувані акти);
2) зобов'язання відповідача виключити із оскаржуваного акту та звільнити з-під арешту майно, що знаходиться у користуванні третьої особи та яке є власністю позивача, а саме:
- автомобіль КАМАЗ 4310, д.н.з. СВ4667АС;
- сідельний тягач КАМАЗ 5410, д.н.з. СВ1830АН;
- автомобіль ГАЗ 66 ВМ-20, д.н.з. СВ4098АІ;
- автомобіль-трубовіз КАМАЗ 4310 TBE 10, д.н.з. СВ9405АЕ;
- автомобіль КАВ3 3270 СКЛ-1, д.н.з. 83-504HO;
- автомобіль ГАЗ 31029, д.н.з. СВ4028AI;
- автомобіль-цистерна КАМАЗ 4310, д.н.з. СВ4081AI;
- автомобіль МАЗ 5335, д.н.з. СВ4095;
- автобус КАВ3 3270, д.н.з. СВ4097AI;
- автомобіль-трубовіз КАМАЗ 4310 TBE-10, д.н.з. СВ9406АЕ;
- автомобіль легковий УАЗ 3512-01, д.н.з. СВ0432АС;
- автомобіль легковий УАЗ 469, д.н.з. 05028МК;
- автомобіль бортовий ЗИЛ 131, д.н.з. СВ0243AB;
- причіп-ваговіз;
- бульдозер жовтого кольору (усього 15 одиниць рухомого майна) (далі - майно);
3) зобов'язання відповідача виключити із оскаржуваного акту та звільнити з-під арешту майно, що знаходиться у користуванні третьої особи та яке є власністю позивача, а саме:
- ЛАЗ 695 Н, 2006 року випуску, д.н.з. СВ7862AM, білий;
- МАЗ 5334, 1984 року випуску, д.н.з. СВ0437АО, зелений;
- УАЗ 31514, 1999 року випуску, д.н.з. СВ7266АР, сірий;
- УАЗ 3741, 1990 року випуску, д.н.з. 8372ЧНО, зелений;
- УАЗ 469 Б, 1984 року випуску, д.н.з. 5172ЧНА, синій (не находу);
- ГАЗ СA3 66, 1991 року випуску, д.н.з. 2216ЧНП, зелений;
- ГКБ 8350, 1986 року випуску, д.н.з. 3045ЧО, зелений;
- УРАЛ 4320, 1988 року випуску, д.н.з. 8402ЧНН, зелений;
- УРАЛ 4320, 1990 року випуску, д.н.з. СВ7894AM, зелений;
- ЗИЛ 131, 1991 року випуску, д.н.з. СВ0652AT, зелений;
- КАМАЗ 4310, 1991 року випуску, д.н.з. СВ05ЧНП, зелений;
- КРАЗ 250 УНБ-160X40, 1990 року випуску, д.н.з. СВ9922АА, зелений;
- КРАЗ 250, 1982 року випуску, д.н.з. СВ9243АО, зелений;
- КРАЗ 250, 1986 року випуску, д.н.з. 5577ЧНМ, зелений;
- КРАЗ 255, 1990 року випуску, д.н.з. 3630ЧНО, зелений;
- КРАЗ 255 Б-1, 1991 року випуску, д.н.з. 8699ЧНО, зелений;
- КРАЗ 250, 1987 року випуску, д.н.з. СВ0308АО, зелений;
- КРАЗ 250, 1989 року випуску, д.н.з. д.н.з. 9433ЧНН, жовтий;
- КРАЗ 250 1989 року випуску, д.н.з. 8476ЧНН, жовтий;
- КРАЗ 250, 1990 року випуску, д.н.з. СВ0653AT, зелений;
- КРАЗ 250 1990 року випуску, д.н.з. 8438ЧНО, зелений;
- КРАЗ 250, 1990 року випуску, д.н.з. 3734ЧНО, червоний;
- КРАЗ 250, 1991 року випуску, д.н.з. 8647ЧНО, жовтий;
- КРАЗ 250, 1991 року випуску, д.н.з. 2100ЧНП, жовтий;
- КРАЗ 250, 1991 року випуску, д.н.з. 8564ЧНО, зелений;
- КРАЗ 250, 1993 року випуску, д.н.з. 8718ЧНП, жовтий;
- КРАЗ 250, 1993 року випуску, д.н.з.8719ЧНП, жовтий (після ДТП в аварійному стані);
- ВАЗ 21213, 2002 року випуску, д.н.з. 04775МК, зелений;
- КРАЗ 255Б, 1982 року випуску, д.н.з. СВ9404АЕ, зелений;
- КРАЗ 65101, 1994 року випуску, д.н.з. 07192MM, бежевий;
- ЗИЛ 131, 1985 року випуску, д.н.з. 9702ЧНЛ, зелений;
- КАМАЗ 5511, 1988 року випуску, д.н.з. СВ1829АН, оранжевий;
- КРАЗ 250 УНБ, 1989 року випуску, д.н.з. СВ1524AT, зелений;
- КРАЗ 250, 1990 року випуску, д.н.з. СВ1526AT, зелений;
- КАВ3 3270, 1987 року випуску, д.н.з. 06850MM, білий;
- КРАЗ 250, 1989 року випуску, д.н.з. СВ0436АО, зелений;
- кран КБН-3, насосний блок, синій;
- вагон будівельний (4 штуки);
- причіп-ваговіз (платформа), д.н.з. 7707ЧО;
- КРАЗ 250, 1990 року випуску, д.н.з. СВ0433АО, зелений;
- КРАЗ, д.н.з. СВ0434АО;
- причіп, д.н.з. 7760ЧО;
- КРАЗ 10-20Т-С автокран, 1987 року випуску, д.н.з. СВ4079АІ;
- УАЗ, д.н.з. СВ4033АІ, зелений;
- ГАЗ 5312 ГЗСА - 950, 1991 року випуску, д.н.з. СВ4080АІ;
- УРАЛ НЗАС - 4320001, 1989 року випуску, д.н.з. СВ0432АН;
- УАЗ, д.н.з. СВ4034АІ;
- трактор ЮМЗ, д.н.з. 07563ЯО;
- ЗИЛ, д.н.з. 4094АІ, синій;
- причіп, д.н.з. 5599ЧО (бочка);
- ВАЗ 2121, д.н.з. 04280МК, зелений (усього 51 одиниця рухомого майна) (далі - майно).
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що майно, на яке накладено арешт, перебуває у користуванні третьої особи та є власністю позивача, а тому складання оскаржуваних актів порушує права та законні інтереси позивача як власника, оскільки він обмежений у праві вільно розпоряджатися власним майном.
У ході судового розгляду справи представник позивача та третьої особи підтримав позов та просив задовольнити його повністю.
Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином. Поряд з цим, до суду через канцелярію від відповідача надійшли письмові заперечення із клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем 27 березня 2014 року у зведеному виконавчому провадженні № 35А/1 за № ЄДРВП 26732221 (далі - зведене виконавче провадження) складено оскаржувані акти, згідно з якими на майно, яке знаходиться у користуванні третьої особи, накладено арешт.
Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані тим, що майно, на яке відповідачем накладено арешт, перебуває у користуванні третьої особи, при цьому є власністю позивача, а тому складання оскаржуваних актів порушує права та законні інтереси позивача як власника.
Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для зняття арешту з майна, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.
Так, відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 17 Закону, відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Відповідно до ст. 32, ч. 1 ст. 52, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 57 Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Отже, проаналізувавши вище викладені норми та зважаючи, що державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника та складання акту опису та арешту майна боржника, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог у частині визнання протиправними дій відповідача щодо складання оскаржуваних актів.
Стосовно заявлених позивачем вимог про зобов'язання відповідача виключити із оскаржуваних актів та звільнити з-під арешту майно, що знаходиться у користуванні третьої особи та яке є власністю позивача, суд зазначає наступне.
Позивача засновано згідно з Указом Президента України від 14 червня 2000 року № 802/2000 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр".
Відповідно до п.п. 16, 17, 5 статуту позивача, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1460, засновником позивача є держава в особі Кабінету Міністрів України.
Акціонерами компанії є:
- держава в особі Держгеонадр - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію пакета акцій позивача та в особі Фонду державного майна - після передачі йому пакета акцій позивача, визначеного для продажу згідно з рішенням про приватизацію;
- фізичні та юридичні особи, які набули право власності на акції позивача відповідно до законодавства.
Позивача утворено з метою підвищення ефективності управління підприємствами галузі геології і розвідки надр, задоволення потреби держави в нарощуванні мінерально-сировинної бази та отримання прибутку шляхом провадження господарської діяльності.
Третю особу утворено, у свою чергу, шляхом реорганізації державного геологічного підприємства "Чернігівнафтогазгеологія" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2000 року № 1273 "Питання Національної акціонерної компанії "Надра України".
Відповідно до додатку № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2000 року № 1273, державне геологічне підприємство "Чернігівнафтогазгеологія" увійшло до переліку підприємств, майно яких передано до статутного (складеного) капіталу позивача з наступним перетворенням у його дочірнє підприємство.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що при утворенні третьої особи позивач, як внесок до її статутного фонду, передав право користування майном.
Зокрема, згідно з п.п. 5.2, 5.3 розділу 5 статуту третьої особи, майно, право користування яким передане третій особі як внесок до статутного фонду, та майно, набуте третьою особою у результаті його господарської діяльності, є власністю засновника. Засновник має право вилучити у третьої особи майно, яке є його власністю.
Засновником, у свою чергу, є позивач (п. 1.1 розділу 1 статуту третьої особи).
Тобто, як вбачається з вище викладених обставин, майно, яке знаходиться у користуванні третьої особи та у її відокремлених структурних підрозділах, є власністю позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Отже, із аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що майно, на яке накладено арешт оскаржуваними актами, перебуває у користуванні третьої особи. Поряд з цим, таке майно є власністю позивача. Вище викладене, за переконанням суду, свідчить про наявність підстав для зняття арешту з такого майна.
Стосовно строку звернення позивача до суду з позовом суд зазначає наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, про порушення своїх прав та законних інтересів позивач дізнався 14 квітня 2014 року після отримання листа третьої особи від 08 квітня 2014 року № 19/252/264.
Позов, з яким позивач першочергово звернувся до суду, залишено без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду.
З урахуванням вище викладеного суд зазначає, що позивач не є стороною зведеного виконавчого провадження, а тому, у даному випадку, мав право на звернення до суду у шестимісячний строк, який обчислюється із дня, коли позивач дізнався про порушення його прав та законних інтересів.
Зокрема, згідно з ч. 1, абзацом 1 ч. 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, враховуючи вище викладене, суд зазначає, що встановлений КАС України строк звернення до суду позивачем пропущено із поважних причин, а тому підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Надра України" до відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, третя особа: дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія", про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Зняти арешт, накладений актом опису та арешту майна боржника від 27 березня 2014 року у зведеному виконавчому провадженні № 35А/1 за № ЄДРВП 26732221, із майна, що знаходиться у користуванні дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" (код ЄДРПОУ 01431535; вулиця Шевченка, 15, місто Чернігів, 14000), та яке є власністю публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Надра України" (код ЄДРПОУ 31169745; проспект Повітро-флотський, 54, місто Київ, 03151), а саме:
- автомобіль КАМАЗ 4310, д.н.з. СВ4667АС;
- сідельний тягач КАМАЗ 5410, д.н.з. СВ1830АН;
- автомобіль ГАЗ 66 ВМ-20, д.н.з. СВ4098АІ;
- автомобіль-трубовіз КАМАЗ 4310 TBE 10, д.н.з. СВ9405АЕ;
- автомобіль КАВ3 3270 СКЛ-1, д.н.з. 83-504HO;
- автомобіль ГАЗ 31029, д.н.з. СВ4028AI;
- автомобіль-цистерна КАМАЗ 4310, д.н.з. СВ4081AI;
- автомобіль МАЗ 5335, д.н.з. СВ4095;
- автобус КАВ3 3270, д.н.з. СВ4097AI;
- автомобіль-трубовіз КАМАЗ 4310 TBE-10, д.н.з. СВ9406АЕ;
- автомобіль легковий УАЗ 3512-01, д.н.з. СВ0432АС;
- автомобіль легковий УАЗ 469, д.н.з. 05028МК;
- автомобіль бортовий ЗИЛ 131, д.н.з. СВ0243AB;
- причіп-ваговіз;
- бульдозер жовтого кольору (усього 15 одиниць рухомого майна).
3. Зняти арешт, накладений актом опису та арешту майна боржника від 27 березня 2014 року у зведеному виконавчому провадженні № 35А/1 за № ЄДРВП 26732221, із майна, що знаходиться у користуванні дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" (код ЄДРПОУ 01431535; вулиця Шевченка, 15, місто Чернігів, 14000), та яке є власністю публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Надра України" (код ЄДРПОУ 31169745; проспект Повітро-флотський, 54, місто Київ, 03151), а саме:
- ЛАЗ 695 Н, 2006 року випуску, д.н.з. СВ7862AM, білий;
- МАЗ 5334, 1984 року випуску, д.н.з. СВ0437АО, зелений;
- УАЗ 31514, 1999 року випуску, д.н.з. СВ7266АР, сірий;
- УАЗ 3741, 1990 року випуску, д.н.з. 8372ЧНО, зелений;
- УАЗ 469 Б, 1984 року випуску, д.н.з. 5172ЧНА, синій (не находу);
- ГАЗ СA3 66, 1991 року випуску, д.н.з. 2216ЧНП, зелений;
- ГКБ 8350, 1986 року випуску, д.н.з. 3045ЧО, зелений;
- УРАЛ 4320, 1988 року випуску, д.н.з. 8402ЧНН, зелений;
- УРАЛ 4320, 1990 року випуску, д.н.з. СВ7894AM, зелений;
- ЗИЛ 131, 1991 року випуску, д.н.з. СВ0652AT, зелений;
- КАМАЗ 4310, 1991 року випуску, д.н.з. СВ05ЧНП, зелений;
- КРАЗ 250 УНБ-160X40, 1990 року випуску, д.н.з. СВ9922АА, зелений;
- КРАЗ 250, 1982 року випуску, д.н.з. СВ9243АО, зелений;
- КРАЗ 250, 1986 року випуску, д.н.з. 5577ЧНМ, зелений;
- КРАЗ 255, 1990 року випуску, д.н.з. 3630ЧНО, зелений;
- КРАЗ 255 Б-1, 1991 року випуску, д.н.з. 8699ЧНО, зелений;
- КРАЗ 250, 1987 року випуску, д.н.з. СВ0308АО, зелений;
- КРАЗ 250, 1989 року випуску, д.н.з. д.н.з. 9433ЧНН, жовтий;
- КРАЗ 250 1989 року випуску, д.н.з. 8476ЧНН, жовтий;
- КРАЗ 250, 1990 року випуску, д.н.з. СВ0653AT, зелений;
- КРАЗ 250 1990 року випуску, д.н.з. 8438ЧНО, зелений;
- КРАЗ 250, 1990 року випуску, д.н.з. 3734ЧНО, червоний;
- КРАЗ 250, 1991 року випуску, д.н.з. 8647ЧНО, жовтий;
- КРАЗ 250, 1991 року випуску, д.н.з. 2100ЧНП, жовтий;
- КРАЗ 250, 1991 року випуску, д.н.з. 8564ЧНО, зелений;
- КРАЗ 250, 1993 року випуску, д.н.з. 8718ЧНП, жовтий;
- КРАЗ 250, 1993 року випуску, д.н.з.8719ЧНП, жовтий (після ДТП в аварійному стані);
- ВАЗ 21213, 2002 року випуску, д.н.з. 04775МК, зелений;
- КРАЗ 255Б, 1982 року випуску, д.н.з. СВ9404АЕ, зелений;
- КРАЗ 65101, 1994 року випуску, д.н.з. 07192MM, бежевий;
- ЗИЛ 131, 1985 року випуску, д.н.з. 9702ЧНЛ, зелений;
- КАМАЗ 5511, 1988 року випуску, д.н.з. СВ1829АН, оранжевий;
- КРАЗ 250 УНБ, 1989 року випуску, д.н.з. СВ1524AT, зелений;
- КРАЗ 250, 1990 року випуску, д.н.з. СВ1526AT, зелений;
- КАВ3 3270, 1987 року випуску, д.н.з. 06850MM, білий;
- КРАЗ 250, 1989 року випуску, д.н.з. СВ0436АО, зелений;
- кран КБН-3, насосний блок, синій;
- вагон будівельний (4 штуки);
- причіп-ваговіз (платформа), д.н.з. 7707ЧО;
- КРАЗ 250, 1990 року випуску, д.н.з. СВ0433АО, зелений;
- КРАЗ, д.н.з. СВ0434АО;
- причіп, д.н.з. 7760ЧО;
- КРАЗ 10-20Т-С автокран, 1987 року випуску, д.н.з. СВ4079АІ;
- УАЗ, д.н.з. СВ4033АІ, зелений;
- ГАЗ 5312 ГЗСА - 950, 1991 року випуску, д.н.з. СВ4080АІ;
- УРАЛ НЗАС - 4320001, 1989 року випуску, д.н.з. СВ0432АН;
- УАЗ, д.н.з. СВ4034АІ;
- трактор ЮМЗ, д.н.з. 07563ЯО;
- ЗИЛ, д.н.з. 4094АІ, синій;
- причіп, д.н.з. 5599ЧО (бочка);
- ВАЗ 2121, д.н.з. 04280МК, зелений (усього 51 одиниця рухомого майна).
4. Позов в іншій частині залишити без задоволення.
5. Присудити на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Надра України" (код ЄДРПОУ 31169745) здійснений ним судовий збір у розмірі 97,44 грн. (Дев'яносто сім гривень сорок чотири копійки) із Державного бюджету України.
Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин