ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.03.2015Справа №910/1486/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд»
До Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»
Про стягнення 1 944 404,97 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
від позивача: Безрода Р.С. - представник за довіреністю № б/н від 30.12.2014 р.
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд» до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 4 від 04.02.2013 р. в розмірі 1 944 404,97 грн. (з яких: 1 542 584,09 грн. - сума основного боргу; 315 077,52 грн. - збитки від інфляції; 53 027,44 грн. - 3 % річних; 33 715,92 грн. - пеня).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2015 р. порушено провадження у справі № 910/1486/15-г; розгляд справи призначено на 17.02.2015 р.; зобов'язано сторін надати суду певні документи.
Відповідач в судове засідання 17.02.2015 р. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 29.01.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/1486/15-г не виконав, але 12.02.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи, оскільки Публічне акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2» не має змоги забезпечити присутність свого повноважного представника в даному судовому засіданні.
Представник позивача в судовому засіданні 17.02.2015 р. заперечив проти даного клопотання.
Суд розглянув подане клопотання відповідача в судовому засіданні 17.02.2015 р., та дійшов висновку про його задоволення, у зв'язку з чим ухвалою суду від 17.02.2015 р. розгляд даної справи було відкладено на 05.03.2015 р. , та повторно зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 910/1486/15-г від 29.01.2015 р.
02.03.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, оскільки копія позовної заяви, яка була надіслана позивачем відповідачу не містить підпису уповноваженої особи представника позивача, що, на думку відповідача, є недотриманням приписів ст. ст. 54 і 56 Господарського процесуального кодексу України. В судовому засіданні 05.03.2015 р. представник відповідача підтримав подану ним заяву та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні 05.03.2015 р. надав суду письмові заперечення на вищевказану заяву відповідача, та в усному порядку заперечив проти заяви про залишення позову без розгляду.
Розглянувши, подану відповідачем заяву про залишення позову без розгляду, господарський суд відмовив у її задоволені, оскільки в матеріалах справи № 910/1486/15-г містяться належні докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, зокрема, оригінал опису вкладення в цінний лист від 27.01.2015 р. з відміткою відділення поштового зв'язку та фіскальний чек КМД УДППЗ «Укрпошта» № 5714 від 27.01.2015 р.
У відповідності до ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в п. 2 ч. 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.03.2015 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості знайомитися з матеріалами справи.
Представник позивача заперечив проти зазначеного клопотання.
Суд відмовив відповідачу в задоволені клопотання про відкладення розгляду справи № 910/1486/15-г та на підставі ст.77 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні з 05.03.2015 р. до 10.03.2015 р. о 10:20 год.
06.03.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення у справі та клопотання, в якому він просив суд продовжити строк розгляду справи; зобов'язати позивача направити на адресу ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» належним чином оформлену позовну заяву та додані до неї документи; відкласти розгляд справи на пізнішу дату для надання відповідачем додаткових документів, які мають суттєве значення для справи.
Представник позивача в судовому засіданні 10.03.2015 р. заперечив проти вищевказаних клопотань та просив суд відмовити в їх задоволенні
Враховуючи наведене, господарський суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача, оскільки у відповідності до повідомлення про вручення рекомендованого потового відправлення ПАТ «Трест иївпідземшляхбуд-2» отримало 02.02.2015 р. ухвалу Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 910/1486/15-г, і до 10.03.2015 р. сплинуло достатньо часу, за який відповідач міг ознайомитися з матеріалами справи, підготувати та подати необхідні докази та документи. Крім того, строк розгляду даної справи, встановлений ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спливає тільки 27.03.2015 р., у зв'язку з чим відсутні підстави для продовження строку розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні 10.03.2015 р. подав заяву, в якій зазначив, що відповідач 02.03.2015 р. сплатив на його користь 60 000,00 грн., в іншій частині позовні вимоги просив суд задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 10.03.2015 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвал суду в даній справі не виконав.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/1486/15-г.
У судовому засіданні 10.03.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між Публічним акціонерним товариством «Трест Київпідземшляхбуд-2» (надалі - Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київздоббуд» (надалі - Пірядник) було укладено Договір № 4 від 04.02.2013 р. (надалі - Договір).
У відповідності до п. 1.1. Договору, Підрядник за дорученням Генпідрядника зобов'язується своїми силами і засобами, на свій ризик, з матеріалів Генпідрядника та відповідно до проектної документації і державних будівельних норм і правил виконати та здати Генпідряднику комплекс оздоблювальних робіт по об'єкту «Забудова 6-го мікрорайону житлового масиву Осокорки-Північні в Дарницькому районі м. Києва Житловий будинок № 5, секції № 1, № 3».
Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором підряду.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з п. 1.2. Договору, вартість робіт, які виконує Підрядник є орієнтовною договірною ціною і погоджена сторонами у Додатку № 1 до даного Договору, що є його невід'ємною частиною і становить - 684 366,87 грн., крім того ПДВ 20 % - 336 873,38 грн. Всього - 2 021 240,25 грн., без урахування вартості матеріалів. Орієнтовна договірна ціна уточнюється згідно фактично виконаних обсягів робіт, що підтверджується актами ф. КБ-2в та довідками ф.КБ-3, оформленими уповноваженими представниками Генпідрядника та Підрядника.
Пунктом 1.3. Договору сторони визначили строки виконання робіт: початок - лютий 2013 року, закінчення - серпень 2013 року.
У відповідності до п. п. 2.1.1., 2.1.2. Договору, Генпідрядник надає Підряднику погоджену проектну документацію, що погоджена та затверджена у встановленому порядку; передає Підряднику фронт робіт.
Згідно з п. 2.1.3. Договору, Генпідрядник забезпечує своєчасну та безперебійну поставку всіх матеріально-технічних ресурсів. Будівельні матеріали, будівельні механізми, електроенергія, освітлення та інше, необхідне для виконання робіт по контракту передаються Генпідрядником Підряднику за накладними, рахунками та іншими первинними документами без права власності на них.
Пунктами 2.1.4. та 2.1.5. Договору визначено, що Генпідрядник забезпечує стабільне фінансування будівництва та розрахунки за виконані роботи; здійснює технічний нагляд та щомісячне приймання виконаних робіт.
Відповідно до п. п. 2.2.2. та 2.2.5. Договору, Підрядник забезпечує своєчасне та якісне виконання будівельно-монтажних робіт за умовами даного Договору; здійснює своєчасне і якісне ведення виконавчої документації, що передбачена діючими нормами і правилами.
Згідно з п. 2.2.6. Договору, з метою обліку виконаних робіт, проведення їх оплати відповідно до контракту, сторони щомісячно, починаючи з місяця, в якому розпочато їх виконання і кожного наступного місяця, в якому вони виконуються (надалі - звітний місяць), підписують Акт КБ-2в та Довідку КБ-3 на виконаний Підрядником обсяг робіт за звітний місяць, проект яких складає підрядник, у чотирьох друкованих примірниках та на електронному носії в програмному комплексі АВК-3, попередньо погоджує обсяги у відповідальних осіб Генпідрядника (затвердженими наказом на Об'єкті) та Замовника (технагляд), підписує, скріплює печаткою і передає Підряднику до 25-го числа звітного місяця.
Генпідрядник зобов'язаний не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання від Підрядника Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 за звітний місяць, перевірити обсяг та якість виконаних робіт, та при відсутності заперечень, підписати вказані документи і передати їх у двох примірниках Підряднику.
У випадку обґрунтованого заперечення Генпідрядника щодо підписання Акту КБ-2в та/або Довідки КБ-3, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання Підрядником вказаного заперечення Генпідрядника, сторони зобов'язані провести переговори та скласти і підписати Акт про недоліки, в якому узгоджуються умови щодо строків та порядку усунення недоліків в роботах за рахунок Підрядника. Протягом 5 (п'яти) робочих днів після усунення Підрядником, визначених Актом про недоліки, Генпідрядник підписує відповідний т КБ-2в та/або Довідку КБ-3.
Якщо підрядник не бажає або не в змозі усунути недоліки в роботах, Генпідрядник має право усунути їх своїми силами та/або з залученням третіх осіб. Витрати, пов'язані з усуненням таких недоліків компенсуються Підрядником.
Роботи вважаються переданими Підрядником та прийнятими Генпідрядником в момент підписання сторонами Акта здачі-приймання виконаних згідно ф. КБ-2в та ф. КБ-3 робіт за цим Договором. Акт здачі-приймання робіт за даним Договором складається підрядником та передається на підпис Генпідряднику у терміни, визначені сторонами.
У відповідності до п. 2.2.8. Договору, Підрядник гарантує надійність і якість виконаних робіт з моменту підписання акту прийняття об'єкту в експлуатацію протягом 2 (двох) років, якщо не відбулися порушення встановлених норм і правил експлуатації будівлі.
Підрядник усуває за свій рахунок та своїми силами недоліки та недоробки, що виявлені в процесі виконання робіт та в гарантійний термін, що сталися з вини Підрядника, про що складається Акт із зазначення термінів усунення недоліків та недоробок (п. 2.2.9. Договору).
Згідно з п. 2.2.10. Договору, Підрядник сплачує кошти за використану електроенергію для побутових потреб згідно актів, підписаних генпідрядником та Підрядником.
За умовами п. 3.1. Договору, Генпідрядник перераховує Підряднику одноразовий авансовий платіж у окремо погодженому Генпідрядником та Підрядником розмірі. Залік авансу здійснюється при розрахунках за виконані роботи звітного місяця. Якщо підрядник після отримання авансу від Генпідрядника не приступив до виконання робіт чи не відпрацював його в повному обсязі, то він повертає аванс (чи не відпрацьовану його частину) з урахуванням інфляції, за час його використання, на протязі 7-ми днів після отримання письмової вимоги Генпідрядника про його повернення.
Відповідно до п. 3.2. Договору, Генпідрядник щомісячно здійснює розрахунки за виконані роботи згідно оформлених актів виконаних робіт, шляхом перерахування коштів Підряднику, при умові фінансування об'єкту Замовником.
Оплата здійснюється до 25-го числа наступного за звітним місяцем у розмірі 97 % суми кожного оформленого акту виконаних робіт. Накопичені за період будівництва 3 % відкладених платежів, як гарантія виконання зобов'язань Підрядника по контракту, сплачується Генпідрядником таким чином:
- 3 % через 30 днів після передачі будинку під заселення.
Розмір відкладеного платежу зменшується Генпідрядником у беззаперечному порядку на суму витрат, понесених Генпідрядником на усунення дефектів і недоробок, що сталися з вини Підрядника.
Згідно з п. 3.3. Договору, при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати», які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва, вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.
Відповідно до п. 3.4. Договору, Генпідрядник щомісяця при розрахунках з Підрядником утримує з вартості виконаних робіт кошти за послуги ген підряду в розмірі 2,5 % вартості виконаних робіт з ПДВ.
Пунктом 4.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.
За несвоєчасне здійснення платежів, вказаних в п. 3.2., Генпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 4.2. Договору).
За порушення строків виконання робіт, згідно з п. 1.3. цього Договору, з вини Підрядника, Підрядник сплачує Генпідряднику пеню в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення (п. 4.3. Договору).
У відповідності до п. 5.6. Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
З наданих позивачем пояснень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд» виконало належним чином зобов'язання за Договором № 4 від 04.02.2013 р., тоді як Публічне акціонерне товариство «Трест Київпіземшляхбуд-2» свої зобов'язання за даним Договором виконало неналежним чином, частково сплативши виконані підрядні роботи на суму 500 000,00 грн. Крім того, за послуги ген підряду, відповідачем, відповідно до п. 3.4. Договору було утримано 2,5 % від суми виконаних робіт по кожному акту виконаних робіт, що в сумі склало 54 036,62 грн.; відповідно до п. 3.2. Договору Генпідрядником в якості забезпечення виконання Підрядником замовлення було утримано 3 % від суми кожного акту виконаних робіт, що в сумі склало 64 843,94 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за неналежне виконання зобов'язань за Договором № 4 від 04.02.2013 р. складає 1 542 584,09 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії, підписаних уповноваженими представниками та скріплених печатками сторін: довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форма № КБ-3) за березень 2013 р., за квітень 2013 р., за травень 2013 р., за червень 2013 р., за липень 2013 р., за серпень 2013 р., за вересень 2013 р., за жовтень 2013 р., за листопад 2013 р., за грудень 2013 р., за березень 2014 р., за квітень 2014 р., за травень 2014 р., за червень 2014 р., за липень 2014 р., за серпень 2014 р., за вересень 2014 р., за жовтень 2014 р., за листопад 2014 р.; актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за березень 2013 р., за квітень 2013 р., за травень 2013 р., за червень 2013 р., за липень 2013 р., за серпень 2013 р., за вересень 2013 р., за жовтень 2013 р., за листопад 2013 р., за рудень 2013 р., за березень 2014 р., за квітень 2014 р., за травень 2014 р., за червень 2014 р., за липень 2014 р., за серпень 2014 р., за вересень 2014 р., за жовтень 2014 р., за листопад 2014 р.; банківські виписки з особового рахунку від 28.05.2013 р., від 01.08.2013 р., від 08.08.2013 р., від 15.08.2013 р., від 20.08.2013 р.; угод про зарахування зустрічних однорідних вимог від 2.03.2013 р., від 30.04.2013 р., від 31.05.2013 р., від 30.06.2013 р., від 31.07.2013 р., від 31.08.2013 р., від 30.09.2013 р., від 31.10.2013 р., від 30.11.2013 р., від 31.2.2013 р., від 31.03.2014 р., від 30.04.2014 р., від 30.05.2014 р., від 30.06.2014 р., від 31.07.2014 р., від 31.08.2014 р., від 30.09.2014 р., від 31.10.2014 р., від 28.11.2014 р.
За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» про стягнення заборгованості за Договором № 4 від 04.02.2013 р. в розмірі 1 944 404,97 грн. (з яких: 1 542 584,09 грн. - сума основного боргу; 315 077,52 грн. - збитки від інфляції; 53 027,44 грн. - 3 % річних; 33 715,92 грн. - пеня).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За приписами статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
При цьому варто відзначити, що обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до сторони з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично призводить до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечить положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі № 43/308-10).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
З наданих позивачем доказів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд» свої зобов'язання щодо виконання робіт за Договором № 4 від 04.02.2013 р. виконало належним чином, тоді як відповідач - Публічне акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2» свої зобов'язання щодо оплати за виконані роботи в повному обсязі за даним Договором не виконало неналежним чином.
Відповідач у письмових поясненнях від 06.03.2015 р. просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем невірно віднесено погашення заборгованості здійснене відповідачем в рахунок погашення заборгованості по актах, строк сплати за якими ще не настав. Зокрема, відповідач зауважив, що як вбачається з розрахунків інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, позивачем віднесено оплату від 28.05.2013 р. в рахунок погашення заборгованості по акту за травень 2013 р., строк оплати за яким - 25.06.2013 р.; оплати від 08.08.2013 р., від 15.08.2013 р. та 20.08.2013 р. в рахунок погашення заборгованості по акту за липень 2013 р., строк оплати за яким - 28.08.2013 р. Також відповідач посилається на те, під час розгляду даної справи в суді, ним було здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 60 000,00 грн.
Господарський суд не приймає доводи відповідача щодо невірного віднесення оплат в рахунок погашення заборгованості, оскільки судом встановлено, що з огляду на відсутність чіткого призначення (з посиланням на конкретний акт, рахунок) при здійсненні частини оплат за Договором № 4 від 04.02.2013 р. (зокрема, у виписках банку від 08.08.2013 р., 15.08.2013 р. та 20.08.2013 р. у графі «призначення платежу» зазначено - «сплата за вик. БМР по Осокорки 6 ж/б 5 згідно дог. № 4 від 04.02.2013 р.»), відповідні оплати зараховувалися в рахунок погашення найдавнішої заборгованості за договором.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Як встановлено судом, 02.03.2015 (після звернення позивача з даним позовом до суду) Публічне акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд» грошові кошти у розмірі 60 000,00 грн., що є сумою боргу відповідача за Договором № 4 від 04.02.2013, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по особовому рахунку № 26009700006954\UAH за 02.03.2015 р.
Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно з частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Зважаючи на встановлений судом факт оплати відповідачем суми основного боргу у розмірі 60 00,00 грн. після звернення позивача з даним позовом до суду, то суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 60 000,00 грн. за Договором № 4 від 04.02.2013 р.
За таких обставин, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 1 482 584,09 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд» щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» суми заборгованості за Договором № 4 від 04.02.2013 р. у розмірі 1 482 584,09 грн., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд» просить суд також стягнути з відповідача 315 077,52 грн. інфляційних втрат та 53 027,44 грн. трьох відсотків річних за період з травня 2013 р. до січня 2015 р. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором № 4 від 04.02.2013 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором № 4 від 04.02.2013 р. станом на день подачі позову до суду, то з нього за розрахунком позивача, перевіреним судом, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 315 077,52 грн. інфляційних втрат та 53 027,44 грн. трьох відсотків річних за період з травня 2013 р. до січня 2015 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю Київоздоббуд» просить суд також стягнути з відповідача 33 715,92 грн. пені за період з 25.01.2014 р. до 15.01.2015 р. у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання за Договором № 4 від 04.02.2013 р.
За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За несвоєчасне здійснення платежів, вказаних в п. 3.2., Генпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 4.2. Договору).
Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 33 715,92 грн. пені за період з 25.01.2014 р. до 15.01.2015 р. у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання за Договором № 4 від 04.02.2013 р.
Таким чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд» до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (02105, м. Київ, вулиця Тампере, 13-Б, код ЄДРПОУ 04012721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд» (01133, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, 1/27, код ЄДРПОУ 38105321) 1 482 584 (один мільйон чотириста вісімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 09 коп. основного боргу, 315 077 (триста п'ятнадцять тисяч сімдесят сім) грн. 52 коп. інфляційних втрат, 53 027 (п'ятдесят три тисячі двадцять сім) грн. 44 коп. трьох відсотків річних, 33 715 (тридцять три сімсот п'ятнадцять) грн. 92 коп. пені та 38 888 (тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 10 коп. витрат на сплату судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу припинити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 16.03.2015 р.
Суддя ТМ. Ващенко