05 лютого 2015 р. справа № 804/14942/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
при секретарі судового засідання Крюковій О.В.
за участю сторін:
представник позивача не прибув
представників відповідача Копань А.В., Булови І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Райводоканал" Новомосковського району до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002691502 від 22.05.2014 р., та податкового повідомлення-рішення № 0002681502 від 22.05.2014 р., -
16 вересня 2014 року Комунальне підприємство «Райводоканал» Новомосковського району (далі - КП «Райводоканал», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Новомосковська ОДПІ, відповідач), в якому просить суд:
- визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 22.05.2014 року № 0002691502 про сплату штрафу у розмірі 10% у сумі 8916,54 грн., за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ, та № 0002681502 від 22.05.2014 року про сплату штрафу у розмірі 20% у сумі 64662,82 грн., за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходжень збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Новомосковською ОДПІ була проведена перевірка КП «Райводоканал» з питання сплати розстрочених сум збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за період листопад 2012 року - травень 2014 року згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно податкових декларацій збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 9 міс. 2012 року, 2012 рік, 1 квартал 2013 року, 1 півріччя 2013 року, результатами якої складено акт перевірки своєчасності сплати збору за спеціальне використання води № 125/1502/35323645 від 22.05.2014 року, висновки якого щодо порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання збору за спеціальне використання води протягом строків, визначених статтею 57 Податкового кодексу України є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження документів, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення № 0002691502 від 22.05.2014 року та податкового повідомлення-рішення № 0002681502 від 22.05.2014 року, прийняті на підставі даного акту, є протиправним та підлягають скасуванню (а.с. 3-11).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2014 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 1).
У судове засідання 05.02.2015 року представник позивача не прибув, 05.02.2014 року на адресу суду надіслав клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності позивача.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували у зв'язку із його необґрунтованістю з підстав, викладених у запереченнях, в яких зазначають, що проведеною перевіркою встановлено, що позивач в порушення пункту 57.1 статті 57 Податковог кодексу України в період з 01.11.2012 року по 31.05.2014 року було допущено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ згідно самостійно наданих податкових декларацій та розрахунків. У ході проведення перевірки встановлено, що фактично позивачем було сплачено з листопада 2012 року по травень 2014 року податковий борг із затримкою більше 30 календарних днів (від 32 днів до 580 днів) суму у розмірі 323314,10 грн., із затримкою до 30 календарних днів сплачено суму у розмірі 89165,40 грн. Зазначає, що акт перевірки позивача складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, відтак є цілком обґрунтованими та доведеними, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення № 0002691502 від 22.05.2014 року та податкового повідомлення-рішення № 0002681502 від 22.05.2014 року є правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню (а.с. 116-117).
Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, Комунальне підприємство «Райводоканал» Новомосковського району зареєстровано 22.01.2008 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та з 23.01.2008 року перебуває на податковому обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Судом встановлено, що 22.05.2014 року Новомосковською ОДПІ на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено перевірку сплати платником КП «Райводоканал» розстрочених сум збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за період листопад 2012 року - травень 2014 року згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно податкових декларацій збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 9 міс. 2012 року, 2012 рік, 1 квартал 2013 року, 1 півріччя 2013 року, результатами якої складено акт перевірки своєчасності сплати збору за спеціальне використання води № 125/1502/35323645 від 22.05.2014 року.
Вказаною перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання збору за спеціальне використання води протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки № 125/1502/35323645 від 22.05.2014 року Новомосковською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002691502 від 22.05.2014 року, яким КП «Райводоканал», яким нараховано штраф у розмірі 10% суми грошового зобов'язання сплаченого з затримкою (89165,40 грн.) у сумі 8916,54 грн. за платежем «надходження збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ» та податкове повідомлення-рішення № 0002681502 від 22.05.2014 року яким нараховано штраф у розмірі 20% суми грошового зобов'язання сплаченого з затримкою (323314,10 грн.) у сумі 64662,82 грн. за платежем «надходження збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ».
Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями КП «Райводоканал» було подано до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скаргу від 06.06.2014 року, за результатом розгляду якої останнім прийнято рішення № 5580/10/04-36-10-08-09 від 12.08.2014 року, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення № 0002691502 від 22.05.2014 року та податкового повідомлення-рішення № 0002681502 від 22.05.2014 року, а скаргу - без задоволення.
КП «Райводоканал» було подано до ДФС України скаргу від 19.08.2014 року, за результатом розгляду якої останнім прийнято рішення від 02.09.2014 року, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення № 0002691502 від 22.05.2014 року та податкового повідомлення-рішення № 0002681502 від 22.05.2014 року та рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 5580/10/04-36-10-08-09 від 12.08.2014 року, а скаргу - без задоволення.
Досліджуючи правомірність винесених податкових повідомлень-рішень суд встановив наступне.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 року у справі № 2а/0470/12248/12 (далі - рішення суду) адміністративний позов Новомосковської ОДПІ до КП «Райводоканал» про стягнення податкового боргу задоволено; присуджено до стягнення податковий борг у сумі 586692,00 грн., у тому числі надходження збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ - 536329,37 грн. Також, вказаною постановою постановлено розстрочити погашення податкової заборгованості рівними частками з 01.11.2012 року строком на 60 місяців у сумі 9778,20 грн. щомісячно.
Згідно рішення суду, зазначена сума податкового боргу з надходження збору за спеціальне використання води в розмірі 533464,74 грн. складає з: суми 26392,26грн., в зв'язку із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання по податковій декларації № 9053110722 від 03.09.2012 р.; суми 487285,75 грн., в зв'язку із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання по податковій декларації № 9053091313 від 03.09.2012 р.; суми 505825,44 грн., в зв'язку із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання по податковій декларації № 9062160337 від 11.10.2012 р.
Отже, зазначена сума податкового боргу у розмірі 536329,37 грн. з податку надходження збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ є сумою узгодженого грошового зобов'язання, термін сплати по яким настав станом на момент звернення Новомосковською ОДПІ з відповідним адміністративним позовом та по яким нараховується пеня у відповідності до положень Податкового кодексу України.
22.10.2012 року КП «Райводоканал» було подано до Новомосковської ОДПІ звітну податкову декларацію за 2012 рік по збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих та підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих та підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води (далі - податкова декларація), якою, серед іншого, самостійно визначено нараховану суму збору за звітний квартал за спеціальне використання поверхневих та підземних вод житлово-комунальними підприємствами у розмірі 102127,23 грн., у тому числі: до державного бюджету - 51063,62 грн., до місцевих бюджетів - 51063,61 грн. (а.с.38-40).
16.01.2013 року КП «Райводоканал» було подано до Новомосковської ОДПІ звітну нову податкову декларацію за 2012 рік, якою, серед іншого, самостійно визначено нараховану суму збору за попередній звітній період за спеціальне використання поверхневих та підземних вод житлово-комунальними підприємствами у розмірі 615157,17 грн., у тому числі: до державного бюджету - 307578,59 грн., до місцевих бюджетів - 307578,58 грн. та нараховану суму збору за звітний квартал за спеціальне використання поверхневих та підземних вод житлово-комунальними підприємствами у розмірі 77643,97 грн., у тому числі: до державного бюджету - 38821,99 грн., до місцевих бюджетів - 38821,98 грн. (а.с.42-44).
30.04.2013 року КП «Райводоканал» було подано до Новомосковської ОДПІ звітну податкову декларацію за півріччя 2013 року, якою, серед іншого, самостійно визначено нараховану суму збору за звітний квартал за спеціальне використання поверхневих та підземних вод житлово-комунальними підприємствами у розмірі 37717,76 грн., у тому числі: до державного бюджету - 18858,88 грн., до місцевих бюджетів - 18858,88 грн. (а.с.48-50).
07.08.2013 року КП «Райводоканал» було подано до Новомосковської ОДПІ звітну податкову декларацію за 3 квартал 2013 року, якою, серед іншого, самостійно визначено нараховану суму збору за звітний квартал за спеціальне використання поверхневих та підземних вод житлово-комунальними підприємствами у розмірі 49653,88 грн. - до державного бюджету (а.с.52-54).
Також, 29.03.2014 року органом державної податкової служби в особі начальника Новомосковської ОДПІ та КП «Райводоканал» (платник) відповідно до рішення Новомосковської ОДПІ від 29.02.2013 року № 13 «Про розстрочення податкового боргу» було укладено договір про розстрочення податкового боргу № 14. За умовами укладеного договору органом податкової служби надається платнику розстрочення податкового боргу з надходження збору за спеціальне використання води на загальну суму 40568,94 грн. під проценти строком з 29.03.2013 року по 10.12.2013 року.
З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення суду (по терміну нарахування 11.10.2012 року) 02.11.2012 року сплачено боргу у розмірі 8056,70 грн.; згідно податкової декларації від 22.10.2013 року (по терміну нарахування 19.11.2012 року) 12.11.2012 року сплачено боргу у розмірі 10127,20 грн.; згідно податкової декларації від 22.10.2013 року (по терміну нарахування 19.11.2012 року) 12.11.2012 року сплачено боргу у розмірі 8171,00 грн.; згідно рішення суду (по терміну нарахування 11.10.2012 року) 27.12.2012 року сплачено боргу у розмірі 1570,95 грн.; згідно рішення суду (по терміну нарахування 11.10.2012 року) 27.12.2012 року сплачено боргу у розмірі 6485,70 грн.; згідно податкової декларації від 22.10.2013 року (по терміну нарахування 19.11.2012 року) 27.12.2012 року сплачено боргу у розмірі 83822,25 грн.; згідно статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за несвоєчасну сплату платежів за рішенням суду, рішенням ОДПС України про розстрочення та поданими податковими деклараціями за січень 2013 року нараховано штрафні санкції у сумі 1611,61 грн.; за лютий 2013 року за рішенням суду та податкової декларації від 17.01.2013 року нараховано штрафні санкції у сумі 3861,19 грн.; за березень 2013 року на підставі податкової декларації від 17.01.2013 року нараховано штрафні санкції у сумі 3817,10 грн.; за квітень 2013 року нараховано штрафні санкції у сумі 2478,40 грн.; за травень 2013 року нараховано штрафні санкції у сумі 2019,21 грн.; за червень 2013 року нараховано штрафні санкції у сумі 1767,30 грн.; за липень 2013 року нараховано штрафні санкції у сумі 10120,98 грн.; за серпень 2013 року нараховано штрафні санкції у сумі 1611,33 грн.; за вересень 2013 року нараховано штрафні санкції у сумі 1228,43 грн.; за жовтень 2013 року нараховано штрафні санкції у сумі 11807,80 грн.; за листопад 2013 року нараховано штрафні санкції у сумі 2134,61 грн.; за грудень 2013 року нараховано штрафні санкції у сумі 2054,32 грн.; за січень 2014 року нараховано штрафні санкції у сумі 1611,34 грн.; за лютий 2014 року нараховано штрафні санкції у сумі 1611,34 грн.; за березень 2014 року нараховано штрафні санкції у сумі 1611,34 грн.; за квітень 2014 року нараховано штрафні санкції у сумі 1611,33 грн.; за травень 2014 року нараховано штрафні санкції у сумі 1611,34 грн.
У відповідності до підпункту 14.1.67 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір (застосовується для розділу XVI цього Кодексу), який справляється за спеціальне:
а) використання води водних об'єктів;
б) використання води, отриманої від інших водокористувачів;
в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту;
г) використання води для потреб рибництва.
Відповідно до пунктів 326.1, 326.2 статті 326 Податкового кодексу України, водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Погашенням податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).
Пунктом 49.2. статті 49 Податкового кодексу України встановлено, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно зі ст.328 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається.
Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунтом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встанолено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Слід зауважити, що пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Так, згідно з пунктом 100.1 статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 100.6 статті 100 Податкового кодексу України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Приписами підпункту 100.12.2 пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України визначено, що договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, зокрема, якщо: з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.
Саттею 129 Податкового кодексу України визначено, що пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Статтею 131 Податкового кодексу України передбачено, що нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
На підставі аналізу вказаних норм Податкового кодексу України суд доходить до висновку, що штрафна санкція, яка передбачена у п.126.1 ст. 126 ПК України, може бути застосована до платника податків лише тоді, коли податкове зобов'язання є узгодженим і таким, що сплачене із затримкою на визначені цим пунктом терміни.
Суд зауважує, що зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Норма пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.
Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).
Враховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України. Тому судове рішення щодо стягнення податкового боргу (про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу або про надання дозволу на реалізацію майна, що знаходиться в податковій заставі) ухвалюється в тому разі, коли податковий борг наявний, тобто узгоджені грошові зобов'язання не були своєчасно сплачені.
Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, і не може нівелювати правове значення останніх.
Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).
У свою чергу, розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 18.09.2014 року у справі № 21-279а14 та Листі Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014 року № 1602/11/10/14-14.
Оскільки позивачем не було здійснено у встановлені Податковим кодексом України терміни сплати погашення суми збору за спеціальне використання води, проте яке відбулось за рішенням суду, а також згідно рішення ОДПС України про розстрочення та в порушення встановлених строків сплати за поданими податковими деклараціями, суми податкових зобов'язань за якими є узгодженими і штрафні санкції, передбачені п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, нараховуються на загальних підставах, як на несвоєчасно сплачені узгоджені суми податкових зобов'язань.
Враховуючи те, що узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість КП «Райводоканал» були сплачені з затримкою, то застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 10% суми грошового зобов'язання сплаченого з затримкою (89165,40 грн.) у сумі 8916,54 грн. та штрафних санкцій у розмірі 20% суми грошового зобов'язання сплаченого з затримкою (323314,10 грн.) у сумі 64662,82 грн. за платежем «надходження збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ», на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, є правомірним.
З огляду на викладене відповідачем правомірно було застосовано штрафні санкції, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0002691502 від 22.05.2014 року та № 0002681502 від 22.05.2014 року прийняті Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скасуванню не підлягає.
Згідно із статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність своїх дій та рішень.
Враховуючи надані сторонами на підтвердження своїх пояснень документи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Райводоканал» Новомосковського району є необґрунтованими, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Також, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Враховуючи, що позовні вимоги в данному випадку є майновими, отже, позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 1827,00 грн., що становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, а фактично сплачено лише 182,70 грн., тому, суд вважає за необхідне стягнути решту судового збору з позивача у розмірі 1689,30 грн. (1827,00 грн. - 182,70 грн).
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 05 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10 лютого 2015 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Райводоканал" Новомосковського району до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002691502 від 22.05.2014 р., та податкового повідомлення-рішення № 0002681502 від 22.05.2014 р. - відмовити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Райводоканал" Новомосковського району (код ЄДРПОУ 35323645, індекс 51221, Дніпропетровська область, Новомосковський район, місто Перещепине, вулиця Степова, будинок 1) решту судового збору у розмірі 1689,30 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят дев'ять гривень 30 копійок) сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 10 лютого 2015 року.
Суддя С. В. Прудник