ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
12 березня 2015 року Справа № 813/911/15 Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,
за участю:
представники сторін не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області про спонукання до вчинення дій та стягнення коштів, -
управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області (далі - УПФ України в Турківському районі Львівської області) звернулося до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області (надалі - ВВД ФСС НВ України в Турківському районі Львівської області), в якому просить суд зобов'язати відповідача включити в акт щомісячної звірки осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання витрати на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року, стягнути з відповідача витрати на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 600,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, визначається на рівні району шляхом внесення сум до акту щомісячної звірки. Перерахування коштів відбувається на централізованому рівні і тільки тих сум, які включені в акт, складений на територіальному рівні і зазначених в узгодженій довідці. Суми не включені в акт, відшкодуванню на централізованому рівні не підлягають. У зв'язку з цим, просить суд зобов'язати відповідача включити до актів звірки витрати на виплату основного розміру пенсії, виплаченої ОСОБА_1 за період з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року, стягнути з відповідача витрати на виплату основного розміру пенсії, виплаченої ОСОБА_1 за період з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року на загальну суму 600 грн.
Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву від 12.03.2015 року, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України, Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 55-4/4. В основу цього механізму покладено щомісячне складання актів звірок. Відшкодуванню підлягають не всі пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві, а лише ті, які призначені особам, які є застрахованими відповідно до Закону та потерпілими особами, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно з законодавством СРСР або законодавством України. Зазначив, що нещасний випадок на виробництві стався з ОСОБА_1 07.08.2007 року на території Російської Федерації, відповідно, на ОСОБА_1 не поширюється страхове законодавство України чи колишнього СРСР. Тому, потерпілий не має права на відшкодування шкоди за рахунок Фонду, відтак, ВВД ФСС НВ України в Турківському районі Львівської області не може відшкодовувати здійснені ОСОБА_1 УПФ України в Турківському районі Львівської області пенсійні виплати. У зв'язку з наведеним, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Разом з тим, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні без участі сторін, суд відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглянув справу на основі наявних в матеріалах справи доказах.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 15.05.1992 року № 2356-ХІІ, «Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України, Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4.
Судом встановлено, що УПФ України в Турківському районі Львівської області включено витрати, пов'язані з виплатою пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в список осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з вересня по грудень 2014 року та подано на відшкодування до ВВД ФСС НВ України в Турківському районі Львівської області.
На звернення позивача до ВВД ФСС НВ України в Турківському районі Львівської області про включення в акт звірки виплачену УПФ України в Турківському районі Львівської області пенсію по інвалідності у розмірі 600,00 грн. відповідач у прийнятті цієї пенсії відмовив з підстав, що нещасний випадок стався поза межами України (на території країн СНД).
Суд при вирішені спору по суті виходить з наступного.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача включити в акт щомісячної звірки осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання витрати на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року суд зазначає таке.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено «Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», що затверджений спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року № 376/7697.
Згідно з цим Порядком головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
З наведених положень вбачається, що сторони відповідно до вимог Порядку, позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні.
Слід звернути увагу на те, що вказаний Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли між сторонами, оскільки, встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків та включення в них витрат розраховано на відсутність спору.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України висловленою у спорах цієї категорії у постановах від 14.04.2008 р. № 21-2374во07, від 19.03.2012р. №21-364а11, від 30.09.2008 року № 21-4во08.
Таким чином, у разі якщо органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відмовляються від підписання актів щомісячної звірки витрат, в тому числі включити в щомісячні акти звірок витрати, вказані спори мають вирішуватись у судовому порядку, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки, а також включення до них витрат.
Отже, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених витрат.
Таким чином, суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача прийняти до заліку суми пенсій, виплачених позивачем ОСОБА_1 та включити їх до щомісячних актів звірки є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача витрат на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 600,00 грн. суд зазначає таке.
Судом встановлено, що УПФ України в Турківському районі Львівської області за період з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року виплачувалась пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, з врахуванням витрат на їх виплату та доставку таких пенсій ОСОБА_1 на загальну суму 600,00 грн.
Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Турківському районі Львівської області відмовилось враховувати в щомісячні акти звірок суми витрат на виплату пенсій.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому, неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому, страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Акт від 23.08.2007 року за формою Н-1 підтверджує, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався 07.08.2007 року на підприємстві «Белорусское управление по повышению нефтеотдачи пластов и капитальному ремонту скважин», що знаходиться за адресою: Тюменська область, м. Нижнєвартовськ, вул.Індустріальна, 5, ХМАО-Югра, РФ. Трудовий договір з потерпілим укладений відповідно до норм Трудового кодексу РФ.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача витрат на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 600,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки нещасний випадок мав місце за межами території України та після розпаду СРСР.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови суду складений та підписаний 17.03.2015 року.
Суддя А.Г. Гулик