03 березня 2015 року м. Київ справа № 800/70/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 27.08.2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»,
ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 27.08.2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами 4, 5 статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Крім того, у відповідності до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 4 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 5 статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:
1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині;
2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії.
Визначений перелік повноважень Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції є вичерпним.
Вимогам позовної заяви про зобов'язання вчинити певні дії передує вимога про визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача з відповідним правовим обґрунтуванням. При цьому, позовні вимоги про визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача мають бути пов'язані з вимогами про зобов'язання вчинити його певні дії.
Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вищевказаним положенням законодавства.
Виходячи з положень, передбачених частинами першими статті 2, статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, викладених у пункті 4 Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 року № 19-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень, в тому числі частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій. Адже відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У позовній заяві не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує наявність у нього права на звернення до суду із даним позовом та свої вимоги саме до Президента України при здійсненні ним владних управлінських функцій та не надано доказів на підтвердження цих обставин. Не зазначені і докази, які він самостійно надати не може. Крім того, до позовної заяви не додано копій всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 106, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку, достатнього для усунення зазначених вище недоліків.
Позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України. Слід вказати обставини, які свідчать про порушення його (позивача) законних прав, свобод чи інтересів, допущених Президентом України при здійсненні ним владних управлінських функцій. На підтвердження вказаних обставин - надати докази, а в разі неможливості - зазначити докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. Крім того, слід надати копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів.
Керуючись статтями 106, 108, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 27.08.2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк до 20.03.2015 року для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Попередити ОСОБА_1, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Є. Донець
Суддя О.Є. Донець