12 березня 2015 року м. Київ К/800/6938/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.
суддів: Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року
у справі № 359/3993/14-а
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області (далі - Управління ПФУ), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу роботи за період з 01.04.1998 по 31.03.2003 та підтвердити ОСОБА_2 загальний стаж роботи на посаді тракториста у сфері виробництва сільськогосподарської продукції з 01.04.1988 по 17.06.2009.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2014 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі призначити ОСОБА_2 пенсію за віком. У задоволенні адміністративного позову в частині вимог про визнання права на пенсію за віком та підтвердження стажу роботи трактористом відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 скасовано постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2014 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі у призначенні позивачу пенсії за віком. Адміністративний позов в цій частині залишено без розгляду. В іншій частині постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2014 залишено без змін.
Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління ПФУ оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення цими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу, ОСОБА_2 просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Як установлено судами попередніх інстанцій, згідно з даними трудової книжки, виданої на ім'я ОСОБА_2, в періоди часу з 01.04.1988 по 31.03.2003, з 01.04.2003 по 17.06.2009 та з 27.09.2009 по 25.09.2009 позивач працював на посаді тракториста в підприємствах сільського господарства.
Загальна тривалість роботи позивача на посаді тракториста перевищує 25 років.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виповнилось 55 років. Ця обставина підтверджується даними паспорта громадянина України, виданого на його ім'я позивача.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що вони працювали разом з позивачем. Під час роботи трактористом в підприємствах сільського господарства ОСОБА_2 був зайнятий виключно у виробництві сільськогосподарської продукції. До виконання інших робіт він не залучався.
Приймаючи рішення в частині задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач підтвердив своє право на призначення пенсії за віком. Водночас, на думку суду першої інстанції, відмова Управління ПФУ у призначенні такої пенсії, оформлена листом начальника Управління ПФУ в м. Борисполі та Бориспільському районі від 16.07.2013 №6298/05, є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи адміністративний позов ОСОБА_2 в частині визнання протиправною відмови у призначенні пенсії без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що про порушення свого права позивач дізнався з листа відповідача від 16.07.2013, надісланого позивачу 03.08.2013. Однак, з позовною заявою позивач звернувся лише 13.05.2014, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 99 КАС України, без поважних причин.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком трактористи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно з частиною першою статті 76 КАС України пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі. Сторони, треті особи або їхні представники, які дають пояснення про відомі їм обставини, що мають значення для справи, можуть бути за їхньою згодою допитані як свідки.
Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, оскільки, як установлено судами попередніх інстанцій, на час звернення до Управління ПФУ ОСОБА_2 виповнилось 55 років, а його трудовий стаж на посаді тракториста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в підприємствах сільського господарства складав більше 25 років, колегія суддів погоджується з висновком цих судів про наявність правових підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на підставі положень пункту «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до положень частини другої статті 99 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Таким чином, позовні вимоги, заявлені ОСОБА_2 за межами строку звернення до суду, зокрема щодо визнання неправомірною відмови Управління ПФУ, викладеної у листі від 16.07.2013, підлягають залишенню без розгляду.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Згідно з частиною третьою статті 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області відхилити.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
(підпис)
К.В. Конюшко
Судді
(підпис)
С.Я. Чалий
(підпис)
Л.Т. Черпіцька
Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель