03.03.2015р. м. Київ К/9991/51949/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Мороза В.Ф.
Суддів: Донця О.Є.
Логвиненка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Коктебельської селищної ради, Коктебельскої селищної ради, секретаря Коктебельської селищної ради Караяні Надії Юріївни, Коктебельського селищного голови Булиги Олексія Миколайовича, ОСОБА_5, третя особа: Феодосійське управління земельних ресурсів про зобов'язання виконати певні дії, зобов'язати поновити порушене право, стягнення моральної шкоди, визнання договору оренди землі таким, що не вступив у дію, визнання неправомірними дій посадових осіб, визнання незаконним рішення,
ОСОБА_2 звернувся з позовом про визнання договору оренди землі №153 від 14 вересня 1998 року таким, що не пройшов державної реєстрації та не вступив у дію, визнання невиконаним рішення Коктебельської селищної Ради №196 від 02 вересня 1998 року внаслідок дій чи бездіяльності посадових осіб Коктебельської селищної Ради, визнання неправомірними дії посадових осіб Виконавчого комітету Коктебельської селищної Ради (далі - виконавчий комітет), які не здійснили державну реєстрацію договору №153 від 14 вересня 1998 року, визнання неправомірними дії чи бездіяльність посадових осіб Виконавчого комітету у приховуванні протягом 9 років факту відсутності державної реєстрації договору оренди землі №153 від 14 вересня1998 року, визнання неправомірними дій посадових осіб Виконавчого комітету, які не передали в Феодосійське міське управління по земельних ресурсах дані про укладення договору оренди земельної ділянки, визнання неправомірними дій посадових осіб виконавчого комітету щодо ненадання інформації про реєстрацію договору оренди землі органам державної податкової служби, визнання неправомірними дій посадових осіб виконавчого комітету щодо відмови протягом кількох років надати документи необхідні для внесення орендної плати, чим створюються йому перепони у виконанні вимог закону, визнання неправомірними дій посадових осіб Виконавчого комітету щодо ненадання органу державної податкової служби та Управлінню містобудівництва та архітектури інформації про реєстрацію договору оренди землі, визнання неправомірними дій чи бездіяльність посадових осіб виконавчого комітету щодо непередачі у встановлений строк до Феодосійського міського відділу КРФ ДП „Центр ГЗК" даних про договір оренди землі, визнання неправомірними дій Караяні Н.Ю. секретаря Коктебельскої селищної Ради щодо самочинного внесення змін до рішення Коктебельської селищної Ради від 23 жовтня 2003 року №1557 та внесення головою смт. Коктебель Билигою О.М. завідомо неправдивого запису про те, що договір оренди зареєстровано у виконкомі селищної Ради, визнання незаконними дій Коктебельського селищного голови Булига А.М. щодо внесення у договір оренди землі завідомо неправдивих даних про реєстрацію договору оренди у виконкомі та визнання твердження у листі таким що не відповідає дійсності, визнання неправомірним твердження Коктебельського селищного голови Булиги О.М. щодо пропозиції розірвання договору оренди земельної ділянки від 14 вересня 1998 року № 153 та підписання нового договору без зміни умов договору, визнання неправомірною вимогу голови Коктебельської селищної Ради про необхідність позивачу подання клопотання про укладення договору оренди, визнання що з вини посадових осіб було порушено право набуття власності та право розпорядження, визнання що дії представника відповідача щодо невизнання вимоги про укладення договору оренди є перевищенням його повноважень, зобов'язати Коктебельську селищну Раду укласти договір оренди земельної ділянки на умовах надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку відповідно до умов рішення Коктебельської селищної Ради №196 від 02 вересня 1998 року, зобов'язати Виконавчий комітет надати органу державної податкової служби інформацію про реєстрацію договору оренди, зобов'язати Коктебельську селищну Раду надати всі необхідні документи для внесення орендної плати за землю, зобов'язати Коктебельську селищну Раду відновити порушене право в зв'язку з неправомірними діями посадових осіб виконавчого комітету, стягнути моральної шкоди у сумі 250000 грн., заборонити Коктебельській селищній раді вчиняти будь-які дії які могли б привести до втрати ним права користування ділянкою та права приватної власності на будинок.
Позов мотивований тим, що незаконними діями відповідачів ОСОБА_2 було позбавлено права власності на земельну ділянку та будинок, а також завдано моральної шкоди.
Постановою Феодосійського районного суду від 31 січня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії посадових осіб Виконавчого комітету щодо непроведення державної реєстрації „Договору оренди земельної ділянки №153" від 14 вересня 1998 року укладеного між ОСОБА_2 та Виконавчим комітетом. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог, що стосувались визнання факту приховання юрисконсультом КП «Фасад» факту, що договір оренди від 02.07.2004 немає правових наслідків та визнання неправомірними дій ОСОБА_5 щодо складання та підготовки договору оренди земельної ділянки до висновку; про зобов'язання поновити порушене право шляхом визнання права власності на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 в м.Феодосія про визнання неправомірними дій секретаря Коктетебельської селищної ради Караяні Надії Юріївни щодо внесення змін у рішення №1557 від 23.10.2003 та про визнання неправомірними дій Коктебельського селищного голови Булиги О.М. щодо внесення завідомо неправдивих відомостей у договір оренди земельної ділянки.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року прийнято рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії виконавчого комітету щодо непроведення реєстрації договору оренди земельної ділянки та неведення земельно-кадастрової документації стосовно договору оренди земельної ділянки №153 від 14 вересня 1998 року.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідачем порушено порядок проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та ведення земельно-кадастрової документації щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті другої КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Здійснивши аналіз залучених до справи доказів, суд апеляційної інстанції надав оцінку оскаржуваних дій суб'єктів владних повноважень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, дійшов правильного висновку про часткову відмову у позові. З'ясувавши відсутність публічно-правового характеру відносин у частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції правомірно закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України.
При цьому в судовому рішенні наведено мотиви, з яких суд виходив при його прийнятті, мотиви неврахування доводів позивача та положення закону, яким керувався при прийнятті свого рішення.
Відповідно до частини першої ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Водночас касаційна скарга не дає підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні адміністративного спору та, по суті, зводиться до переоцінки достовірності проаналізованих судами доказів.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити, а ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: В.Ф. Мороз
А.О. Логвиненко
О.Є Донець