12 березня 2015 року м. Київ В/800/579/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
судді-доповідача Ємельянової В.І.
суддів: Кочана В.М.
Іваненко Я.Л.
Ситникова О.Ф.
Черпака Ю.К.
розглянувши заяву Київської регіональної митниці Державної митної служби України
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_5
до Державної митної служби України, Київської регіональної митниці Державної митної служби України
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Вищого адміністративного суду України надійшла заява Київської регіональної митниці Державної митної служби України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2014 року у названій справі.
Відповідно до статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року №2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів") заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Перевіривши доводи заяви та надані матеріали, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Державної митної служби України, Київської регіональної митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази Державної митної служби України від 28 березня 2012 року №656-к в частині припинення перебування ОСОБА_5 на державній службі в митних органах України та Київської митниці від 29 березня 2012 року №373-к. Поновлено її на посаді та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2014 року касаційну скаргу Державної митної служби України та Київської регіональної митниці Державної митної служби України залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року - без змін.
У заяві відповідач посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права. В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2013 року №К/9991/81928/12 в якій, на думку заявника, норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Частиною першою статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Встановлений статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема: різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі; різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто незастосування закону, який підлягав застосуванню; різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема, застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Перевіривши матеріали заяви відповідача, вивчивши ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2014 року, щодо якої подана заява, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2013 року, на яку посилається заявник, суд встановив, що відсутні докази неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Зважаючи на викладене, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 236, 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України адміністративної справи за позовом ОСОБА_5 до Державної митної служби України, Київської регіональної митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ємельянова В.І.
Судді: Кочан В.М. Іваненко Я.Л.
Ситников О.Ф.
Черпак Ю.К.