03.03.2015р. м. Київ К/800/24078/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого судді: Мороза В.Ф.
Суддів: Логвиненка А.О.
Донця О.Є
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Автономної Республіки Крим, за участю - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про спонукання до виконання певних дій,
ОСОБА_2 звернувся з адміністративнім позовом про зобов'язання Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Автономної Республіки Крим видати позивачу сертифікат відповідності збудованого об'єкту проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2010 року позов задоволено. Зобов'язано інспекцію видати ОСОБА_2 сертифікат відповідності збудованого об'єкту художньої майстерні літер «А», прибудови літер «А1» та душової-вбиральні літер «Б», розташованого за адресою: АРК Крим, АДРЕСА_1, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2010 року скасовано. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.02.2004 між ОСОБА_2 та Алуштинською радою було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого, позивач отримав в оренду строком до 01.01.2008 р. земельну ділянку загальною площею 0,0050 га., із земель Алуштинської міської ради, для розміщення художньої майстерні в АДРЕСА_1. За актом прийому-передачі земельна ділянка була передана позивачу.
В період 2005-2006 років позивач на орендованій земельній ділянці здійснив самовільне будівництво художньої майстерні, прибудови та душової-вбиральні за адресою: в АДРЕСА_1, про що Інспекцією ДАБК м. Алушта був складений протокол про адміністративне правопорушення від 12.05.2006 року.
10.11.2008 р. позивач звернувся до Ізобільненської сільської ради з проханням, у зв'язку з закінченням будівництва об'єкту, прийняти в експлуатацію нерухоме майно ескізну художню майстерню, прибудову та душову-вбиральню за адресою: АДРЕСА_1.
Інспекцією за результатами розгляду заяви було відмовлено у прийнятті збудованого об'єкту в експлуатацію, у зв'язку з тим, що приймання в експлуатацію самовільно збудованих об'єктів не передбачено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. №923.
Рішенням Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.10.2005р. у справі №2-6/7465-2005 визнано недійсним рішення Алуштинської міської Ради № 9/109 від 12.04.2003 „Про надання земельної ділянки в оренду підприємцю ОСОБА_2 під розміщення художньої майстерні"; визнано недійсним рішення Алуштинської міської Ради № 13/67 від 15.10.2003 „Про внесення змін в рішення Алуштинської міської Ради від 12.04.2003 №9/109 „Про надання земельної ділянки в оренду підприємцю ОСОБА_2 під розміщення художньої майстерні", визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.02.2004, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та Алуштинською міською Радою.
Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Викладені обставини свідчать про відсутність у ОСОБА_2 права на користування земельною ділянкою, на якій знаходиться будівля.
Згідно зі ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самовільним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Рішенням Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 у справі №2-29/2359-2007 від 07.06.2007, за позовом Алуштинської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про знесення самовільно побудованої будови, зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 знести самовільно зведену будівлю, розташовану АДРЕСА_2, що примикає до кам'яного забору території винзаводу с/з Алушта.
Враховуючи зазначене, судом апеляційної інстанції зроблено вірний висновок про відсутність правових підстав для зобов'язання Інспекцію видати ОСОБА_2 сертифікат відповідності збудованого об'єкту художньої майстерні літер «А», прибудови літер «А1» та душової-вбиральні літер «Б», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам.
Крім того, рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2010 у справі № 2-1094/10, встановлено, що ОСОБА_2 самовільно зайнято частку земельної ділянки ОСОБА_3 та побудовано на ній без відповідних дозволів, узгоджень, тобто самовільно, що створює йому перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою.
Суд частково задовольнив позов ОСОБА_3, зобов'язав ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 перешкод в користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,039 га та знести самовільні будови, що розташовані на ній.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2011, рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 13.12.2010 було змінено, зазначивши розмір земельної ділянки, що підлягає поверненню 1,5 кв. м., та зазначивши найменування самовільних будов, що розташовані на ній - підпорна стіна та колонна.
Враховуючи вищезазначене суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Відтак доводи касаційної інстанції не дають підстави вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року - без змін.
Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: В.Ф. Мороз
А.О. Логвиненко
О.Є Донець