"11" березня 2015 р. м. Київ К/9991/91334/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.04.2011р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області, Державного казначейства України, третя особа - прокуратура Сумської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми,
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зобов'язання зарахувати період її трудового стажу за спеціальністю викладача Глухівського коледжу ім. Ковпака С.А. з 01.07.2003р. по 30.11.2006р., як період незаконного відсторонення її Глухівською міжрайонною прокуратурою від посади викладача вказаного коледжу, до страхового стажу, згідно якого їй обчислюється розмір пенсії до виплати, зобов'язання визначити їй розмір пенсії з обчисленням трудового стажу із зарахуванням періоду незаконного відсторонення від посади та провести перерахунок пенсії починаючи з 30.11.2006р., стягнення з держави Україна за рахунок коштів державного бюджету на користь відповідача відшкодувань страхових внесків в розмірі 23824,40 грн відповідно до суми втраченої нею заробітної плати за період незаконного відсторонення її від посади, розмір якої був визначений постановою Глухівського міжрайонного прокурора від 29.06.2009р. та рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15.12.2009р.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.04.2011р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011р., в задоволенні позову відмовлено.
З такими рішеннями судів не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове судове рішення.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» термін перебування під вартою, термін відбуття покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.
Трудовий стаж робітників і службовців, а також стаж роботи осіб, які працювали на підставі членства (в кооперативі, колгоспі тощо), обчислений із зарахуванням періодів, зазначених у частині першій цієї статті, враховується при наданні робітникам, службовцям і зазначеним особам різних пільг і переваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному страхуванню. Робітникам і службовцям цей стаж враховується також при призначенні пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, при встановленні розмірів місячних ставок (посадових окладів) залежно від тривалості роботи за спеціальністю, а також при виплаті разової винагороди або відсоткових надбавок за вислугу років.
Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач була прийнята на роботу викладачем 09.09.1978р. та звільнена з неї 30.11.2006р. наказом Глухівського коледжу СНАУ від 28.11.2006р. №88 у зв'язку із виходом на пенсію.
З 01.12.2006р. позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».
08.04.2003р. постановою, санкціонованою прокурором Глухівської міжрайонної прокуратури Сумської області, прийняте рішення про відсторонення позивача від посади викладача Глухівського коледжу СНАУ у зв'язку з порушенням кримінальної справи за її обвинуваченням у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.
Постановою органу досудового слідства від 26.12.2006р. дана кримінальна справа закрита з підстав, визначених п. 2 ст. 6, ст. 213 КПК України.
20.05.2009р. позивачу надіслано повідомлення Глухівського міжрайонного прокурора, в якому їй було роз'яснено порядок відшкодування завданої шкоди відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду».
Постановою Глухівського міжрайонного прокурора від 29.06.2009р. визначено розмір шкоди заподіяної незаконними діями прокуратури позивачу в сумі 66115,86 грн, з яких 58515,86 грн заробітної плати та 7600 грн правової допомоги.
Рішенням Глухівського міськрайсуду Сумської області від 15.12.2009р. стягнуто на користь позивача з державного бюджету 58515,86 грн відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян та 7600 грн витрат на отримання правової допомоги.
14.09.2009р. позивач звернулась до відповідача із заявою про зарахування до загального трудового стажу, стажу роботи за спеціальністю, безперервного стажу з 09.09.1978р. по 30.11.2006р. період з квітня 2003 року по 30.11.2006р., протягом якого вона не працювала у зв'язку із відстороненням її від посади. Проте листом від 25.09.2009р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії за вислугу років з включенням до страхового стажу періоду роботи з 08.04.2003р. по 30.11.2006р.
03.02.2010р. позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, якою просила перерахувати розмір пенсії з обчисленням трудового стажу із зарахуванням періоду незаконного відсторонення від посади з 01.07.2003р. по 30.11.2006р. із щомісячним доходом згідно сум, встановлених рішенням Глухівського міськрайонного суду у 2003 році - 1239,45 грн, у 2004 році - 1209,14 грн, у 2005 році - 1748,05 грн та у 2006 році - 2250,50 грн, виключивши при цьому із підрахунку заробітну плату, яка була врахована для обчислення пенсії раніше за період з 01.07.2000р. по 30.04.2003. Проте листом від 12.02.2010р. відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення такого перерахунку пенсії за вислугу років.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки у період з 01.07.2003р. по 30.11.2006р. позивачу у Глухівському коледжі СНАУ не нараховувалась заробітна плата, у зв'язку з чим протягом вказаного періоду ним не були сплачені страхові внески до органу пенсійного фонду, а тому вказаний період не підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Так, судами попередніх інстанцій не враховано, що право позивача на врахування спірного періоду при призначенні пенсії передбачено статтею 7 Закону України «Про порядок в відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а тому відмову в його зарахуванні не можна визнати обґрунтованою.
Також судами не дано оцінку та належним чином не перевірено доводи відповідача з приводу того, що частина спірного періоду з 01.07.2003р. по 31.12.2003р. зарахована до страхового стажу позивача.
Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, в ході якого відповідно до статті 159 КАС України необхідно повно та всебічно з'ясувати обставини справи, а також перевірити чи питання зарахування спірного періоду до страхового стажу не було предметом розгляду у суді, зокрема при ухваленні постанови Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03.02.2012р. у справі №2-а-18/2012.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.04.2011р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011р. у даній справі - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.І. Ємельянова
Ю.Й. Рецебуринський