"26" лютого 2015 р. м. Київ К/800/38034/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач),
Іваненко Я.Л.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим
на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (далі - ГУ ПФУ в АР Крим) про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов'язання перерахувати пенсію. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що є військовим пенсіонером і отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Вказує, що у зв'язку з прийняттям Міністром оборони України наказу від 28 липня 2009 року № 377 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України» (далі - наказ МОУ № 377) має право на перерахунок пенсії з грудня 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1322 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 і від 13 лютого 2008 року №45» (далі - постанова КМ України №1322), виходячи з посадового окладу 1668 грн. Крім того, 23 квітня 2012 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»» (далі - постанова КМ України №355), згідно з якою, його пенсія підлягає перерахунку з липня 2012 року. Проте, ГУ ПФУ в АР Крим відмовилось провести такий перерахунок через відсутність змін у грошовому забезпеченні позивача. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просив суд визнати протиправними дії та зобов'язати ГУ ПФУ а АР Крим провести перерахунок пенсії з 01 липня 2012 року відповідно до постанов КМ України №355, № 1322 та наказу МОУ №377, виходячи із посадового окладу 1668,00 грн.
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2013 року в позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про задоволення позову. Зобов'язано ГУ ПФУ в АР Крим здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2012 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 та наказу Міністерства оборони України від 27 липня 2008 року №377 згідно з довідкою Військового комісаріату АР Крим з визначенням окладу відповідної категорії військовослужбовця.
У касаційній скарзі ГУ ПФУ а АР Крим порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанцій. Зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема положень Закону № 2262-ХІІ, не взято до уваги постанову КМ України №355, якою запроваджено підвищення пенсій колишнім військовослужбовцям, а не зміни у їх грошовому забезпеченні. Вказує, що у 2011 році позивач вже звертався до суду з позовом про перерахунок пенсії у зв'язку з прийняттям наказу МОУ № 377, проте апеляційний суд не дав правової оцінки судовим рішенням у цій справі. Крім того, постановою КМ України № 355 встановлено максимально допустимий розмір пенсій з урахуванням якого здійснюється поетапне підвищення пенсій військовим пенсіонерам.
ОСОБА_1 у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, судом правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Вказує, що посадові оклади військових викладачів визначені тільки в наказі МОУ № 377. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в ПФУ в АР Крим як військовий пенсіонер та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-XII.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що згідно з наказом МОУ № 377 затверджені нові схеми розмірів посадових окладів для відповідних категорій військовослужбовців, а тому позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова КМУ №1294).
Проте, такі висновки не відповідають обставинам справи.
З матеріалів справи видно, що позивач звертався до суду Київського районного суду м. Сімферополя з вимогами: зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі наказу МОУ № 377 визначити йому розмір посадового окладу, який підлягає застосуванню при нарахуванні пенсії, надати відповідну довідку до ГУ ПФУ в АР Крим для перерахунку пенсії, визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в АР Крим у проведенні перерахунку пенсії та зобов'язати ГУ ПФУ в АР Крим на підставі довідки Військового комісаріату АР Крим про розмір посадового окладу, визначеного на підставі наказу МОУ № 377, провести перерахунок пенсії з 01 липня 2011 року.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції та скасовуючи його, апеляційний суд не звернув уваги на постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 11 січня 2012 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2012 року, постановлені у справі №2а-46/12/0109 (а.с. 49-51), не дав належної оцінки цим судовим рішенням та не звернув уваги на те, що позивач вже звертався до суду з аналогічними вимогами щодо перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям Міністерством оборони України наказу № 377.
За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції не ґрунтується на всебічно досліджених обставинах справи, а його рішення в цій частині не відповідає вимогам статті 159 КАС України.
Крім того, із змісту позовної заяви видно, що ОСОБА_1 заявляв вимогу про перерахунок пенсії з 01 липня 2012 року відповідно до постанов КМ України №355, № 1322. Проте, у рішенні апеляційного суду відсутні висновки щодо цієї частини позовних вимог. Додаткове рішення в цій частині апеляційним судом не приймалось.
Відповідно до статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Це положення означає, що лише позивач має право змінити свої позовні вимоги або відмовитися від них.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо відмови ОСОБА_1 від позовних вимог про перерахунок пенсії з 01 липня 2012 року відповідно до постанов КМ України №355, №1322.
Тобто, перевіряючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не дав правової оцінки висновкам суду першої інстанції в цій частині позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.
Згідно з частиною 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (частина друга статті 227 КАС України).
Враховуючи наведене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук
Я.Л. Іваненко
Ю.К. Черпак