"26" лютого 2015 р. м. Київ К/800/28855/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач),
Іваненко Я.Л.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області
на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 29 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області (далі - УПФУ в Зміївському районі Харківської області) про визнання дій протиправними,
У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання права на пенсію на пільгових умовах. В обґрунтування своїх вимог зазначала, що як багатодітна мати має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ). Проте УПФУ в Зміївському районі Харківської області відмовило їй у призначенні такої пенсії через те, що професія сторожа не належить до посад працівників сільськогосподарського виробництва. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просила суд визнати протиправним рішення УПФУ в Зміївському районі Харківської області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 29 листопада 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення відділу призначення пенсії УПФУ в Зміївському районі від 22 квітня 2011 року про відмову ОСОБА_4 у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
У касаційній скарзі УПФУ в в Зміївському районі Харківської області порушує питання про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону № 1788-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України, від 16 травня 1992 року № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей» (далі - постанова КМ України № 244). Вказує, що праця у сільськогосподарському виробництві передбачає безпосередню участь працівника в роботах по вирощуванні, збиранні сільськогосподарської продукції на полях, праця на фермах по догляду за худобою, птицею та інше. І такі професії визначені тарифікаційним довідником сільськогосподарських робіт, яким професія сторожа не передбачена.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що на утриманні ОСОБА_4 перебувають п'ятеро дітей : ОСОБА_5 1984 року народження, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 1986 року народження, ОСОБА_8 1988 року народження та ОСОБА_9 1989 року народження.
З 10 березня по 20 липня 2011 року позивач працювала сторожем у відкритому акціонерному товаристві «Племінний завод «Червоний велетень».
У квітні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до УПФУ в Зміївському районі Харківської області із заявою про призначення пенсії за віком, як багатодітній матері, проте листом від 03 вересня 2012 року № 170/Б-9 відповідач відмовив їй у призначенні такої пенсії з тих підстав, що посада сторожа, на якій працювала позивач не належить до професій сільськогосподарського виробництва.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ПАТ «Племінний завод Червоний Велетень», на якому у 2011 році працювала ОСОБА_4 є сільськогосподарським підприємством, основними видами діяльності якого є вирощування зернових та технічних культур, овочівництво, декоративне садівництво та розведення великої рогатої худоби, а тому позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Проте з такими висновками погодитись неможливо.
Відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови КМ України № 244 установлено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.
Таким чином, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають жінки, які виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку у випадку, якщо вони працювали у сільськогосподарському виробництві.
За визначенням, наведеним у наказі Держкомстату від 14 лютого 2011 року №33 «Про затвердження Методики розрахунку рівня рентабельності сільськогосподарської діяльності сільськогосподарських підприємств» сільськогосподарське виробництво - це діяльність, що включає всі стадії технологічного процесу, пов'язаного з вирощуванням сільськогосподарських культур і тварин і отриманням унаслідок цього продукції сільського господарства.
Отже, із змісту наведеної норми видно, що під працею у сільськогосподарському виробництві розуміється діяльність, пов'язана з безпосереднім вирощуванням сільськогосподарських культур і тварин та отриманням сільськогосподарської продукції. Тобто працівник має бути задіяний саме у технологічному процесі сільськогосподарського виробництва.
При цьому, за кваліфікаційними характеристиками професія сторожа не відноситься до професій сільського господарства, оскільки така робота передбачає функції охорони та збереження майна, а не участь у процесі його виробництва.
За таких обставин, суди дійшли помилкового висновку про неправомірність рішення суб'єкта владних повноважень та безпідставно задовольнили позовні вимоги ОСОБА_4
На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області задовольнити.
Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 29 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання дій протиправними.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук
Я.Л. Іваненко
Ю.К. Черпак