Справа № 473/791/15-а
іменем України
"17" березня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
25.02.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області (надалі - відповідач ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 2 КУпАП .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що при притягненні його 22.02.2015року до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП працівником відповідача було проігноровано його клопотання про відкладення розгляду справи до отримання первинної правової допомоги, що недопустимо і порушує гарантоване Конституцією України право на безплатну правову допомогу.
Посилаючись на порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності, позивач просив позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 2 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача - інспектором ДПС другого взводу відділення ДАІ м.Одеси Міроненко А.І. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 22.02.2015 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП - проїзд на заборонений сигнал світлофору, а саме: 22.02.2015 року біля 11:25 год. у м.Одеса по вул. Степовій, де рух регулюється світлофором з додатковою секцією позивач, керуючи автомобілем Мерседес Віто номерний знак НОМЕР_1, здійснив поворот праворуч при вимкнутій додатковій секції світлофора, чим порушив п. 8.7.3 Правил дорожнього руху.
Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував проти порушення Правил дорожнього руху і заявив клопотання про відкладення розгляду справи для отримання первинної правової допомоги, суб'єкт владних повноважень фактично відмовив у цьому клопотанні розглянувши справу на місці.
Тим самим, працівник Державтоінспекції грубо порушив порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності не забезпечивши реалізацію конституційного права особи на правову допомогу, що є безумовною підставою для скасування постанови.
У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення у зв'язку з порушенням порядку притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.
Строк притягнення до адміністративної відповідальності згідно ст. 38 КУАП України не витік і юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
Постанову від 22.02.2015 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Є.Старжинська