Справа № 472/2/15-ц
"13" березня 2015 р. смт. Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Орленко Л.О.
при секретарі Крамарчук О.Б.
з участю представника позивача Ткача Д.С.
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове цивільну справу за позовом Головного управління юстиції у Миколаївській області в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
14 січня 2015 року Головне управління юстиції у Миколаївській області звернулося до суду в інтересах ОСОБА_3 з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей відповідно до вимог Конвенції про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року, укладеної між Україною та Республікою Польща. В позовній заяві представник позивача зазначає, що ОСОБА_3 проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 та від спільного проживання народилися діти: дочка - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на її утриманні, відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, тому вона просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі по 700 польських злотих на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи з 02.05.2011 року.
Представник позивача Ткач Д.С. позовні вимоги позивачки ОСОБА_3 підтримав та просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей у розмірі по 700 польських злотих на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи з 02.05.2011 року. Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, суду пояснив, що він працює волонтером на громадській основі, заробітної плати не отримує, тому згоден сплачувати аліменти на утримання дітей по 70 гривень на кожну дитину на місяць.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача Ткача Д.С., відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та зазначених і доведених обставин, приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 звернулася із заявою про стягнення аліментів до Міністерства юстиції України відповідно до вимог Конвенції про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року, укладеної між Україною та Республікою Польща.
В період з 2002 року по 2010 рік ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали в Республіка Польща однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство. Від спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_3 в Суленцині народилася дочка ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6.
В 2010 році відповідач повернувся на Україну та з цього часу сторони припинили проживати однією сім'єю.
Відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, лише в 2013 році передав на утримання дітей 100 євро.
Відповідно до ст.8 ЦПК України та ст.ст.7, 66, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", а також ст.13 СК України національний суд вирішує справи, у тому числі й за участю іноземного елемента, відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за відсутності домовленості кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій формі.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей, перекладених з польської мови на українську мову (а.с. 12-18).
Враховуючи вимоги вказаних вище статтей СК України, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2, який являється батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно з свідоцтвами про народження, зобов'язаний утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд враховує дані про матеріальний стан сторін, а також їх стан здоров'я.
Відповідно до посвідчення № 018 від 28.04.2014 року Експертного комітету України відповідач є співпрацівником Служби забезпечення, а також відповідно до посвідчення НОМЕР_2 Громадського комітету з питань боротьби зі злочинністю і корупцією є членом цього комітету.
Згідно з довідкою № 225 від 12.03.2015 року Зеленогайської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області відповідач ОСОБА_2 дійсно тимчасово проживає, але не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
За даними довідки № 68/04-1 від 13.03.2015 року Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області відповідач ОСОБА_2 у власності земельної ділянки на території Катеринівської сільської ради не має.
Відповідно до довідки № 16 від 13.03.2015 року Веселинівського районного центру зайнятості відповідач ОСОБА_2 не перебуває на обліку в Веселинівському районному центрі зайнятості та виплата допомоги по безробіттю не здійснюється.
В судовому засіданні не встановлено дійсний дохід відповідача та не представилося можливим встановити факт постійного заробітку відповідача, однак встановлено, що відповідач працездатний, не хворіє, проживає один, на момент розгляду справи не одружений, не має інших неповнолітніх дітей або непрацездатних утриманців, окрім дочки ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6, займається роботою на громадських засадах, а отже, спроможний працювати, заробляти певний дохід та утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Згідно зі ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою, та розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Враховуючи, що батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, і що відповідач не має постійної роботи та постійного заробітку, відповідно до положень ст.184 СК України суд вважає за необхідне в інтересах дітей відповідача стягнути з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 в твердій грошовій сумі.
У пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Відповідно до даних Національного Банку України встановлено офіційний курс української гривні за 100 польських злотих - 554,5218 гривень на день ухвалення рішення. Позивач ОСОБА_3 просить суд стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітніх дітей по 700 польських злотих на кожну дитини щомісяця, що еквівалентно 3881,64 грн. на кожну дитину, а на двох дітей 7763,28 грн. щомісячно. Відповідно до ст.182 СК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" щодо розміру аліментів суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи, що батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і що діти сторін перебувають на повному утриманні своєї матері, а відповідач не надає матеріальну допомогу, приймаючи до уваги матеріальне становище відповідача, суд з метою забезпечення права дітей на утримання вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь ОСОБА_3, громадянки Республіка Польща, на утримання дітей дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в твердій грошовій сумі розміром по 250,00 (двісті п'ятдесят) гривень щомісячно, починаючи стягувати із 14 січня 2015 року до досягнення ними повноліття.
Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ухвали Веселинівського районного суду від 31 січня 2013 року у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про визнання і надання дозволу на примусове виконання вироку польського суду на території України, яким було стягнено з відповідача на користь ОСОБА_3 на утримання дітей аліменти на загальну суму 600 злотих в місяць, починаючи з 02 травня 2011 року, було відмовлено.
Таким чином, дане рішення не було легалізовано в установленому законом порядку на території України, а тому суд вважає, що аліменти на утримання дітей необхідно стягувати відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України від дня пред'явлення позову, а саме: з 14 січня 2015 року.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 243,60 судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 59, 60, 88, 209, 212 - 215, 223 ЦПК України, суд -
Позов Головного управління юстиції у Миколаївській області в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця с. Новокатеринівка Веселинівського району Миколаївської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_3, громадянки Республіка Польща, ІНФОРМАЦІЯ_9, яка проживає по АДРЕСА_4, аліменти в твердій грошовій сумі на утримання дітей: дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 250,00 (двісті п'ятдесят) гривень щомісячно та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 250,00 (двісті п'ятдесят) гривень щомісячно, починаючи стягувати із 14 січня 2015 року, до досягнення дітьми повноліття. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь держави 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок судового збору, звільнивши від сплати ОСОБА_3.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць. Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Л.О. Орленко