05 березня 2015 року Справа № 77505/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення,
ПАТ «ВТБ Банк» 26.10.2011 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, третя особа - ОСОБА_1, в якому просило визнати недійсним та скасувати рішення від 20.05.2010 року про затвердження технічної документації із землеустрою.
Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ПАТ «ВТБ Банк» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що Угринівська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області приймаючи 20 травня 2010 року рішення про розподіл земельної ділянки, загальною площею 0,0800 га, кадастровий номер 2625886801:11:151:0468, що знаходиться у АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка належить ОСОБА_1, порушила права та законні інтереси ПАТ «ВТБ Банк» у сфері публічно-правових відносин.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.02.2008 р. ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2, земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,0800 га, кадастровий номер 2625886801:11:151:0468, що знаходиться у АДРЕСА_1, про що між ними 29.02.2008 р. було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.
29.02.2008 р. між ОСОБА_1 та ВАТ ВТБ Банк, правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», був укладений іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 передала банку в іпотеку належні їй майнові права на нерухоме майно-земельну ділянку загальною площею 0,0800 га, кадастровий номер 2625886801:11:151:0468, що знаходиться у АДРЕСА_1, яка їй належить на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Рішенням Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 20.05.2010 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розподіл земельної ділянки площею 0,0800 га по АДРЕСА_1 та затверджено технічну документацію щодо складання та виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки-площею 0,0600 га та 0,0200 га громадянки ОСОБА_1
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване позивачем рішення відповідає усім названим вище критеріям законності рішення. Крім того, відповідно до ст.10 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором. Прийняття рішення Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 20.05.2010 року не змінило цільового призначення земельної ділянки, не погіршило стану предмета іпотеки, не зменшило його вартості.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він не відповідає нормам процесуального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Частиною 1 статті 125 ЗК України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Так, на підставі договіру купівлі-продажу від 29.02.2008р. ОСОБА_1 придбала земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,0800 га, кадастровий номер 2625886801:11:151:0468, що знаходиться у АДРЕСА_1.
Рішенням Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 20.05.2010 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розподіл земельної ділянки площею 0,0800 га по АДРЕСА_1 та затверджено технічну документацію щодо складання та виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки-площею 0,0600 га та 0,0200 га громадянки ОСОБА_1
Як видно з Державного акту на право власності на земельну ділянку розміром 0,0600 га останній виданий ОСОБА_1 на підставі вказаного вище рішення, а відтак даний нормативний акт є реалізованим. ( а.с.17)
Згідно п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
В свою чергу стаття 17 КАС України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведених норм видно, що при визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
При цьому, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Предметом позову в даній справі є визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності, що підтверджується зазначеним вище договором купівлі-продажу.
Таким чином, враховуючи вищевказані положення законів України, колегія суддів вважає, що після оформлення відповідно до чинного законодавства права власності на земельну ділянку виник спір про право цивільне, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, що визначені у статтях 125 ЗК України та 16 ЦК України.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 1 жовтня 2013 року у справі №21-228а13.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, передбачених п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
Згідно ч.1 ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, неправильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення з порушенням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, а тому таку слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати і провадження у справі закрити.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.4, 203 ч.1, 205 ч.1 п.4, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити частково.
Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2012 року у справі №2а-6603/11 скасувати і провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
А.І. Рибачук