ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.03.2015Справа №910/28732/14
За позовом Університету банківської справи Національного банку України
до Приватного підприємства "Сервісний центр "Темос"
про розірвання договору та стягнення 147239,78 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Герасименко М. В. - представник за довіреністю, Полухіна, О. Л. - представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
Заявлено позов про розірвання договору № 001/22-11/3330 від 22.11.2013 укладеного між Університетом банківської справи Національного банку України та ПП "Сервісний центр "Темос" та стягнення з Приватного підприємства "Сервісний центр "Темос" 124851,95 грн. авансу та 22387,83 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання Договору № 001/22-11/330 від 22.11.2013 перераховано аванс, проте відповідач до виконання робіт не приступив та навіть не з'явився для підписання акту приймання-передачі будівельного майданчика для виконання робіт та не надав доказів придбання обладнання та матеріалів для виконання договору. Безпідставним є твердження відповідача, що позивач зобов'язаний звертатися до Держархбудінпекції для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки умовами договору зазначене зобов'язання покладене на відповідача. Оскільки, відповідач був присутнім при створенні проектно-кошторисної документації по договору, то допускав можливість відмови Держархбудінпекції у наданні дозволу на початок робіт, але не повідомив про це позивача. У зв'язку з істотною зміною обставин, позивач просить розірвати договір № 001/22-11/3330 від 22.11.2013, стягнути з відповідача перераховану суму авансу в розмірі 124851,95 грн. та 22387.83 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.12.2014 порушено провадження у справі № 910/28732/14, розгляд справи призначено на 02.02.2015.
29.01.2015 через відділ діловодства суду від відповідача по справі надійшов відзив на позов в якому відповідач зазначив, що замовником не було враховано плану забудови міста та вимог містобудівної документації при складанні проектно-кошторисної документації, замовником не було враховано у документації конкурсних торгів необхідність зміни трасування газопроводу середнього тиску, хоча замовник знав про цю обставину; замовником завідомо було невірно визначено категорію складності об'єкта будівництва, що зумовило відмову Держархбудінпекції у видачі дозволу на виконання робіт; жодної істотної зміни обставин після укладання договору не відбулося і позивач в позові не довів наявності всіх чотирьох умов, передбачених цивільним законодавством, необхідних для розірвання договору за рішенням суду; не може вважатися істотною зміною обставин зміна трасування газопроводу середнього тиску, оскільки необхідність трасування газопроводу середнього тиску виникла не у зв'язку з введенням в експлуатацію будинку в грудні 2013, а у зв'язку з початком будівництва даного будинку, що відбулося ще задовго до укладання між замовником та підрядником договору; необґрунтованим є посилання позивача на неможливість отримання дозволу Держархбудінпекції, як на істотну зміну обставин, що на думку позивача може бути підставою для розірвання договору; законодавством передбачено обов'язок і відповідальність замовника за правильне визначення категорії складності об'єкта будівництва, тому правильно визначити категорію складності замовник був зобов'язаний ще до моменту укладання договору - під час формування пропозиції конкурсних торгів; позивач не може посилатися на істотну зміну обставин як на підставу розірвання договору, оскільки для застосування цієї підстави розірвання договору за рішенням суду законодавством передбачено одночасна наявність визначених умов, а обов'язок правильного визначення категорії складності об'єкта та можливість передбачити зміну трасування газопроводу середнього тиску існувала ще до укладення договору - на момент формування пропозиції конкурсних торгів; відповідно до умов договору обов'язок підрядника виконати роботи якісно і вчасно прямо залежить від своєчасного надання замовником підряднику дозволу на виконання будівельних робіт та будівельного майданчику; позивач не міг надати будівельний майданчик для виконання робіт відповідачем, оскільки ним не було надано відповідачу жодного повідомлення стосовно підготовки, подання чи отримання декларації про початок виконання будівельних робіт та її реєстрації Держархбудінпекцією; підрядник під час укладання договору про закупівлю надав замовнику будівельну ліцензію та всі інші документи, необхідні для будівництва, тому відповідач не порушив п. 5.1 договору; на суму перерахованого авансу відповідач закупив насосне обладнання для виконання підрядних робіт по договору; посилання позивача на те, що підрядник не розпочав роботу та виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим та істотно порушив договір зі своєї сторони є необґрунтованим та недоречним; наявність належним чином оформленої проектно-кошторисної документації, дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт та передача будівельного майданчика є єдиною можливою умовою виконання підрядником своїх обов'язків щодо проведення будівельних робіт.
В судовому засіданні 02.02.2015, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 23.02.2015.
20.02.2015 через відділ діловодства суду від відповідача по справі надійшли письмові пояснення по справі.
23.02.2015 в судовому засіданні представник позивач надав суду заперечення на позовну заяв, в якому вказав, що категорію складності було визначено розробником робочого проекту «Будівництва автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55» в 2011 році; зазначеному робочому проекту було надано позитивний експертний висновок; протягом 2013 року до низки законодавчих та нормативних актів України, що регламентують питання будівництва, були внесені зміни, згідно яких змінюється категорія складності об'єкта «Будівництво автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55» з 3 (визначеної розробником проекту) на 5 категорію складності; позивачу, на момент проведення відкритих торгів на закупівлю будівництва автономної газової котельні, не було відомо про необхідність внесення змін до проектно-кошторисної документації в частині трасування газопроводу; відповідач надав докази на придбання матеріалів для договору лише на суму 90006,00 грн.
Ухвалою суду від 23.02.2015 продовжено строк вирішення спору.
В судовому засіданні 23.02.2015, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 13.03.2015.
Представники позивача в судове засідання 13.03.2015 з'явилися, надали заперечення на пояснення по справі та підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 13.03.3015 не з'явився
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 13.03.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
За результатами процедури відкритих торгів на закупівлю робіт із «Будівництва автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55» між Університетом банківської справи Національного банку України (замовником) та Приватним підприємством "Сервісний центр "Темос" (підрядником) укладено договір № 001/22-11/3330 від 22.11.201 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник у межах договірної ціни виконує на свій ризик у строки, обумовлені в цьому договорі, такі роботи: Будівництво автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55, в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією, на підставі якої складені локальні кошториси, які є невід'ємною частиною цього договору, з дотриманням діючих будівельних норм і правил.
Строк виконання робіт у повному обсязі 180 календарних днів з дати перерахування авансу (п. 2.1 договору).
Виконання загального обсягу робі за договором здійснюється відповідно до календарного графіка на весь період виконання робіт, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2 договору).
Загальна вартість робіт за договором становить 4322961,00 грн., у т. ч. ПДВ 20% - 720493,5 грн. в тому числі: вартість будівельно-монтажних робіт - 1952345,85 грн., у т. ч. ПДВ - 325390,98 грн. відповідно до договірної ціни; вартість обладнання - 2274567,15 грн., у т. ч. ПДВ - 379094,53 грн. відповідно специфікації обладнання; вартість пусконалагоджувальних робіт - 96048,00 грн., у т. ч. ПДВ - 16008,00 грн., відповідно до договірної ціни.
Додатково до договору сторони підписали договірну ціну, додаток № 15 до договору - специфікація обладнання, додаток № 16 до договору - календарний графік.
Відповідно до п. 4.3 договору додаткових умов оплати: замовник протягом 10 робочих днів після підписання цього договору уповноваженими особами сторін перераховує підряднику аванс у розмірі 5% від вартості обсягу робі 2013 року; погашення авансу здійснюється під час щомісячної оплати шляхом вирахування із суми вартості виконаних робіт за відповідний місяць (за актом) частини суми (авансу), яка визначається множенням обсягу робіт за календарним графіком (є додатком до цього договору) за відповідний місяць на розмір ( у 5%) перерахованого авансу.
На виконання умов договору позивачем по справі перераховано відповідачу аванс в розмірі 124851,95 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру № 1100000803 (444054) від 04.12.2013.
Згідно з додатком № 16 «Календарний графік» на весь період виконання робіт «Будівництво автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55» до договору № 001/22-11/3330 від 22.11.2013 року Відповідач взяв на себе зобов'язання щодо придбання устаткування для котельної протягом двох місяців, тобто - протягом грудня 2013 року та січня 2014 року.
На підтвердження придбання обладнання по договору відповідач надав суду копію видаткової накладної № 2557 від 18.09.2014 та копії технічних паспортів, яке, згідно пояснень відповідача, зберігається на складі компанії ТОВ «Укрінстал».
Відповідно до пункту 5.3 договору № 001/22-11/3330 від 22.11.2013 року замовник зобов'язується передати підряднику для виконання робіт будівельний майданчик за актом, який підписується уповноваженими особами сторін, в строк 10 днів з дати підписання договору.
09.12.2013 позивач звернувся до відповідача з листом № 01-017/1775 про погодження дій щодо виконання договору, а саме прийняття будівельного майданчику та зберігання на території інституту придбаного обладнання.
24.12.2013 позивач звернувся до відповідача з листом № 01-017/1849, в якому зазначив, що відповідач не виконує умови договору в частині строків поставки обладнання для котельної.
17.01.2014 позивач звернувся до відповідача з листом № 01-017/113 в якому зазначив, що відповідач не виконує умови договору в частині строків поставки обладнання для котельної на суму 2235849,50 грн.
11.02.2014 відповідач листом № 001-12/02-14 повідомив позивача, що обладнання необхідне для виконання договору відповідачем придбане, проте не може бути поставлене позивачу, оскільки це буде означати початок проведення будівельних робіт. Проте, станом на 12.02.2014 позивачем не отриманий дозвіл на початок будівельних робіт.
11.02.2014 відповідач в листі № 001-12/02-14 адресованому позивачу зазначає, що оскільки позивачем отримана відмова Державної архітектурно-будівельної інспекції України у видачі дозволу на виконання будівельних робіт по договору з тих підстав, що оскільки проектна документація в неповному обсязі, ТУ втратили чинність за терміном дії та виконані з порушенням вимог чинного законодавства України, то договірні відносини від 22.11.2013 призупинені. З моменту надання позивачем проектно-кошторисної документації та дозволу на початок робіт відповідач зобов'язується виконати обсяги робіт, передбачені договором, проте з урахуванням терміну затримки, що викликана відсутністю дозволу.
04.04.2014 відповідач листом № 01/04-04 просив позивача роз'яснити порядок подальшого виконання підрядником передбачених договором зобов'язань у зв'язку з відсутністю дозволу на проведення будівельних робіт.
Листом № 02/3005 від 30.05.2014 відповідач повідомив позивача про закупівлю обладнання для виконання підрядник робіт по договору та наголосив, що прострочення виконання договору підряду пов'язана із затримкою з боку позивача отримання дозволу на початок будівельних робіт, а тому у відповідач відсутні наміри щодо розірвання договору.
03.06.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією в якій зазначив, що неотримання дозволу на початок проведення будівельних робіт пов'язано зі зміною законодавства України, коригування робочого проекту буде погоджено з контролюючими органами в другому кварталі 2014 року, що не виключає, що в процесі розроблення матеріалів буде коригуватися комплектність обладнання котельні. З огляду на прогнозовані обсяги та строки коригування і погодження в установленому законодавством порядку змін до проекту Будівництва автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55» зміну категорії складності об'єкта, що тягне за собою зміну порядку прийняття об'єкта в експлуатацію, визначену умовами договору є неможливим дотримання положень статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» за умови внесення змін до договору в частині продовження строку дії договору, зміни обсягів та видів робіт та порядку початку робіт і прийняття об'єкта в експлуатацію. Зважаючи на викладене у зв'язку з істотної зміною обставин, позивач пропонує розірвати договір та повернути суму передоплати.
11.06.2014 у відповіді на претензію відповідач зазначив, що посилання на зміни в законодавстві України у сфері містобудування наприкінці 2013 є необґрунтованим, ніякого відношення до відмови Державної архітектурно-будівельної інспекції України у видачі дозволу не мають та не можуть вважатися поважною причиною того, що замовник не усунув недоліки проектної документації та повторно не звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з метою отримання дозволу. А також відповідач заперечив на розірвання договору та повернення суми авансу.
11.06.2014 позивач звернувся до відповідача з повторною претензією № 01017/919 про розірвання договору, повернення авансу та сплату неустойки.
У відповіді на претензію № 03/20-06 від 20.06.2014 відповідач зазначив, що обов'язок підрядника виконати роботи якісно і вчасно прямо залежить від своєчасного надання замовником підряднику проектно-кошторисної документації, дозволу на виконання будівельним робіт та будівельного майданчику. А оскільки, позивач не отримав дозволу на проведення будівельних робіт, то відповідач не мав змоги приступити до їх виконання, проти витратив перерахований аванс на придбання обладнання для виконання договору, в тому числі відповідачу було завдано збитків на суму неодержавного прибутку в розмірі 26412,00 грн.
У відповіді № 01-017/1152 від 22.07.2014 на зазначений лист позивач вказав, що у позивача відсутні документи на підтвердження закупівлі відповідачем комплектуючих для виконання підрядних робіт по договору та повторно пропонував розірвати договір, повернути аванс та сплатити неустойку.
Листом № 01-017/113 від 14.07.2014 позивач запросив у відповідача докази придання обладнання та матеріалів на виконання умов договору.
Листом № 03/28-07 від 28.07.2014 відповідач направив позивачу докази придбання та зберігання комплектуючих для виконання підрядних робіт по договору та заперечив на пропозицію позивача про розірвання договору, повернення суми авансу та сплати неустойки.
У відповіді № 01-018/1218 від 08.08.2014 на зазначений лист позивач зазначив, що відповідачу на момент укладання договору було відомо про неможливість належного виконання умов договору без істотного коригування проектно-кошторисної документації, проте він не повідомив про це позивача, що є порушенням пп. 3 ч. 1 ст. 847 ЦК України.
Листом № 3/11-08 від 11.08.2014 відповідач повідомив позивача, що пропозиція щодо розірвання договору може бути розглянута у випадку відсутності претензій до відповідача щодо виконання ним, як підрядником, своїх обов'язків за договором, підписання сторонами акту здійснених підрядником витрат на закупівлю будівельних матеріалів та обладнання у розмірі 124851,95 грн. та компенсації підряднику упущеної вигоди в розмірі 26060,00 грн.
Позивач звернувся з позовом до суду про розірвання договору № 001/22-11/3330 від 22.11.2013 укладеного між Університетом банківської справи Національного банку України та ПП "Сервісний центр "Темос" та стягнення з Приватного підприємства "Сервісний центр "Темос" 124851,95 грн. авансу та 22387,83 грн. пені. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання Договору № 001/22-11/330 від 22.11.2013 перераховано аванс, проте відповідач до виконання робіт не приступив та навіть не з'явився для підписання акту приймання-передачі будівельного майданчика для виконання робіт та не надав доказів придбання обладнання та матеріалів для виконання договору. Безпідставним є твердження відповідача, що позивач зобов'язаний звертатися до Держархбудінпекції для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки умовами договору зазначене зобов'язання покладене на відповідача. Оскільки, відповідач був присутнім при створенні проектно-кошторисної документації по договору, то допускав можливість відмови Держархбудінпекції у наданні дозволу на початок робіт, але не повідомив про це позивача. У зв'язку з істотною зміною обставин, позивач просить розірвати договір № 001/22-11/3330 від 22.11.2013, стягнути з відповідача перераховану суму авансу в розмірі 124851,95 грн. та 22387.83 грн. пені. Також позивач вказав, що категорію складності було визначено розробником робочого проекту «Будівництва автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55» в 2011 році; зазначеному робочому проекту було надано позитивний експертний висновок; протягом 2013 року до низки законодавчих та нормативних актів України, що регламентують питання будівництва, були внесені зміни, згідно яких змінюється категорія складності об'єкта «Будівництво автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55» з 3 (визначеної розробником проекту) на 5 категорію складності; позивачу, на момент проведення відкритих торгів на закупівлю будівництва автономної газової котельні, не було відомо про необхідність внесення змін до проектно-кошторисної документації в частині трасування газопроводу; відповідач надав докази на придбання матеріалів для договору лише на суму 90006,00 грн.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що замовником не було враховано плану забудови міста та вимог містобудівної документації при складанні проектно-кошторисної документації, замовником не було враховано у документації конкурсних торгів необхідність зміни трасування газопроводу середнього тиску, хоча замовник знав про цю обставину; замовником завідомо було невірно визначено категорію складності об'єкта будівництва, що зумовило відмову Держархбудінпекції у видачі дозволу на виконання робіт; жодної істотної зміни обставин після укладання договору не відбулося і позивач в позові не довів наявності всіх чотирьох умов, передбачених цивільним законодавством, необхідних для розірвання договору за рішенням суду; не може вважатися істотною зміною обставин зміна трасування газопроводу середнього тиску, оскільки необхідність трасування газопроводу середнього тиску виникла не у зв'язку з введенням в експлуатацію будинку в грудні 2013, а у зв'язку з початком будівництва даного будинку, що відбулося ще задовго до укладання між замовником та підрядником договору; необґрунтованим є посилання позивача на неможливість отримання дозволу Держархбудінпекції, як на істотну зміну обставин, що на думку позивача може бути підставою для розірвання договору; законодавством передбачено обов'язок і відповідальність замовника за правильне визначення категорії складності об'єкта будівництва, тому правильно визначити категорію складності замовник був зобов'язаний ще до моменту укладання договору - під час формування пропозиції конкурсних торгів; позивач не може посилатися на істотну зміну обставин як на підставу розірвання договору, оскільки для застосування цієї підстави розірвання договору за рішенням суду законодавством передбачено одночасна наявність визначених умов, а обов'язок правильного визначення категорії складності об'єкта та можливість передбачити зміну трасування газопроводу середнього тиску існувала ще до укладення договору - на момент формування пропозиції конкурсних торгів; відповідно до умов договору обов'язок підрядника виконати роботи якісно і вчасно прямо залежить від своєчасного надання замовником підряднику дозволу на виконання будівельних робіт та будівельного майданчику; позивач не міг надати будівельний майданчик для виконання робіт відповідачем, оскільки ним не було надано відповідачу жодного повідомлення стосовно підготовки, подання чи отримання декларації про початок виконання будівельних робіт та її реєстрації Держархбудінпекцією; підрядник під час укладання договору про закупівлю надав замовнику будівельну ліцензію та всі інші документи, необхідні для будівництва, тому відповідач не порушив п. 5.1 договору; на суму перерахованого авансу відповідач закупив насосне обладнання для виконання підрядних робіт по договору; посилання позивача на те, що підрядник не розпочав роботу та виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим та істотно порушив договір зі своєї сторони є необґрунтованим та недоречним; наявність належним чином оформленої проектно-кошторисної документації, дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт та передача будівельного майданчика є єдиною можливою умовою виконання підрядником своїх обов'язків щодо проведення будівельних робіт.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Договір є договором будівельного підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом не допускається.
Відповідно до ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини 1 статті 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Таким чином, оскільки договір будівельного підряду відноситься до двосторонніх правочинів, то права та обов'язки за ним набувають кожна з сторін договору.
Згідно частин 1, 2 статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Частинами 1, 2 ст. 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що, прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку; якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Як зазначає позивач, відповідач не приступив до виконання робіт по договору, чим порушив його умови.
Проте, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем дозволу на початок проведення будівельних робіт по договору.
Натомість 24.12.2013 позивачем отримана відмова Державної архітектурно-будівельної інспекції України у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки проектна документація не в повному обсязі не відповідає додатку У до ДБН А.2.2-3-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а саме: «відомості про черговість будівництва та пускові комплекси», «матеріали ОВНС, включаючи дані щодо всіх очікуваних впливів на довкілля (земельні, водні, та інші ресурси) їх мінімізація та компенсація», «рішення інженерного захисту території і об'єктів», «розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)», «розділ із забезпечення надійності та безпеки», «розрахунок категорії складності», «основні рішення та показники генерального плату, інженерних мереж і комунікацій»; не подано наказ про призначення відповідального за виконання будівельних робіт; копії кваліфікаційних сертифікатів не засвідчені в установленому порядку (пункт 5 додатку 5 до порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» в чинній редакції); відсутній наказ про затвердження проектної документації; не подано експертний звіт по розгляду проектної документації відповідно до п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертиз»; вид будівництва зазначений в містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки (реконструкція), не відповідає виду об'єкту будівництва в заяві на видачу дозволу на виконання будівельних робіт (нове будівництво); зазначена категорія складності об'єкта будівництва в заяві на видачу дозволу на виконання будівельних робі (ІІІ), не відповідає додатку М до ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»; не надано копію ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт (п. 5. Додатку 5 до порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 466 від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» в чинній редакції».
Відповідно до п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень. Електронна система здійснення декларативних процедур у будівництві - автоматизований комплекс із забезпечення електронного документообігу з питань декларативних процедур у будівництві, функціонування якого забезпечує Держархбудінспекція у порядку, визначеному Мінрегіоном. Реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру.
Відповідно до п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію, а також після подання Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, або отримання зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт. Виконання підготовчих робіт у межах будівельного майданчика не потребує отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником інших документів дозвільного характеру.
Підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень можуть виконуватися замовником за наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт. Контроль за виконанням підготовчих робіт здійснюється Інспекцією (п.п. 3, 4 Порядку виконання будівельних робіт).
Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, готується замовником за формою згідно з додатком 1 та подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих робіт до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта будівництва ( п. 5 Порядку виконання будівельних робіт).
Реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт (далі - декларація) здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації щодо об'єкта, розміщеного на території кількох регіонів або вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності якого після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на два і більше регіони (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь), здійснює Держархбудінспекція, а декларації щодо іншого об'єкта - її територіальний орган за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі. Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2. (п.п. 7,8 Порядку виконання будівельних робіт).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2, 3, 8 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 557 віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Юридичні та фізичні особи, які беруть участь у визначенні категорії складності об'єктів будівництва, несуть відповідно до закону відповідальність за порушення вимог цього Порядку.
Відповідно до п. 1.6 та 1.7 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» виконання підготовчих робіт на будівельному майданчику, будівельних робіт на об'єкті а також підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд дозволяється лише після оформлення відповідних документів дозвільного характеру інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю. Види цих документів у залежності від категорії складності будівельного об'єкта та переліки робіт, право на виконання яких надається кожним із них, визначені Законом «Про регулювання містобудівної діяльності». Замовник до початку виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва передає підрядній організації будівельний майданчик і оформлені у встановленому порядку документи, необхідні для його повноцінного використання, в тому числі дозвільну документацію (якщо договором підряду не передбачено інше).
Тобто чинним законодавством передбачено обов'язок отримання дозволу на початок виконання робіт замовником та встановлений обов'язок саме замовника щодо визначення відповідної категорії складності об'єкта будівництва.
Відповідно до п. 7.2 договору не вважається виною підрядника затримка строків виконання робі, пов'язана із підготовкою та поданням замовником декларації про початок виконання будівельних робіт та її реєстрації Держархбудінспекцією.
Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Отже, відповідач допустив прострочення зобов'язання за Договором через несвоєчасне виконання позивачем, як замовником, покладеного на нього обов'язку з отримання дозволу на початок будівельних робіт; відсутність такого дозволу є перешкодою для своєчасного (у встановлені Договором строки) виконання підрядником будівельних робіт; підрядник правомірно зупинив виконання робіт по договору, а тому позивачем не доведено протиправність дії чи бездіяльності відповідача в порушенні договірного зобов'язання.
Щодо розірвання договору з посиланням на зміну істотної умови у зв'язку зі зміною законодавства суд зазначає наступне.
Позивач вказує, що робочий проект «Будівництво автономної газової котельні Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ)» був розроблений у 2011 році згідно ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", ДБН В. 1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ".
Розробником робочого проекту «Будівництва автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55» з урахуванням норм ДБН А.2.2-3-2004, 2БН В. 1.2-14-2009 та листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.04.2011 р. N 24-10/2759/0/6- 11 об'єкт було визначено за III категорією складності.
З огляду на визначену III категорію складності об'єкта будівництва та відповідно до пункту 10 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, було проведено державну експертизу кошторисної частини нобочого проекту «Будівництва автономної газової котельні за адресою: м. Харків, поосп. Перемоги, 55» (Експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини гобочого проекту (позитивний) «Будівництво автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55» № 21-01613-12 921 -01039-12) (21-00116 - 12) від 05.09.2012). За результатами процедури відкритих торгів на закупівлю робіт із Будівництва автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55». було визначено переможця та укладено договір
Відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після отримання дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV - V категорій складності: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І - III категорій складності.
Пунктом А.2 Додатку А «Визначення категорії складності об'єктів будівництва з урахуванням класу наслідків (відповідальності)» ДСТУ-Н Б В.І.2- 16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», введеного в дію з 01 вересня 2013 року наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14 травня 2013 року N 195, встановлено, що до V категорії складності до слід відносити об'єкти які: включені до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку; проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту.
Додатком М «Категорія складності об'єкта будівництва» до ДБН А.2.2-3- 2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», розробленого на заміну ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» та затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 3 березня 2012 року № 98, встановлено що об'єкт підвищеної небезпеки, ідентифікований згідно із законодавством, відносять'до V категорії складності (підпункт 2 пункту М.2).
Пунктами 1 та 21 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. N 808 (дата набрання чинності - 19.11.2013 року), устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива та устаткування для газифікації віднесено до категорії об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Проте, судом встановлено, що спірний договір був укладений 22.11.2013, тобто після внесення зазначених вище змін до законодавства України.
Переліком об'єктів, що належать суб'єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 6, об'єкти видобування, зберігання, переробки, транспортування природного, зрідженого газу віднесені до категорії об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій. Проектування таких об'єктів згідно частини четвертої статті 34 глави 8 Кодексу цивільного захисту України має здійснюватися з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту.
Зазначені зміни в законодавство не впливали на відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт датовану 24.12.2013.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 11.1 договору розірвання договору можливе лише за письмовою згодою сторін або за рішенням суду.
Судом встановлено наявність прострочення виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підряду в частині надання відповідачу дозволу на початок викнання підрядних робіт, а матеріалами справи не підтверджується порушення відповідачем зобов'язання з своєчасного виконання робіт та обов'язків за Договором підряду
Позивачем не наведено в розумінні ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України жодних обставин та не надано доказів порушення відповідачем умов договору, у зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання Договору підряду є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до п. 4 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 0-1-06/374/2013 від 18.02.2013 претензія, у якій міститься прохання розглянути її та розірвати договір, є пропозицією розірвати договір в порядку, передбаченому статтею 188 ГК України, а не відмовою від нього за правилами, встановленими статтею 849 ЦК України.
Оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача перерахованого авансу в розмірі 124851,95 грн. та штрафу у розмірі 22387,83 грн. є похідними від вимоги про розірвання договору, то відсутність підстав для задоволення вимоги про розірвання договору виключає можливість задоволення позову в частині стягнення суми авансу та штрафу.
Суд також враховує встановлену наявність прострочення кредитора, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні вимог позивача про стягнення коштів у сумі 124851,95 грн., а також штрафу у розмірі 22387,83 грн.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі з викладених підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17.03.2015
Суддя О.А.Грєхова