ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
02 березня 2015 року № 826/19775/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМУС»
доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві
проскасування податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2014 року № 0015402206, -
16 грудня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМУС» (далі - ТОВ «ПРОКСІМУС», позивач) з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2014 року № 0015402206, прийнятого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що винесене податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах та нормах чинного законодавства.
Так, позивач зазначає, що ні він, ні його контрагенти: ТОВ «Профессиональные радиосистемы» (Республіка Білорусь), ТОВ «СТС-Trade» (Республіка Казахстан) під час укладення договорів поставок, відповідно, № PRXM/PRS-01-13 від 19.08.2013 р. та № № PR-02/14, PR-03/14 від 03.03.2014 р. не могли передбачати настання таких надзвичайних обставин як відхилення платежів банками-кореспондентами, що стало перешкодою для належного виконання договірних зобов'язань зі сторін вказаних вище контрагентів позивача. При цьому таке невиконання було поза контролем позивача і останній ніяким чином не міг вплинути на усунення таких обставин.
Як наслідок, позивач вважає, що неналежне виконання приписів Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» відбулося поза волею та за відсутності його вини, оскільки умови договорів з боку ТОВ «Профессиональные радиосистемы» (Республіка Білорусь), ТОВ «СТС-Trade» (Республіка Казахстан) були порушені у зв'язку з тим, що банки-кореспонденти вказаних контрагентів відхилили платежі.
Таким чином, на переконання позивача, належному виконанню господарських відносин перешкоджали надзвичайні і невідворотні обставини, що в силу ч. 2 ст. 218 ГК України є підставою для звільнення від відповідальності у вигляді застосування до ТОВ «ПРОКСІМУС» адміністративно-господарських санкцій за невиконання вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
З підстав викладеного, позивач вважає, що відповідач неправомірно здійснив платнику податків нарахування суми грошового зобов'язання за платежем зі штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства (пені) на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки таке нарахування відбулося без врахування вимог чинного законодавства України щодо застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій та що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення № 0015402206 від 10.11.2014 р. (далі - оскаржуване рішення).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.
ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подала заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що умовами договору поставки № PRXM/PRS-01-13 від 19.08.2013 р. не передбачено такої форс-мажорної обставини як відхилення банком платежу.
Стосовно інших двох договорів поставок № № PR-02/14, PR-03/14 від 03.03.2014 р., відповідач вказує на те, що відбулось несвоєчасне отримання виручки в іноземній валюті в сумі, відповідно, 80 000,00 дол. США та 270 000,00 дол. США.
Як вказує відповідач, перевіркою з питань повноти та своєчасності надходження на територію України виручки в іноземній валюті від експортних операцій за договорами поставок від 03.03.2014 р. № № PR-02/14, PR-03/14, згідно з наданими до перевірки виписками банку, було встановлено несвоєчасне отримання виручки в іноземній валюті, що свідчить про порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та як наслідок, про правомірність оскаржуваного рішення.
В наданих запереченнях, відповідач просить в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.
Представник відповідача, належним чином про дату, час і місце судового засідання повідомлений, проте, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 28.01.2015 р. представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМУС» (ідентифікаційний код юридичної особи 31355139) зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією у м. Києві від 03.05.2001 р. за № 10741070014008716. Вказане товариство розташоване за адресою: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, будинок 5/1, корпус 3. Фактично суб'єкт господарювання знаходиться за адресою: 03680, м. Київ, вул. Трутенка, 10.
ТОВ «ПРОКСІМУС» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.05.2001 р. за № 16760/3042 та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Згідно Свідоцтва № 39052179 від 19.12.2003 р. ТОВ «ПРОКСІМУС» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 313551326591).
В період з 14.10.2014 р. по 20.10.2014 р. ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМУС», код за ЄДРПОУ 31355139 з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні експортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності за Договорами поставок від 03.03.2014 р. № № PR-02/14, PR-03/14 та від 19.08.2013 р. № PRXM/PRS-01-13 за період з 03.06.2014 р. по 30.09.2014 р., згідно з листами ПАТ «ПроКредит Банк» у м. Києві, МФО 320984, від 06.08.2014 р. № 1-2/14/2611; від 10.09.2014 р. № 1-2/14/2797, за результатами якої складено Акт № 1562/26-59-22-06/31355139 від 27.10.2014 р. (далі - Акт № 1562/26-59-22-06/31355139).
В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення: ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР зі змінами та доповненнями; п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93 зі змінами та доповненнями.
10 листопада 2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 1562/26-59-22-06/31355139, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «У» № 0015402206, яким згідно з підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями та згідно з ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР із змінами та доповненнями за порушення вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР із змінами та доповненнями нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, код платежу 21081000 в розмірі 362 270,07 грн.
Незгода з зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила позивача звернутись до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та заслухавши пояснення представника позивача, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМУС», виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР), Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93 (далі - Декрет № 15-93).
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Приписами ст. 1 Закону № 185/94-ВР (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Відповідно до Постанов правління Національного банку України від 14.11.2013 р. № 453 та від 12.05.2014 р. № 270 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Згідно з ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Матеріалами справи підтверджено, що на адресу контролюючого органу надійшли листи ПАТ «ПроКредит Банк» від 06.08.2014 р. № 1-2/14/2611; від 10.09.2014 р. № 1-2/14/2797, в яких зазначено про порушення підприємством - ТОВ «ПРОКСІМУС» законодавчо встановлених термінів розрахунків за Договорами поставок від 03.03.2014 р. № № PR-02/14, PR-03/14 та від 19.08.2013 р. № PRXM/PRS-01-13 за період з 03.06.2014 р. по 30.09.2014 р.
Встановлено, що угоду № PRXM/PRS-01-13 було укладено між ТОВ «ПРОКСІМУС» (м. Київ, Україна) (Постачальник) та ТОВ «Профессиональные радиосистемы» (Республіка Білорусь) (Покупець) 19 серпня 2013 року, предметом якої було продаж апаратно-програмного комплексу ЄАВВ.4645318.001 (далі - Товар). Загальна сума контракту - 60 000,00 дол. США.
Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні експортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності за Договором поставки від 19.08.2013 р. № PRXM/PRS-01-13 за період з 03.06.2014 р. по 30.09.2014 р. встановлено, що відповідно до умов Додаткової угоди від 16.06.2014 р. № 1 до Договору поставки від 19.08.2013 р. № PRXM/PRS-01-13 сума заборгованості складає 46 437,00 дол. США, що дорівнює 34 311,37 Євро.
Згідно з наданими до перевірки SWIFT-повідомленнями та відповідними виписками банку по поточному валютному рахунку, за період з 25.06.2014 р. по 05.09.2014 р. надійшла валютна виручка в погашення зазначеної вище дебіторської заборгованості від експорту Товару за Договором поставки від 19.08.2013 р. № PRXM/PRS-01-13 від інопартнера - ТОВ «Профессиональные радиосистемы» (Республіка Білорусь) на поточний валютний рахунок суб'єкта господарювання № 26007210149376.978 в уповноваженому обслуговуючому банку ПАТ «ПроКредит Банк» у м. Києві, МФО 320984, у загальній сумі 34 311,37 Євро, що за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати отримання валютних коштів складає 568 899,82 грн.
Висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення термінів розрахунку за експортною операцією по Договору поставки від 19.08.2013 р. № PRXM/PRS-01-13 до перевірки не надавався.
Документи щодо подання позовної заяви ТОВ «ПРОКСІМУС» до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з ТОВ «Профессиональные радиосистемы» (Республіка Білорусь) заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених Договором поставки від 19.08.2013 р. № PRXM/PRS-01-13, до перевірки не надавалися.
Довідка Торгово-промислової палати України із визнанням причини порушення строків розрахунку за Договором поставки від 19.08.2013 р. № PRXM/PRS-01-13 як форс-мажорних обставин до перевірки не надавалась.
До перевірки надано «Заключение о наличии чрезвычайных и непредотвратимых обстоятельств» від 11.07.2014 р. за вих. № 2-03-04/1630 Білоруської торгово-промислової палати - країни розташування сторони Договору із зазначенням наступних причин порушення Покупцем - ТОВ «Профессиональные радиосистемы» (Республіка Білорусь) своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати валютної виручки у сумі 46 437,00 дол. США: «Виконуючи свої зобов'язання, Покупець надав інструкції ВАТ «БЕЛИНВЕСТБАНК» перерахувати Продавцю - ТОВ «ПРОКСІМУС» платіж за поставлене за Договором обладнання, але внаслідок обставин, що знаходяться поза контролем Покупця, він не був виконаний.
Банк-кореспондент «Deutsche Bank Trust Company Americas New York» відхилив платіж з причини «відповідності» (Compliance Reasons).
Таким чином, очевидно, що з лютого 2014 року ТОВ «Профессиональные радиосистемы» (Республіка Білорусь) не може належним чином виконувати свої грошові зобов'язання за Договором поставки від 19.08.2013 р. № PRXM/PRS-01-13 у зв'язку з надзвичайними і непереборними обставинами».
Втім, згідно з умовами п. 5.2 статті 5 «Форс-мажорні обставини» Договору поставки від 19.08.2013 р. № PRXM/PRS-01-13 зокрема зазначено, що до обставин непереборної сили відносяться: війна, громадські заворушення, стихійні лиха, зміни законодавства, а також інші елементи державного регулювання, що роблять неможливим виконання зобов'язань Сторін по Договору.
Такої обставини непереборної сили як відхилення платежу, умовами Договору поставки від 19.08.2013 р. № PRXM/PRS-01-13 не передбачено.
З приводу встановленого, суд зазначає, що приписами ст. 617 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Окрім цього, було встановлено, що угоди № № PR-02/14, PR-03/14 булі укладені між ТОВ «ПРОКСІМУС» (м. Київ, Україна) (Постачальник) та ТОВ «СТС-Trade» (Республіка Казахстан) (Покупець) 03 березня 2014 року, предметом яких було продаж апаратно-програмних комплексів «Микронет-Аналитик» ЄАВВ.466525.001, ЄАВВ.4645318.001, Микронет ЄАВВ.4645210.001 (далі - Товар).
Загальна сума контракту № PR-02/14 - 80 000,00 дол. США.
Загальна сума контракту № PR-03/14 - 270 000,00 дол. США.
Стосовно Договору поставки № PR-02/14, суд зазначає, що згідно з наданими до перевірки первинними та бухгалтерськими документами, ТОВ «ПРОКСІМУС» за перевіряємий період здійснило експорт Товару - апаратно-програмного комплексу «Микронет-Аналитик» ЄАВВ.466525.001 - 2, код ТН ВЕД 8471500000 на умовах поставки - СІР BY Астана за митною декларацією (тип декларації ек 10; характер угоди 21USD) від 25.04.2014 р. № 125120105/2014/308670 на загальну суму за рахунком 80 000,00 доларів США (що за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату митного оформлення складає 910 770,96 грн.).
Граничний термін отримання валютної виручки минає 24.07.2014 р.
Згідно з наданими до перевірки SWIFT-повідомленням від 05.09.2014 р. та виписками банку по поточному валютному рахунку, на поточний валютний рахунок суб'єкта господарювання № 26007210149376.840 в уповноваженому обслуговуючому банку ПАТ «ПроКредит Банк» у м. Києві, МФО 320984 надійшла валютна виручка від експорту Товару за Договором поставки від 03.03.2014 р. № PR-02/14 від інопартнера - ТОВ «СТС-Trade» (Республіка Казахстан) 09.09.2014 р. у сумі 80 000,00 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України на дату отримання валютних коштів складає 1 034 085,68 грн.
Таким чином, перевіркою з питання повноти та своєчасності надходження на територію України виручки в іноземній валюті від експортних операцій за Договором поставки від 03.03.2014 р. № PR-02/14, згідно з наданими до перевірки виписками банку, встановлено порушення вимог статті 1 Закону № 185/94-ВР, а саме, несвоєчасне отримання виручки в іноземній валюті у сумі 80 000,00 дол. США.
Стосовно Договору поставки № PR-03/14, суд зазначає, що згідно з наданими до перевірки первинними та бухгалтерськими документами, ТОВ «ПРОКСІМУС» за перевіряємий період здійснило експорт Товару - апаратно-програмних комплексів ЄАВВ.4645318.001, Микронет ЄАВВ.4645210.001 на умовах поставки - СІР BY Астана за митною декларацією (тип декларації ек 10; характер угоди 21USD) від 29.05.2014 р. № 125120105/2014/311217 на загальну суму за рахунком 270 000,00 доларів США (що за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату митного оформлення складає 3 161 637,90 грн.).
Граничний термін отримання валютної виручки минає 27.08.2014 р.
Згідно з наданими до перевірки SWIFT-повідомленням від 05.09.2014 р. та виписками банку по поточному валютному рахунку, на поточний валютний рахунок суб'єкта господарювання № 26007210149376.840 в уповноваженому обслуговуючому банку ПАТ «ПроКредит Банк» у м. Києві, МФО 320984 надійшла валютна виручка від експорту Товару за Договором поставки від 03.03.2014 р. № PR-03/14 від інопартнера - ТОВ «СТС-Trade» (Республіка Казахстан) 09.09.2014 р. у сумі 270 000,00 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України на дату отримання валютних коштів складає 3 490 039,17 грн.
Таким чином, перевіркою з питання повноти та своєчасності надходження на територію України виручки в іноземній валюті від експортних операцій за Договором поставки від 03.03.2014 р. № PR-03/14, згідно з наданими до перевірки виписками банку, встановлено порушення вимог статті 1 Закону № 185/94-ВР, а саме, несвоєчасне отримання виручки в іноземній валюті у сумі 270 000,00 дол. США.
Висновків центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення термінів розрахунків за експортними операціями по Договорах поставок від 03.03.2014 р. № № PR-02/14, PR-03/14 до перевірки не надавалось.
Документів щодо подання позовних заяв ТОВ «ПРОКСІМУС» до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з ТОВ «СТС-Trade» (Республіка Казахстан) заборгованостей, які виникли внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених Договорами поставок від 03.03.2014 р. № № PR-02/14, PR-03/14, до перевірки надано не було.
Довідок Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони Договору із визнанням причин порушення строків розрахунків за Договорами поставок від 03.03.2014 р. № № PR-02/14, PR-03/14 як форс-мажорних обставин до перевірки надано не було.
Отже, перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМУС», були встановлені порушення вимог статті 1 Закону № 185/94-ВР, а саме: несвоєчасне погашення простроченої дебіторської заборгованості у сумі 46 437,00 дол. США (що складає 34 311,37 Євро) за Договором поставки від 19.08.2013 р. № PRXM/PRS-01-13; несвоєчасне отримання виручки в іноземній валюті у сумі 80 000,00 дол. США за Договором поставки від 03.03.2014 р. № PR-02/14; несвоєчасне отримання виручки в іноземній валюті у сумі 270 000,00 дол. США за Договором поставки від 03.03.2014 р. № PR-03/14.
Таким чином, встановлено порушення вимог ст. 1 Закону № 185/94-ВР, що потягло за собою стягнення контролюючим органом пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми несвоєчасно одержаної валютної виручки від експорту продукції в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно встановлено порушення резидентом приписів Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10 листопада 2014 року № 0015402206 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятої ним оскаржуваної постанови.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 4 384,80 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМУС» відмовити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІМУС» судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко