10 березня 2015 р. Справа № 804/3053/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретарі судового засіданняЗахарчук-Борисенко Н. В. Кузнецов С.М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівництва № 21К" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
20 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління механізації будівництва №21К» (далі - позивач, ТОВ «Управління механізації будівництва №21К») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Лівобережна ОДПІ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 21.01.2015 р. №0000461503.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в акті № 4585/15-04/01238815 від 28.11.2014 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації будівництва №21К» (од за ЄДРПОУ 01238815) з питань правильності нарахування орендної плати за період з 01.11.2011 р. по 01.11.2014 р." відповідачем встановлено порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України внаслідок чого нібито, занижена орендна плата за землю за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року за земельну ділянку, яка знаходяться за адресою: вул. Каштанова, 2, на суму 1 093 802,22 грн.
Позивач зазначив, що він своєчасно сплачує орендну плату за землю, грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення договору складала 10453782,48 грн. (п. 1.3 договору). Відповідно до п. 3.1 договору сума орендної плати за користування земельної ділянки на термін дії договору складає 1568067,38 грн.
21.01.2015 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією М.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки від 28.11.2014 №4585/15-04/01236615 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №0000461503, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб, 13050200» на 1 367 252 грн. 78 коп. (один мільйон триста шістдесят сім тисяч двісті п'ятдесят дві гривні сімдесят вісім копійок), з яких: за основним платежем - 1 093 802,22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 273 450,56 грн.
Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі хибного висновку відповідача про порушення позивачем підпункту 288.5.1. пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України щодо визначення мінімального річного розміру орендної плати відповідного земельного податку, оскільки позивачем розмір орендної плати сплачувався в розмірі, виходячи з умов договору оренди, без врахування зазначених положень Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 21.01.2015 р. №0000461503 скасуванню.
Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача у порядку письмового провадження, при цьому, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача надав до суду заяву, в якій просив суд здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження, проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з огляду на наступне.
Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який є невід'ємною частиною договору, ставка земельного податку встановлена Законом України «Про плату за землю» у розмірі 1 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно п. 289.1 ст.289 ПКУ для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.02.2006 року №2200 грошова оцінка земельної ділянки площею 2,2917 га складає 18237481,63 грн.
Відповідач не погоджується з доводами позивача про відсутність підстав збільшення суми плати за землю у зв'язку із відсутністю внесених відповідних змін у договори оренди, оскільки в цих правовідносинах необхідно застосовувати норму статті 288 Податкового кодексу України, яка має вищу юридичну силу відносно статті 30 Закону України «Про оренду землі», статті 632 Цивільного кодексу України, та не суперечить статтям 651, 654 Цивільного кодексу України, оскільки вказані норми передбачають застосування інших випадків встановлених законом, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Управління механізації будівництва №21К» із Дніпропетровською міською радою, відповідно до вимог чинного законодавства, укладено договір оренди земельної ділянки та додаткову угоду, якими визначена сума орендної плати щодо земельної ділянки. Зміни до договору орендної земельної ділянки щодо збільшення розміру орендної плати за землю сторони не вносили.
06.12.2001 року та 23.12.2004 року між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «Управління механізації будівництва №2 і К» були укладені Договір та додаткова угода до оренди земельної ділянки терміном до 20.09.2016 р. Відповідно до договорів ТОВ "Управління механізації будівництва №21К" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ., вул. Каштанова, 2, Індустріальний район і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:04:016:0090. Згідно п.1.1 розділу 1 додаткової угоди в оренду передасться земельна ділянка площею 2,2917 га. Відповідно п.3.1. розділу 3 додаткової угоди до Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1(%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.
Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який є невід'ємною частиною договору, ставка земельного податку встановлена Законом України «Про плату за землю» у розмірі 1 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
За змістом п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються ПК України. Згідно ст. 270 ПК України об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За змістом ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Згідно ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно п. 289.1 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
У відповідності до п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу, відповідно до п. 288.5 ст. 288 ПК України, не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу та для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу.
Пунктами 288.1 288.4 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, розмір та умови внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що розмір орендної плати встановлюється саме в договорі оренди, який є єдиною визначеною законодавством підставою для нарахування орендної плати, а жодної іншої форми встановлення розміру орендної плати ніж договір оренди не існує.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з матеріалами справи для ведення господарської діяльності позивач 06.12.2001 уклав із Дніпропетровською міською радою договір оренди земельної ділянки терміном до 20.09.2016, відповідно до якого прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,1503 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Каштанова, 2, Індустріальний район і зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кодом 72176024.
Грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення договору складала 10453782,48 грн. (п. 1.3 договору). Відповідно до п. 3.1 договору сума орендної плати за користування земельної ділянки на термін дії договору складає 1568067,38 грн.
Умовами п. 3.2 вказаного договору сторони узгодили, що орендна плата за користувань земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року. Пунктом 3.3 договору встановлено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчо зміни ставок земельного податку.
Відповідно до п. 8.1 договору зміни умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішується у судовому порядку (п. 8.2. договору).
23.12.2004 року між позивачем та Дніпропетровською міською радою укладено додаткову угоду. Згідно з п.1.1 розділу 1 даної додаткової угоди в оренду передається земельна ділянка площею 2,2917 га., що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Каштанова, 2, Індустріальний район і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:04:016:0090.
Відповідно до п.3.1. розділу 3 додаткової угоди до договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1(%) відсоток від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.
Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який є невід'ємною частиною договору, ставка земельного податку встановлена Законом України «Про плату за землю» у розмірі 1 (%) відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.02.2006 №2200 грошова оцінка земельної ділянки площею 2,2917 га складає 18 237 481,63 грн.
Згідно з пунктом 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Пунктом 288.5 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Отже, положеннями Податкового кодексу України передбачено, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди. Отже, саме умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами і орендодавець (в даному випадку Дніпропетровська міська рада) має право вимагати сплати, а орендар (Позивач) зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом такого договору, саме у визначеному договорами розмірі.
При цьому згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, умови договору оренди земельної ділянки (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами, тому позивач зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом вказаних договорів, у визначеному договорами розмірі, а саме - в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі.
Органи податкової служби як контролюючі органи з питань правильності визначення та сплати податків мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок.
Згідно з частиною 2 статті 632 ЦК України - зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Таким чином, обов'язок позивача сплачувати більший розмір орендної плати може виникнути з такого моменту: або набрання чинності додатковою угодою про внесення змін до договору оренди землі (в разі досягнення сторонами взаємної згоди щодо збільшення розміру орендної плати); або набрання законної сили рішенням суду про зміну договору (в разі вирішення спору щодо зміни розміру орендної плати в судовому порядку).
Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що ціна (орендна плата із зазначенням її розміру) є істотною умовою, як чинним законодавством, так і самим договором оренди земельної ділянки чітко визначено спосіб внесення змін при таких обставинах (зміна умов договору) - виключно у письмовій формі за взаємною згодою сторін, суд зазначає, що позивач зобов'язаний нараховувати та сплачувати орендну плату за землю у відповідному (більшому або меншому) розмірі лише після внесення змін до договору, в яких буде визначено таку істотну умову договору як орендна плата, тобто встановлено інший розмір орендної плати ніж є.
Будь-які зміни у вищевказані договори внесені не були, а тому позивач нараховував та сплачував орендну плату за землю в порядку передбаченому статтею 286 ПК України та відповідно до вимог статті 288 ПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації будівництва №21К» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 21.01.2015 р. №0000461503.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації будівництва №21К» судові витрати в розмірі 487, 20 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко