про залишення позовної заяви без розгляду
12 березня 2015 року 810/687/15
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Квайссер Фарма Україна"
доКиївської митниці ДФС
проскасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Квайссер Фарма Україна" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.03.2014 №125110008/2014/010010/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.03.2014 №125110008/2014/00003.
Крім того, позивачем в позовних вимогах також заявлено клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, в якому просив суд поновити строк на звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки такий строк було пропущено з поважних причин. Так, позивач вказує на те, що 20.03.2014 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги, однак останній не виконав свої зобов'язання через те, що ОСОБА_1 проживає у місті Слов'янську, де з травня і до середини літа 2014 року тривали бойові дії, а засоби поштового зв'язку не працювали, що перешкодило ОСОБА_1 виконати зобов'язання за договором, повідомити про це позивача та повернути йому документи. При цьому, позивач вказує, що про ці обставини він дізнався лише 18.12.2014 після отримання від ОСОБА_1 всіх необхідних документів.
Відповідач просив суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки вважає, що позов подано з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Загальний строк подання адміністративного позову для захисту прав, свобод та інтересів особи відповідно до положень частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Крім цього, початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.03.2014 №125110008/2014/010010/1 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.03.2014 №125110008/2014/00003, які були отримані ним 19.03.2014.
А відтак, починаючи з 20 березня 2014 року позивач мав реальну можливість звернутись з позовом до суду. Однак, з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише 20 лютого 2015 року, тобто через одинадцять місяців.
В якості доказів поважності причин пропущення строків звернення до суду позивач зазначив те, що 20.03.2014 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги, однак останній не виконав свої зобов'язання через те, що ОСОБА_1 проживає у місті Слов'янську, де з травня і до середини літа 2014 року тривали бойові дії, що перешкодило ОСОБА_1 виконати зобов'язання за договором, повідомити про це позивача та повернути йому документи. Вказує на те, що засоби поштового зв'язку не працювали, а також на те, що позивач дзвонив ОСОБА_1 на мобільний телефон, однак, останній не завжди відповідав на дзвінки.
Наведені позивачем обставини, які спричинили пропуск строку для звернення до суду, а саме, отримання лише 18.12.2014 від ОСОБА_1 повідомлення про неможливість виконати вимоги договору про надання правової допомоги, не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку на звернення до суду, оскільки така обставина жодним чином не позбавляла позивача звернутися протягом встановленого законодавством строку з даним позовом до суду, починаючи з моменту прийняття Київською митницею оскаржуваних рішень.
Крім того, позивачем не надано суду відповідних доказів того, що засоби поштового зв'язку у м. Словянську починаючи з середини літа 2014 року не працювали, а саме довідок поштових відділень про неможливість направлення поштової кореспонденції з середини літа до м. Слов'янська.
Також, позивачем не надано доказів того, що він звертався з середини літа 2014 року до ОСОБА_1 з вимогами виконати умови договору про надання правової допомоги, повернути документи тощо через засоби поштового зв'язку або мобільного зв'язку.
Інших доводів з приводу пропуску строків звернення до суду через інші поважні причини позивач до суду не надав.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом з пропущенням шестимісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Квайссер Фарма Україна" до Київської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Балаклицький А. І.