16 березня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Закропивний О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 26 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю,
У жовтні 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 звернулися до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що їм на праві власності належить 1/10 частки права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, ОСОБА_2 належить 6/100 частки права власності. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 13 серпня 2013 pоку їх зобов'язано не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_2 сараєм літ. Ю та іншими спорудами, що входять до складу указаного домоволодіння. Рішення суду ними виконано. Однак, у серпні 2014 року відповідач самовільно встановила огорожу в дворі будинку, якою огородила вхід до сараю літ. Ю, внаслідок чого вони позбавлені можливості потрапити до приміщення сараю, провадити необхідні обстеження та профілактику газового обладнання, призначеного для опалення жилого приміщення, яке знаходиться в сараї та яке їм належить. Ураховуючи викладене, просили усунути перешкоди у користуванні 1/10 частками житлового будинку по АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_2 знести самовільно встановлену огорожу сараю літ. Ю на території указаного житлового будинку.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 26 лютого 2015 року, позов ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 10/100 частинами домоволодіння по АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно встановленої огорожі сараю літ. Ю на території указаного домоволодіння.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо необхідності витребування та перевірки матеріалів справи та щодо незаконності вказаних судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Оскільки вищезазначена касаційна скарга розглянута судом касаційної інстанції по суті й у відкритті касаційного провадження відмовлено на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, судовий збір за подання та розгляд касаційної скарги поверненню не підлягає (Постанова Верховного Суду України від 12 листопада 2014 року № 6-138цс14).
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 26 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ О.В. Закропивний