12 березня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мазур Л.М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (далі - ТОВ «Перший український експертний центр») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року.
Клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження можна визнати поважними.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року, позов ТОВ «Перший український експертний центр» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Перший український експертний центр» 12 242 грн 25 коп. заборгованості.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Перший український експертний центр», правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, дійшовши обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 фактично користувся житлово-комунальними послугами, за надані послуги кошти не сплачував, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з 1 жовтня 2012 року по 23 червня 2014 року, вирішили спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Л.М. Мазур