25 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів:Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І.,Мостової Г.І., Олійник А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Нововознесенська» про розірвання договору оренди землі, за касаційною скаргою Патрікана Олександра Миколайовича, який діє в інтересах сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Нововознесенська», на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2014 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2014 року,-
У травні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з позовом до СТОВ «Агрофірма Нововознесенська» про розірвання договору оренди землі, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки площею 6,30 га, яка знаходиться на території Нововознесенської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом після смерті діда ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Позивач зазначав що 01 березня 2007 року його дід уклав з відповідачем договір оренди землі (далі - договір) строком на 15 років. Договір зареєстровано в Маловисківському відділі «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у державному реєстрі земель 21 серпня 2007 року вчинено запис №199. У серпні 2013 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою та проханням припинити договірні відносини по оренді землі, однак до цього часу відповіді на заяву не отримав.
Позивач просив суд розірвати договір оренди землі від 01 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та СТОВ «Агрофірма Нововознесенська», зареєстрований 21 серпня 2007 року та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2014 року позов задоволено.
Розірвано договір оренди землі від 01 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_8, який 24 січня 2009 року помер, та СТОВ «Агрофірма Нововознесенська».
Зобов'язано СТОВ «Агрофірма Нововознесенська» повернути ОСОБА_9 земельну ділянку НОМЕР_1, площею 6,30 га, що розташована на території Нововознесенської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР № 038354.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2014 року, рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру стягнення витрат на правову допомогу.
Стягнуто із СТОВ «Агрофірма Нововознесенська» на користь ОСОБА_6 500,00 грн понесених витрат на правову допомогу.
В решті рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2014 року залишено без змін.
У касаційній скарзі Патрікан О.М., який діє в інтересах СТОВ «Агрофірма Нововознесенська» просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції з яким погодився й апеляційний суд виходив із того, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є підставою для розірвання оспорюваного договору оренди земельної ділянки (п. 40 договору).
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 березня 2007 року між СТОВ «Агрофірма Нововознесенська» та ОСОБА_8 був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого останній передала в оренду земельну ділянку 352 площею 6,30 га, розташовану на території Нововознесенської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, яка належала йому на праві власності. Факт передачі земельної ділянки підтверджено відповідним актом прийому-передачі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 помер, після смерті якого вказану земельну ділянку успадкував ОСОБА_6
Пунктом 40 спірного договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни або розірвання договору.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренди землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до даних правовідносин, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_10 зазначав, що звертався до відповідача з письмовою заявою про розірвання договору оренди землі на підставі п. 40 договору, яким передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни або розірвання договору.
Відповідно до положень ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, з врахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, а саме те, що умовами договору оренди землі передбачено його розірвання у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, давши належну правову оцінку зібраним у справі доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та, виходячи з положень ст.ст. 627, 651 ЦК України, ст.. 32 Закону України «Про оренду землі», обгрунтовано прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі.
Таким чином, рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 337 ЦПК України є підставою для відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 336, 337, 344 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
Касаційну скаргу Патрікана Олександра Миколайовича, який діє в інтересах сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Нововознесенська» відхилити.
Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2014 року в частині, яка не змінена апеляційним судом та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді: Т.Л. Ізмайлова
Г.І. Мостова М.І. Наумчук А.С. Олійник