Ухвала
іменем україни
11 березня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Машино-технологічна станція «Ятрань», треті особи: відділ Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області, Головне управління юстиції у Кіровоградській області, про визнання договору оренди землі недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 02 вересня 2014 року,
У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір оренди землі, який був укладений між сторонами 21 серпня 2006 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_4, згідно державного акта на право приватної власності на землю, який виданий 28 грудня 2001 року, є власником земельної ділянки загальною площею 7,13 гектара, яка розташована на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. ОСОБА_4 стало відомо, що між нею та відповідачем 21 серпня 2006 року було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, однак позивач стверджує, що спірний договір не укладала, не підписувала та не отримувала орендної плати, при цьому він не відповідає дійсному її волевиявленню та внутрішній волі, у зв'язку з чим спірний правочин має бути визнаний недійсним.
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 02 вересня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_4 залишено без задоволення.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Ухвалюючи рішення про залишення без задоволення заявлених позовних вимог суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для їх задоволення та наявності підстав для застосування положень ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові із врахуванням заяви відповідача про це .
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено та оцінено обставини у справі, а матеріали справи та доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, крім того наведенні у касаційній скарзі доводи стосуються переоцінки доказів, наданих сторонами, та не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржених судових рішень, а тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 02 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
В.М. Колодійчук
В.С. Висоцька
І.М. Фаловська