Ухвала іменем україни
11 березня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Червинської М.Є.,
суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В., Писаної Т.О., Юровської Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Остра» про стягнення страхового відшкодування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Остра» на рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 липня 2014 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 14 серпня 2014 року,
У квітні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом в обґрунтування якого зазначив, що 06 березня 2013 року за участю належного йому автомобіля «Seat Тoledo», державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_7 сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) з вини останнього. Загальний розмір завданої позивачеві в результаті ДТП шкоди складає 62 586 грн 42 коп, що підтверджується відповідним висновком експертизи.
У зв'язку із вищевикладеним просив суд стягнути на його користь з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Остра» (далі - ПрАТ «СК «Остра») страхове відшкодування у розмірі 50 тис. грн, з ОСОБА_7 стягнути 12 586 грн 42 коп. на відшкодування завданих матеріальних збитків, та 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а всього - 15 586 грн 42 коп., стягнути витрати за проведення автотоварознавчого дослідження та за надання юридичної допомоги.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 липня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «СК «ОСТРА» на користь ОСОБА_6 страхове відшкодування у розмірі 31 293 грн 21 коп., на відшкодування витрат на проведення дослідження - 800 грн, на відшкодування понесених судових витрат - 2 520 грн, а всього - 34 613 грн 21 коп.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 1 500 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням транспорту, 400 грн на відшкодування понесених судових витрат, а всього - 1 900 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Зобов'язано ОСОБА_6 після одержання страхового відшкодування повернути ПрАТ «СК «Остра» деталі автомобіля «Seat Тoledo», що відремонтовані їх заміною, а саме: двері ліві передні, двері ліві задні, стійку ліву бокову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 14 серпня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ПрАТ «СК «Остра» на користь ОСОБА_6 страхове відшкодування у розмірі 50 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 на відшкодування завданих матеріальних збитків 12 586 грн 42 коп. та заподіяної моральної шкоди - 3 000 грн.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Остра» на користь ОСОБА_6 витрати на проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку у розмірі 800 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3 052 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ПрАТ «СК «Остра» просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що оскільки докази вини ОСОБА_7 у скоєнні ДТП у матеріалах справи відсутні, слід керуватися принципом презумпції вини особи, закріпленим у ч. 2 ст. 1166 ЦК України, тобто виходити не з наявності доказів вини ОСОБА_7, а з відсутності доказів його невинуватості. На підставі наведеного дійшов висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачеві шкоду в розмірі Ѕ частини її вартості.
Апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції та ухваливши нове рішення про задоволення позовних вимог та стягнення на користь позивача страхового відшкодування та моральної шкоди з ПрАТ СК «Остра», виходив із того, що оскільки докази невинуватості відповідача ОСОБА_7 у вчиненні ДТП відсутні, тому саме відповідач повинен відшкодовувати завдану шкоду.
Проте з такими висновками судів не можна погодитись з наступних підстав.
Судами встановлено, що 16 березня 2013 року близько 12 год. 55 хв. на вул. Кагамлика у м. Полтаві в районі перехрестя з вул. Гребінки сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8, та автомобіля «Seat Тoledo», державний номерний знак НОМЕР_1, належного ОСОБА_6, під керуванням ОСОБА_9 (а.с. 20-22).
Власником автомобіля «Seat Тoledo», державний номерний знак НОМЕР_1, є ОСОБА_10 (а. с. 23)
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2013 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Полтавської області від 25 листопада 2013 року, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 124 КУпАП ОСОБА_9 закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення (а. с. 20-23).
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06 січня 2013 року № АЕ/2074762 цивільна відповідальність ОСОБА_8, що виникає у зв'язку з керуванням забезпеченим транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2, була застрахована в ПрАТ «СК «Остра» з лімітом відповідальності 50 000 грн (а. с. 89)
ОСОБА_6 звернувся до ПрАТ «СК «Остра» з заявою про виплату страхового відшкодування, але страхова компанія надала йому відповідь про те, що прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування (а. с. 24-25).
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 27 березня 2013 року № 160313 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Seat Тoledo» 1.6І, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 62 586 грн 42 коп (а. с. 7-18).
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 цього Кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
За положеннями ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, при вирішенні спору про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Виходячи зі змісту норм ст. ст. 57-66 ЦПК України, вина особи у завданні майнової та моральної шкоди може бути доведена будь-якими доказами.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Апеляційний суд, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні докази невинуватості ОСОБА_7 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, а тому саме страхова компанія, в якій застраховано його цивільно-правова відповідальність, повинна нести відповідальність за завдану позивачеві шкоду, не врахував, що під час розгляду справи вину ОСОБА_7 у вчиненні ДТП встановлено не було.
Суд апеляційної інстанції у порушення ст. 214 ЦПК України обставин щодо зазначеної ДТП належним чином не перевірив, не врахував, що за відсутності належних доказів вини ОСОБА_7 посилання позивача на вину останнього та заперечення відповідача щодо цього підлягають перевірці судом на загальних підставах, та дійшов передчасного висновку про доведеність вини відповідача у ДТП, оскільки висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях.
Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом апеляційної інстанції в повному обсязі не встановлені, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Остра» задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Полтавської області від 14 серпня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.Є. Червинська
Судді: А.О. Леванчук А.В. Маляренко Т.О. Писана Г.В. Юровська