12 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Закропивного О.В., Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний ринок» до ОСОБА_4, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЗОРЗ», про стягнення суми боргу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2014 року,
У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний ринок» (далі - ТОВ «Автомобільний ринок») звернулося до суду із указаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за договором від 1 листопада 2005 року за послуги автомобільного ринку за період з 12 грудня 2009 року по 20 серпня 2013 року в сумі 6 888 грн 78 коп., пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочення за 365 днів в сумі 12 572 грн 02 коп., встановлений індекс інфляції у період з 12 грудня 2009 року по 20 серпня 2013 року в сумі 7 665 грн 69 коп. та 3 % річних в сумі 828 грн 77 коп., а також судові витрати по справі.
В обґрунтування позову зазначало, що 23 липня 2003 року між Запорізькою міською радою та ТОВ «Автомобільний ринок» на строк до 2013 року укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 12,7985 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 36, для розташування та функціонування автомобільного ринку. 1 листопада 2005 року ТОВ «Авто-Плюс», що діяло в інтересах позивача на підставі договору про довірче управління майном від 10 червня 2004 року, і приватний підприємець ОСОБА_4 уклали договір про надання основних та додаткових послуг, згідно з яким ТОВ «Авто-Плюс» за плату надає фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 послуги щодо користування торговим місцем НОМЕР_1 в торгівельному ряду № 3 на автомобільного ринку. Додатковою угодою від 23 травня 2006 року за згодою сторін договір довірчого управління від 10 червня 2004 року було розірвано, що потягло за собою перехід до позивача прав і обов'язків за договором про надання послуг автомобільного ринку. 1 серпня 2007 року позивач уклав з третьою особою - ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ЗОРЗ» договір управління майном, за яким передав в управління третьої особи цілісний майновий комплекс «Автомобільний ринок». Відповідач як фізична особа-підприємець від укладання договору про надання послуг з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ЗОРЗ» ухилився. Проте, сплачуючи ринковий збір, з 1 серпня 2007 року по 26 травня 2009 року, продовжував здійснювати підприємницьку діяльність. 29 травня 2009 року третя особа позбавила відповідача торгівельного місця НОМЕР_1 в торгівельному ряду № 3, а майно відповідача було переміщено до охоронюваного приміщення, що входить до складу цілісного майнового комплексу, належного позивачеві. До часу звернення до суду відповідач не звільнив територію ринку від належної йому металевої розбірної конструкції, площа якої складає 12,5 кв. м, припинення договору про утримання торгівельного місця не ініціював. Відповідно до умов договору від 1 листопада 2005 року відповідач зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати платежі за послуги ринку, які становлять 155 грн 62 коп. в місяць з урахуванням площі торгівельного місця. У зв'язку з державною реєстрацією припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, провадження у господарській справі за спором між суб'єктами господарювання припинено, а тому позивач звернувся за захистом до суду загальної юрисдикції.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2014 року у задоволенні позову ТОВ «Автомобільний ринок» відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2014 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ «Автомобільний ринок» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Автомобільний ринок» загальну суму боргу в розмірі 8 519 грн 16 коп., з яких: сума боргу за договором - 6 478 грн 98 коп., 3 % річних - 712 грн 68 коп., пеня - 971 грн 84 коп., інфляційні втрати - 355 грн 67 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що позов ТОВ «Автомобільний ринок» підлягає частковому задоволенню, керуючись при цьому нормами ст. ст. 51, 52, 525, 526, 609, 901 ЦК України, ст. 47 - 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Закропивний
Д.Д. Луспеник
С.Ф. Хопта