іменем україни
11 березня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Коротуна В.М.,
Штелик С.П.,-
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 05 грудня 2014 року,
У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карток від 04 січня 2013 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5 052 грн 97 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку із порушенням зобов'язань за кредитним договором станом на 13 серпня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 20 629 грн 75 коп., а саме: 5 052 грн 98 коп. - заборгованість за кредитом; 0 грн 82 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 15 575 грн 95 коп. - залишок за несплаченим штрафом. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20 629 грн 75 коп. та судові витрати.
Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 05 грудня 2014 року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 5 053 грн 80 коп. та судовий збір - 243 грн 60 коп.
У решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині застосування позовної давності до штрафних санкцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Окрім цього ч. 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судами встановлено, що Банком не надано Умов і правил надання продукту кредитних карт, до яких приєднався відповідач, укладаючи кредитний договір і такі в матеріалах справи відсутні. Твердження представника Банку, що відповідач приєднався саме до Умов та правил надання банківських послуг, де строки позовної давності збільшено до 50 років нічим не підтверджені.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі № 6-240цс14.
Отже, встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2014 року та ухвала апеляційного суду Закарпатської області від 05 грудня 2014 року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні, та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів по їх оцінці.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити, рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 05 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.В. Дем'яносов
Судді: В.М. Коротун
С.П. Штелик