іменем україни
11 березня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Коротуна В.М.,
Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2014 року,
У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» (далі - ПАТ «ВіЕс Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 16 березня 2007 року № 06-2/20Ф ОСОБА_2 було відкрито кредитну лінію у розмірі 140 000 доларів США під 13 % річних. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4 були укладені договори поруки. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 14 976,71 доларів США, що становить 174 394 грн 43 коп. Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 174 394 грн 43 коп. та судові витрати.
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2014 року, позов ПАТ «ВіЕс Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованість у розмірі 14 796,71 доларів США, що становить 174 394 грн 43 коп., судовий збір - 1 743 грн 94 коп. та витрати за подання заяви про забезпечення позову - 121 грн 80 коп.
У решті позову відмовлено.
Знято арешт, накладений згідно ухвали Івано-Франківського міського суду від 30 липня 2014 року, на грошові кошти, рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4
У касаційній скарзі ПАТ «ВіЕс Банк» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов'язання зазначені у ст. 526 цього Кодексу.
За правилами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому, обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Якщо у договорі поруки не узгоджені умови щодо можливості зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Судами встановлено, що без згоди поручителів було укладено додаткову угоду № 8, якою змінено строк виконання основного зобов'язання в результаті чого збільшився їх обсяг відповідальності.
Отже, встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2014 року та ухвала апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2014 року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні, та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів по їх оцінці.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» відхилити, рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.В. Дем'яносов
Судді: В.М. Коротун
С.П. Штелик