Ухвала
іменем україни
12 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого-судді ОСОБА_3
суддів: ОСОБА_4., ОСОБА_5
при секретарі ОСОБА_6
за участю прокурора ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 липня 2014 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 липня 2014 року задоволено клопотання слідчого, в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014110000000144 від 17.05.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України щодо ОСОБА_2 та накладено арешт на рухоме майно, а саме автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер Німеччини НОМЕР_1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Однак, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 липня 2014 року цю скаргу адвокату повернуто, оскільки вона подана з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді і скаржник не порушував питання про поновлення такого строку.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому зазначає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді ним пропущений не був, оскільки цю ухвалу він отримав лише 15 липня 2014 року, а апеляційну скаргу подав 16 липня 2014 року.
Заслухавши доповідь суді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді може бути подано протягом п'яти днів із дня її оголошення. А якщо цю ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК строк на апеляційне оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повертаючи адвокату ОСОБА_1 апеляційну скаргу, суд виходив із того, що апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого законом строку і питання про його поновлення скаржником не ставиться.
Однак, такі висновки суду не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону і матеріалах провадження з яких вбачається, що клопотання слідчого про накладення арешту на рухоме майно слідчий суддя розглянув без повідомлення ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_1 та без їх участі і копію ухвали слідчого судді від 07.07.2014 року останньому було направлено не судом, а слідчим ВР ДТП СУГУ МВС України у Київській області ОСОБА_8 для її виконання лише 15.07.2014 року, яку ОСОБА_1 отримав у цей же день і апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді він подав 16.07.2014 року (а.п. 47, 35). А ОСОБА_2 взагалі не була направлена копія зазначеної ухвали.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском строків на апеляційне оскарження, не перевірив належним чином того, коли скаржником отримана копія ухвали слідчого судді, що призвело до порушення гарантованого ч. 2 ст. 24, ч. 1 ст. 309 КПК України права ОСОБА_2 особисто і через захисника на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно та, виходячи з вимог ч. 1 ст. 412 КПК України, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
На підставі наведеного та п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України оскаржувану ухвалу апеляційного суду слід скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, під час якого прийняти рішення за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436-438 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 липня 2014 року, якою повернуто апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 липня 2014 року у зв'язку із пропуском строку апеляційного оскарження скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5