79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" березня 2015 р. Справа № 914/3215/14
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Марка Р.І.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
при секретарі судового засідання Греділь М.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Стрельніков М.В. (довіреність б/н від 02.01.2015р.)
від відповідача - Лозицький С.О. (довіреність б/н від 05.02.2015р.)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ніколас", б/н від 18.12.2014р. (вх. № 01-05/6128/14 від 25.12.2014р.)
на рішення господарського суду Львівської області від 11.11.2014р.
у справі №914/3215/14, суддя Матвіїв Р.І.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ніколас", м.Київ
до відповідача Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс кінотеатр "Дніпро", м.Львів
про стягнення 400 000 грн.
На клопотання скаржника відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України здійснюється фіксація судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу "Оберіг".
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.11.2014р. у справі № 914/3215/14 (суддя Матвіїв Р.І.) відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ніколас", м.Київ до Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс кінотеатр "Дніпро", м.Львів про стягнення коштів в сумі 400000,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 11.11.2014р. у даній справі та прийняти нове рішення яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, скаржник вважає, зокрема, що місцевим господарським судом надано неналежну правову оцінку договору про надання юридичних послуг № 48 від 22.07.2013р., а також не взято до уваги доводи та докази позивача про небажання відповідачем виконувати умови договору та як наслідок втрати інтересу у наданні послуг позивачем .
Окрім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно застосував правила ст.35 ГПК України при винесенні оскаржуваного рішення, посилаючись на рішення у справі № 910/946/14.
В підтвердження своєї позиції скаржник покликається на вимоги норм ГК України та ЦК України, у відповідності до яких учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а невиконання таких має наслідком виникнення обов'язку відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
Представник скаржника в судових засіданнях підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, надав пояснення по суті спору, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції підставним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 11.11.2014р. без змін. Представник відповідача в судових засідання підтримав заперечення викладені у відзиві на апеляційну скаргу, надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 10.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свою позицію, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 22.07.2013 року між СП ТзОВ «МКК «Кінотеатр «Дніпро» (надалі - замовник) та ТзОВ «Юридична компанія «Ніколас» (надалі - юридична компанія) було укладено договір про надання юридичних послуг № 48.
Відповідно до положень п. 1 розділу 1 договору замовник доручив, а юридична компанія прийняла обов'язок щодо здійснення від імені та за рахунок замовника юридичних та фактичних дій щодо спору із ПАТ «Укрсоцбанк».
У відповідності до п.3 розділу 2 договору для виконання його умов юридична компанія вчиняє перелік дій, які конкретизуються у додатках до цього договору та погоджуються із замовником.
Згідно п.4 розділу 2 договору усі зазначені у розділі 2 дії повинні бути погоджені юридичною компанією із замовником.
Розділ 3 договору встановлює перелік обов'язків замовника, серед яких:
1. видати нотаріально завірену довіреність на представництво своїх інтересів особі (особам) працівникам юридичної компанії;
2. своєчасно забезпечувати юридичну компанію всім необхідним для виконання дій, передбачених договором, у тому числі документами в потрібній кількості примірників;
3. оплачувати витрати представників юридичної компанії, в тому числі витрати на відрядження, необхідні для здійснення дій, передбачених договором;
4. своєчасно оплачувати послуги юридичної компанії.
Відповідно до п.4 розділу 5 договору, на який позивач у справі посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, у випадку втрати замовником інтересу у наданні послуг юридичною компанією за цим договором, зобов'язання, що виникли за вказаним договором, можуть бути припиненими, а змовник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 400000,00 грн. частинами помісячно по 80000,00 грн. щомісяця. У такому випадку припиненими зобов'язання за договором вважаються з моменту оплати вартості наданих послуг.
Вважаючи, що відповідач у справі втратив інтерес у виконанні позивачем договору, 25.10.2013 року ТзОВ «Юридична компанія «Ніколас» направило на адресу відповідача претензію в порядку ст. 6 ГПК України з вимогою у 15-денний строк з дня отримання даної претензії відшкодувати вартість наданих послуг у розмірі 400 000 грн. частинами помісячно по 80 000 грн. щомісяця (а.с.29).
Відповідно до наявного у матеріалах справи листа від 07.11.2013 року, відповідач вказав про зацікавленість у подальшій співпраці з юридичною компанією, чим спростував припущення ТзОВ «Юридична компанія «Ніколас» про втрату інтересу та направив копію відповіді ПАТ «Укрсоцбанк» на претензію позивача від 27.09.2013 року, про яку йшлося у претензії (а.с.31).
Окрім того, та обставина, що відповідачем не було видано нової довіреності працівникам юридичної компанії, також не може слугувати підставою для того, щоб вважати інтерес відповідача у виконанні ТзОВ «Юридична компанія «Ніколас» умов договору втраченим, з огляду на наступне:
Відповідно до норми ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ч.1 ст.33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.2 ст.33 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, як вже було зазначено вище, п.3 розділу 2 договору передбачає, що для виконання умов даного договору, юридична компанія вчиняє перелік дій, які конкретизуються у додатках до цього договору та погоджуються із замовником.
Згідно п.4 вказаного розділу усі зазначені у розділі 2 дії повинні бути погоджені юридичною компанією із замовником.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про попереднє погодження юридичною компанією із замовником переліку дій, вчинення яких є необхідним, на думку позивача, для виконання умов договору та які були б оформлені відповідним чином як додатки до нього.
Відсутні в матеріалах справи й докази, що підтверджують факт звернення ТзОВ «Юридична компанія «Ніколас» до замовника із вимогою надати довіреність з відповідним обґрунтуванням необхідності такої видачі та з дотриманням п.п. 3, 4 розділу 2 договору.
Також, необґрунтованими є й посилання скаржника на ту обставину, що довіреність на представництво інтересів СП ТзОВ «МККК «Дніпро» необхідна була для подачі позову в інтересах замовника до ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки, всупереч наведеним вище положенням договору та вказаних норм процесуального закону, скаржником не було надано належних та допустимих доказів, які б могли слугувати підтвердженням попереднього погодження юридичною компанією із замовником дій компанії щодо підготовки позовної заяви та усіх інших супутніх дій.
Окрім того, твердження скаржника у справі про те, що господарський суд у справі № 910/946/14 не досліджував обґрунтованість позовних вимог ТзОВ «Юридична компанія «Ніколас» та СП ТзОВ «МККК «Дніпро» про визнання порушення зобов'язання, а лише відмовив у задоволенні позову з підстави обрання позивачем невірного способу захисту, є безпідставним та таким, що спростовується самим рішенням. Так, відповідно до змісту мотивувальної частини рішення господарського суду Львівської області у справі № 910/946/14 від 01.04.2014 року в частині розгляду позовних вимог за первісним позовом ТзОВ «Юридична компанія «Ніколас» та СП ТзОВ «МККК «Дніпро», яке набрало законної сили, місцевий господарський суд дослідив зазначені вимоги по суті та зазначив про те, що докази, подані позивачем за первісним позовом у справі № 910/946/14, які, окрім того, були об'єктом дослідження судом й у даній справі, не доводять обставин втрати інтересу у виконанні юридичною компанією умов договору № 48 від 22.07.2013 року.
Зважаючи на вищенаведене, та відповідно до норми ч. 3 ст. 35 ГПК України господарський суд Львівської області, при розгляді даної справи, правомірно послався на рішення господарського суду Львівської області у справі № 910/946/14 від 01.04.2014 року в частині, яка набрала законної сили, як на процесуальний документ, який встановлює преюдиціальні факти.
Подання ж СП ТзОВ «МККК «Дніпро» зустрічного позову в межах господарської справи № 910/946/14 від 01.04.2014 року про стягнення коштів також не може свідчити про втрату інтересу відповідача, оскільки така дія вчинена на захист, на думку замовника за договором, порушеного права.
З тих же підстав, не можуть слугувати обставинами, що свідчать про втрату інтересу, й неодноразові звернення відповідача у справі до суду касаційної інстанції про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі № 910/946/14 від 24.06.2014 року, оскільки такі дії суб'єкта господарювання спрямовані на реалізацію процесуального права на касаційний перегляд вказаної постанови та жодним чином не стосуються виконання зобов'язань за наведеним вище договором.
При цьому колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.4 розділу 5 договору у випадку втрати замовником інтересу у наданні послуг юридичною компанією за цим договором, зобов"язання що виникли за вказаним договором, можуть бути припиненими. У цьому випадку замовник повинен попередити юридичну компанію про припинення договору не пізніше, ніж за сім робочих днів, належно повідомивши про це юридичну компанію, оплатити вартість уже наданих за договором послуг, та сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 400000,00 грн. частинами помісячно по 80000,00 грн. щомісяця. У такому випадку припиненими зобов"язання за договором вважаються з моменту оплати вартості наданих послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується позивачем та відповідачем, розрахунки за фактично надані послуги між сторонами були здійснені у повному обсязі, пропозицій від сторін про припинення договору в порядку п.4 розділу 5 договору не надходило, а договором не визначено терміну дії договору, що в свою чергу свідчить про відсутність належних доказів в розумінні ст.34 ГПК України про втрату інтересу відповідачем.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що позивач не навів інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували його доводи про відмову від виконання умов договору чи саму втрату інтересу.
Відтак, оскільки судом не встановлено, а сторонами не доведено втрату замовником-відповідачем інтересу у наданні послуг юридичною компанією, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 400000,00 грн. згідно п.4 розділу 5 договору.
Щодо посилань скаржника на твердження СП ТзОВ «МККК «Дніпро» про припинення дії договору його повним виконання, як на обставину, що свідчать про втрату інтересу у виконанні договору, колегія суддів зазначає, що договір №48 від 22.07.2013 року не містить ідентифікуючих ознак спору, представництво щодо якого позивач зобов'язався здійснювати в інтересах відповідача, а отже неможливо встановити момент повного виконання сторонами умов договору в розумінні п.1 розділу 5 договору.
Отже, оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судовий збір за перегляд рішення господарського суду Львівської області від 11.11.2014 року у даній справі в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,
1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ніколас", б/н від 18.12.2014р. відмовити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 11.11.2014 року у справі № 914/3215/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови виготовлений 13.03.2015 р.
Головуючий-суддя Марко Р.І.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Орищин Г.В.