11 березня 2015 року Справа № 876/3209/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,
представника відповідача- Павлюк Б.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступник - Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Інтеграл-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Інтеграл" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
09 грудня 2013 року позивач - ДП «Інтеграл-Буд» ТОВ «Фірма Інтергал» звернулося в суд з позовом до відповідача - ДПІ у Личаківському районі м.Львова, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001431720/10/8111 від 04 липня 2012 року, яким занижено позивачем податок з доходів фізичних осіб на суму 5141,18 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0001431720/10/8111 від 04 липня 2012 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що до перевірки не надано документів, на підставі яких фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримували доходи, а саме: свідоцтв про державну реєстрацію, свідоцтв про сплату єдиного податку, відсутні платіжні повідомлення про сплату авансових платежів податку з доходів фізичних осіб. Враховуючи наведене, факт порушення позивачем податкового законодавства, а саме: заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб на суму 5141,18 грн. є доведеним. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2012 року прийняте правомірно. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що сума грошового зобов'язання з доходів фізичних осіб, визначена оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вже сплачена до бюджету. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача (апелянта) - ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Представник позивача - ДП «Інтеграл-Буд» ТОВ «Фірма Інтергал» у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заперечення на апеляційну скаргу (вх.№К-6103/15 від 11.03.2015 р.), просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, тому відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача (апелянта), перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Свідоцтвом про державну реєстрацію серії АОО № 374116 підтверджується, що ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал» зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа 16 липня 2003 року.
На момент виникнення спірних правовідносин ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал» перебувало на податковому обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова як платник ПДВ та податку на прибуток.
Судом першої інстанції встановлено, що з 15 травня по 12 червня 2012 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведено планову виїзну перевірку ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал» (код за ЄДРПОУ 32568603) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2012 року, якою встановлено, зокрема, порушення п.167.1 ст.167, п.168.1 ст.168, п.177.8 ст.177 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 4112,95 грн., в тому числі за лютий 2011 року на суму 3236,95 грн., за березень 2012 року - на суму 876 грн.
За результатами перевірки складено Акт № 107/2210/32568603 від 26 червня 2012 року.
04 липня 2012 року на підставі вказаного акта ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0001431720/10/8111, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 5141,18 грн. за основним платежем 5141,18 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності податковим органом обставин, які б свідчили про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб на суму 5141,18 грн. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі помилкових висновків ДПІ у Личаківському районі м. Львова про порушення ДП «Інтеграл-Буд» ТОВ «Фірма Інтергал» податкового законодавства. Відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення та не надав доказів на обґрунтування власних заперечень.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Відповідно до пп.177.8 ст.177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п.14.1.195 та 14.1.222 п.14.1 ст.14 цього Кодексу.
Висновок податкового органу про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб на суму 5141,18 грн. ґрунтується на тому, що ДП «Інтеграл-Буд» ТОВ «Фірма Інтергал» виплачено дохід фізичним особам на загальну суму 25987,96 грн., а саме: 10 лютого 2011 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 за музичну апаратуру перераховано грошові кошти в сумі 20147,96 грн.; 12 березня 2013 року - на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 у сумі 5840,00 грн. за конференц-стіл, до перевірки не надано документи, на підставі яких вищевказані фізичні особи отримували доходи, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтв про сплату єдиного податку, відсутні платіжні повідомлення про сплату авансових платежів податку з доходів фізичних осіб.
Разом з тим, акт перевірки не містить даних про запити ревізора ДПІ, який здійснював перевірку, у ЄДРПОУ для одержання відповідної інформації, чи звернення ревізора ДПІ до відділу адміністрування єдиного податку фізичних осіб-підприємців в межах ДПІ у Личаківському м. Львова щодо підтвердження наявності чи відсутності у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 статусу суб'єктів підприємницької діяльності
Жодних доказів того, що фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є підприємцями акт перевірки не містить.
Разом з тим, наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають статус суб'єктів підприємницької діяльності, також при проведенні перевірки позивачем надавались документи, на підставі яких здійснювались господарські операції: рахунок-угода, видаткова накладна, копії виписок з банку, в яких зазначено, номери реєстрації та інші необхідні дані для їх ідентифікації.
Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення №0001431720/10/8111 від 04 липня 2012 року прийняте неправомірно.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що сума грошового зобов'язання з доходів фізичних осіб, визначена оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вже сплачена до бюджету, оскільки ст.102 ПК України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів, протягом яких платник податків має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із ст.9 Конституції України.
Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".
Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні." Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року у справі № 813/9223/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлено 16 березня 2015 року.