18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 березня 2015 року Справа № 925/177/15
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача - Терещенко А.Г. - директор,
від відповідача - Оберемок І.І. - представник за довіреністю,
від третіх осіб:
від товариства з обмеженою відповідальністю "Круг Експедішн Тракс" - представник не з'явився,
від розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос" - Пшеничний Сергій Миколайович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Круг-Древпром",
м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос", м. Черкаси
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. товариства з обмеженою відповідальністю "Круг Експедішн
Тракс", м. Черкаси;
2. розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю
"Нікос" Пшеничного Сергія Миколайовича, м. Черкаси
про витребування майна із чужого незаконного володіння,-
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Круг-Древпром" до товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос" про витребування з чужого незаконного володіння майна, а саме:
- автоматичну систему спалювання АСС - 400 заводський №393, 2008 року випуску, вартістю 5 150 грн. 90 коп. у кількості 1 шт.;
- автоматичну систему спалювання АСС - 630 заводський № 391, 2008 року випуску, вартістю 5 397 грн. 28 коп. у кількості 1 шт.;
- водогрійний котел КВ-0,63 БТ, заводський №110, 2008 року випуску, вартістю 10 131 грн. 50 коп. у кількості 1 шт.;
- водогрійний котел КВ-0,4 БТ, заводський №111, 2008 року випуску, вартістю 6 651 грн. 49 коп. у кількості 1 шт.;
- компресор 500LТ 100 (РМ-3130/00), заводський №8033688 (двигун № 0123182), 2008 року випуску, вартістю 2 304 грн. 76 коп. у кількості 1 шт.;
- пульт управління (мод. "2004") б/н, 2008 року випуску, вартістю 2 032 грн. 59 коп. у кількості 1 шт.;
- пульт управління (мод. ОПА-5), заводський №47, 2008 року випуску, вартістю 1 653 грн. 00 коп. у кількості 1 шт.;
- сушильну камеру 5.0 ТНМ30 заводський №0094-02-08-41, 2008 року випуску, вартістю 60 003 грн. 37 коп. у кількості 1 шт.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 лютого 2015 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Круг Експедішн Тракс" та призначено розгляд справи на 24 лютого 2015 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24 лютого 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос" Пшеничного Сергія Миколайовича та відкладено розгляд справи на 12 березня 2015 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 24 лютого 2015 року за №01/03 та зазначав, що спірне майно було використане відповідачем під час здійснення реконструкції приміщень виробничого корпусу та прибудови до нього під виробниче приміщення цеху і адміністративної будівлі по провулку Пацаєва, 15 в м. Черкаси та стало невід'ємною частиною вищеназваного виробничого корпусу, про що свідчить декларація про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована інспекцією ДАБК у Черкаській області 17 серпня 2011 року.
14 березня 2012 року відповідач за договором купівлі - продажу нерухомого майна відчужив товариству з обмеженою відповідальністю "Круг Експедішн Тракс" нежитлові будівлі, а саме: адмінбудівлю, виробничий корпус з прибудовою, котельню, столярний цех та інші об'єкти нерухомого майна.
Спірне майно є невід'ємною частиною зазначених будівель і забезпечує нормальне функціонування приміщень виробничого корпусу та прибудов.
В зв'язку з чим відповідач запропонував позивачу компенсувати вартість спірного майна на підставі п. 5.2. договору зберігання майна №19-01 від 19 травня 2009 року. Однак пропозиція відповідача залишилася без відповіді.
Викликаний в судове засідання представник товариства з обмеженою відповідальністю "Круг Експедішн Тракс" не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Оскільки явка учасників судового процесу в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 12 березня 2015 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/177/15.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав, що на підставі договору зберігання майна від 19 травня 2009 року №19-01 укладеного між сторонами, відповідачу було передано спірне майно.
Однак після того як позивач звернувся до відповідача про передачу спірного майна, останній повідомив, що майно було ним використане під час реконструкції приміщень виробничого корпусу та прибудови до нього, яке в подальшому було відчужене товариству з обмеженою відповідальністю "Буддвір".
В зв'язку з чим на підставі ст. 387 ЦК України позивач просить суд витребувати з чужого незаконного володіння відповідача передане на зберігання майно.
З матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Круг-Древпром" (поклажодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нікос" (зберігач) було укладено договір зберігання майна за №19-01.
Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поклажодавець зобов'язався передати, а зберігач - прийняти на зберігання обладнання в найменуванні та кількості вказаному у переліку обладнання (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору.
В додатку №1 вміщено перелік майна, що передавалося на зберігання за договором №19-01 від 19 травня 2009 року, а саме:
- автоматична система спалювання АСС - 400 заводський №393, 2008 року випуску, вартістю 5 150 грн. 90 коп. у кількості 1 шт.;
- автоматична система спалювання АСС - 630 заводський № 391, 2008 року випуску, вартістю 5 397 грн. 28 коп. у кількості 1 шт.;
- водогрійний котел КВ-0,63 БТ, заводський №110, 2008 року випуску, вартістю 10 131 грн. 50 коп. у кількості 1 шт.;
- водогрійний котел КВ-0,4 БТ, заводський №111, 2008 року випуску, вартістю 6 651 грн. 49 коп. у кількості 1 шт.;
- компресор 500 LТ 100 (РМ-3130/00), заводський №8033688 (двигун № 0123182), 2008 року випуску, вартістю 2 304 грн. 76 коп. у кількості 1 шт.;
- пульт управління (мод. "2004") б/н, 2008 року випуску, вартістю 2 032 грн. 59 коп. у кількості 1 шт.;
- пульт управління (мод. ОПА-5), заводський №47, 2008 року випуску, вартістю 1 653 грн. 00 коп. у кількості 1 шт.;
- сушильна камера 5.0 ТНМ30 заводський №0094-02-08-41, 2008 року випуску, вартістю 60 003 грн. 37 коп. у кількості 1 шт.
19 травня 2009 року вищевказане майно було передано відповідачу на зберігання, що підтверджується копією акту приймання - передачі №1.
Строк зберігання один рік з моменту підписання цього договору (п. 1.3. договору).
У випадку, якщо за 20 днів до закінчення строку дії цього договору сторони не повідомлять одна одну про його припинення, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах на кожний наступний календарний рік (п. 7.4. договору).
З урахуванням вищевказаних умов, договір пролонговувався сторонами на наступні роки.
Згідно п. 2.1. договору зберігач зобов'язаний:
- вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання;
- зберігати майно з дотриманням усіх необхідних умов, які забезпечують збереження майна поклажодавця;
- нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна поклажодавця, переданого на зберігання зберігачеві, його комплектність у відповідності із цим договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від поклажодавця та до моменту його повернення поклажодавцеві;
- повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього.
05 листопада 2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути спірне майно.
Листом від 18 грудня 2012 року №01/87 відповідач повідомив позивача про те, що майно було використане товариством під час здійснення реконструкції приміщень та стало невід'ємною частиною виробничого корпусу товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос" про що свідчить декларація про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю у Черкаській області 17 серпня 2011 року.
14 березня 2012 року реконструйований виробничий корпус товариством з обмеженою відповідальністю "Нікос" було продано товариству з обмеженою відповідальністю "Буддвір".
Крім того у вищевказаному листі відповідач запропонував позивачу компенсувати вартість спірного майна відповідно до п. 5.2. договору зберігання.
27 грудня 2012 року позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Буддвір" з листом про повернення майна.
22 січня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Круг Експедішн Тракс" повідомило позивача про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Буддвір" змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю "Круг Експедішн Тракс" та відмовило в повернені спірного майна, оскільки придбало майно на законних підставах і є його добросовісним набувачем.
Відповідно до приписів статей 942, 949, 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі та повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості на його першу вимогу, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, володілець майна є добросовісним чи недобросовісним його набувачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Позов про витребування майна, поданий до особи, у незаконному володінні якої це майно раніше перебувало, але у якої воно на момент розгляду справи в господарському суді відсутнє, не може бути задоволений, що однак не виключає можливості стягнення з цієї особи шкоди, заподіяної нею майну під час перебування останнього у її незаконному володінні.
Питання про можливість повернення індивідуально визначеної речі, яка зазнала змін, переробки, має вирішуватись залежно від характеру таких змін, їх істотності. Якщо майно змінило своє початкове господарське призначення, слід визнати, що підстав для задоволення віндикаційного позову немає, і настають наслідки, аналогічні загибелі майна, тобто власник має право лише на відшкодування збитків.
Тобто фактична відсутність індивідуально визначеного майна у віндикаційному позові є самостійною підставою для відмови у позові (лист Вищого арбітражного суду України від 31 січня 2001 року №01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом").
З матеріалів справи (а.с.29-33) вбачається, що спірне майно, як інженерне обладнання об'єкта було використано відповідачем під час здійснення реконструкції приміщень та стало невід'ємною частиною виробничого корпусу.
В подальшому виробничий корпус було відчужено відповідачем товариству з обмеженою відповідальністю "Круг Експедішн Тракс" згідно договору купівлі - продажу від 14 березня 2012 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки на момент розгляду справи в суді спірне майно перебуває у власності іншої особи, а не відповідача, підстав для задоволення індикаційного позову немає, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 17 березня 2015 року.
Суддя А.В.Васянович