Ухвала від 13.03.2015 по справі 910/5697/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.03.2015Справа № 910/5697/15-г

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Колективного сільськогосподарського підприємства "СПІЛКА КОЛЕКТИВНИХ ВЛАСНИКІВ "МІЖГІР'Я"

до Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"

про визнання недійсними договорів застави

ВСТАНОВИВ:

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № б/н від 10.03.2015 р. (вх. № 5697/15 від 11.03.2015 р.) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

В ст. 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Згідно з пунктом 2 частини 2 названої статті позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) сторін.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Позивачем до позовної заяви додані копії Статуту СПІЛКи КОЛЕКТИВНИХ ВЛАСНИКІВ "МІЖГІР'Я" та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АД, № 360154), відповідно до яких повним найменуванням позивача є СПІЛКА КОЛЕКТИВНИХ ВЛАСНИКІВ "МІЖГІР'Я", тоді як фактично у позовній заяві міститься інше найменування позивача - Колективне сільськогосподарське підприємства "СПІЛКА КОЛЕКТИВНИХ ВЛАСНИКІВ "МІЖГІР'Я".

Наведене свідчить про недодержання позивачем вимог статті 54 ГПК України та, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, т.т. 1218,00 грн.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви № б/н від 10.03.2015 р., позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними Договору застави рухомого майна № 140/1176429-8 від 14.02.2013 р. та Договору застави рухомого майна № 140/1176429-9 від 14.02.2013 р.

Наведене свідчить, що в позовній заяві № б/н від 10.03.2015 р. об'єднано дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Враховуючи викладене, при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 10.03.2015 р., яка містить дві вимоги немайнового характеру, позивач повинен був сплатити судовий збір в загальній сумі 2436,00 грн., тоді як фактично сплатив судовий збір в розмірі 1218,00 грн. (платіжне доручення № 86 від 10.03.2015 р. на суму 1218,00 грн.), тобто в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.

Зважаючи на викладене, позивач не дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, що в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до пункту 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України", якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених Господарського процесуального кодексу України, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Суд також відзначає, що недоплата заявником судового збору за відсутності передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" підстав має своїм наслідком застосування положень п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно з ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Із поданої позовної заяви вбачається, що Колективне сільськогосподарське підприємства "СПІЛКА КОЛЕКТИВНИХ ВЛАСНИКІВ "МІЖГІР'Я" у межах даного позову просить визнати недійсними два правочини, зокрема, Договір застави рухомого майна № 140/1176429-8 від 14.02.2013 р. та Договір застави рухомого майна № 140/1176429-9 від 14.02.2013 р.

Таким чином, для встановлення фактичних обставин справи, судом мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності чи відсутності підстав окремо щодо визнання недійсним кожного з правочинів.

Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 р."Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Згідно з положеннями роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/225 від 29.09.2008 р., суддя має право повернути позовну заяву без розгляду, якщо в одній позовній заяві об'єднано кілька вимог і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво ускладнить вирішення спору (пункт 5 частини першої статті 63 ГПК України).

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

З огляду на те, що за поданою Колективним сільськогосподарським підприємством "СПІЛКА КОЛЕКТИВНИХ ВЛАСНИКІВ "МІЖГІР'Я" позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спора між тим же відповідачем, підлягають встановленню обставини щодо наявності підстав для визнання недійсним Договору застави рухомого майна № 140/1176429-8 від 14.02.2013 р. та Договору застави рухомого майна № 140/1176429-9 від 14.02.2013 р.

Таким чином, з врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що Колективним сільськогосподарським підприємством "СПІЛКА КОЛЕКТИВНИХ ВЛАСНИКІВ "МІЖГІР'Я" порушено правила об'єднання позовних вимог, що суперечить правилам ст. 58 ГПК України, внаслідок чого, зазначений позов підлягає поверненню без розгляду.

Окрім того, жодних перешкод у зверненні Колективним сільськогосподарським підприємством "СПІЛКА КОЛЕКТИВНИХ ВЛАСНИКІВ "МІЖГІР'Я" до суду із окремими позовами про визнання недійсним Договору застави рухомого майна № 140/1176429-8 від 14.02.2013 р. та про визнання недійсним Договору застави рухомого майна № 140/1176429-9 від 14.02.2013 р. не існує.

За наведених обставин, позовна заява № б/н від 10.03.2015 р. не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду, слід звернути увагу, що в описі вкладення у цінний лист № 88237932 від 10.03.2015 р., доданому до позовної заяви в якості доказу виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, фактично не наведено перелік додатків до позовної заяви, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем вимог ст. 56 ГПК України стосовно його обов'язку надіслати відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів.

Керуючись п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега

Попередній документ
43114882
Наступний документ
43114888
Інформація про рішення:
№ рішення: 43114886
№ справи: 910/5697/15-г
Дата рішення: 13.03.2015
Дата публікації: 20.03.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: