Рішення від 03.03.2015 по справі 910/28395/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2015Справа №910/28395/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ ЗЕРНО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВТРЕЙД АГРО"

про стягнення 64 681,03 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Маринчук В.І. - за дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УТФ ЗЕРНО" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВТРЕЙД АГРО" про стягнення 114 681,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням зобов'язань відповідачем за договором поставки №3 від 03.03.14р.

Ухвалою від 22.12.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.01.2015 р.

Судове засідання 20.01.2015 р. не відбулося.

Ухвалою від 26.01.2015 р. розгляд справи призначено на 29.01.2015 р.

27.01.15р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.

29.01.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали.

Ухвалою від 29.01.2015 р. продовжено строк розгляду спору у справі відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні було оголошено перерву до 17.02.2015 р.

17.02.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача на користь позивача 61 200,00 грн. штрафу, 366,54 грн. 3% річних, 3 114,49 грн. інфляційних.

Тобто, у вказаній заяві позивач зменшує позовні вимоги.

Вищеописана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається до розгляду та свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі (п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482).

Судове засідання 17.02.2015 р. не відбулося.

Ухвалою від 23.02.15р. розгляд справи призначено на 24.02.15р.

На підставі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 24.02.15 р. оголошено перерву до 03.03.15р.

Представник відповідача в судове засідання 03.03.15 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розмірі позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 03.03.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2014 р. між ТОВ «УТФ Зерно» (постачальник) та ТОВ «Славтрейд Агро» (покупець) було укладено договір поставки товару №3 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник передає, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму.

Згідно з п. 1.2 Договору, найменування товару - згідно накладних.

Відповідно до специфікації від 12.09.14р. до договору, загальна вартість товару 306 000,00 грн.

Відповідно до п. 5 специфікації, оплата за товар проводиться покупцем, на протязі 21-ти календарного дня, згідно рахунку-факитри на прийняту партію товару у складі покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 вересня 2014р., позивач поставив, а відповідач прийняв - сою товарну, в кількості 59,760 тонн, по ціні 5100,00 гривень за одну тонну, що підтверджується довіреністю № Г00119 від 13.09.2014 року, та видатковою накладною № 4 від 13.09.2014року. на суму 304776,00 гривень.

Позивачем було надано рахунок-фактуру № 4 від 13.09.2014р., за прийнятий товар відповідачем, на загальну суму поставки 304776,00 грн., але Відповідач свої зобов'язання за договором вчасно не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було оплачено за період з 06.10.2014 року по 17.12.2014року суму у розмірі 254766,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Станом на 17.12.2014 року, заборгованість Відповідача перед Позивачем становила 50 000,00 грн. (304776,00 грн. - 254766,00 грн. = 50 000,00 грн.).

16.02.15р. після порушення провадження по справі відповідачем було повністю погашено суму основного боргу.

У зв'язку із неналежним, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору, позивач просить стягнути з відповідача 61 200,00 грн. штрафу, 366,54 грн. 3% річних, 3 114,49 грн. інфляційних.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та Додатку до Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за отриманий товар протягом п'яти банківських днів згідно рахунку-фактури на прийнятий товар у складі покупця.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно п. 5.4. договору, у разі не оплати партії товару, або за порушення строків оплати, ПОКУПЕЦЬ сплачує штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від загальної вартості Специфікацій (додатків) до даного Договору.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано відповідачем, останньому за порушення виконання зобов'язань за договором правомірно нараховано суми 61 200,00 грн. штрафу, 366,54 грн. 3% річних, 3 114,49 грн. інфляційних

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з підстав їх необґрунтованості та невідповідності фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Агро» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 29 А, оф.2; код ЄДРПОУ 36569312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ ЗЕРНО" (04205, м. Київ, пр.-т. Оболонський, буд.30, оф.287; код ЄДРПОУ 38615496) 61 200 (шістдесят одну тисячу двісті) грн. 00 коп. штрафу, 366 (триста шістдесят шість) грн. 54 коп. 3 % річних, 3 114 (три тисячі сто чотирнадцять) грн.. 49 коп. інфляційних, та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "УТФ ЗЕРНО" (04205, м. Київ, пр.-т. Оболонський, буд.30, оф.287; код ЄДРПОУ 38615496) з державного бюджету судовий збір у розмірі 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 62 коп., сплачений платіжним дорученням №351 від 15.12.2014 року.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.03.2015р.

Суддя І.О.Домнічева

Попередній документ
43114832
Наступний документ
43114837
Інформація про рішення:
№ рішення: 43114836
№ справи: 910/28395/14
Дата рішення: 03.03.2015
Дата публікації: 20.03.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію