номер провадження справи 13/11/15
03.03.2015 Справа № 908/141/15-г
За позовом: Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кабінету Міністрів України, м. Київ
до відповідача: Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Бердянськ Запорізької області
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство оборони України, м. Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Військова частина НОМЕР_1 , м. Нікополь Дніпропетровської області
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя, м. Запоріжжя
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Дніпропетровськ
про визнання незаконним та скасування розпорядження
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
від позивача: Варфоломєєва О.Є., довіреність № 06-39/7765 від 16.10.2014р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: Зінченко С.О., довіреність № 6 від 14.01.2015р.
від третьої особи-3: Бойко Р.І., довіреність № 306 від 02.02.2015р.
від третьої особи-4: не з'явився
від Прокуратури: Чалий М.Г., посвідчення № НОМЕР_2 від 10.01.2013р.
Розглядається позовна заява Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кабінету Міністрів України до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області за участю Міністерства оборони України (третя особа-1), Військової частини НОМЕР_1 (третя особа-2), Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя (третя особа-3) та ОСОБА_1 (третя особа-4) про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області № 482 від 29.07.2010р. “Про передачу громадянину ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради”.
08.01.2015р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/141/15-г та призначено до розгляду на 04.02.2015р.
Ухвалою суду від 04.02.2015р. розгляд справи відкладено на 03.03.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача, відповідача та третіх осіб 1, 2 та залучено до участі у справі в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
До початку розгляду справи представники сторін, які брали участь в судовому засіданні заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
03.03.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.
Представник позивача та прокурор у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві № 05-7004вих14 від 30.12.2014р. та просять суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області № 482 від 29.07.2010р. “Про передачу громадянину ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради”. Також, прокурор в судовому засіданні надав клопотання № 05/2-702вих14 від 03.02.2015р., в якому просить суд залучити до участі у справі № 908/141/15-г в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Представники третіх осіб 2 та 3 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги прокурора в повному обсязі та просять суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача та третіх осіб 1 та 4 в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином ухвалою суду. Підстави неявки суду не відомі.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”).
Ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/141/15-г від 08.01.2015р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 04.02.2015р. направлені Бердянській районній державній адміністрації Запорізької області, Міністерству оборони України та ОСОБА_1 за їх юридичними адресами до господарського суду Запорізької області не повернулись.
Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що відповідач та треті особи 1 та 4 про дату, час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином у відповідності із приписами закону. Підстави неявки відповідача та третіх осіб 1, 4 суду не відомі.
Суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача та третіх осіб 1, 4, за наявними у справі матеріалами та поясненнями представників позивача, третіх осіб 2, 3 та прокурора в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, третіх осіб 2, 3 та прокурора, суд
Рішенням п'ятнадцятої сесії двадцять третього скликання Бердянської районної ради народних депутатів від 28 грудня 2000 року №7 земельна ділянка, площею 2802,06 га передана в постійне користування Донецькій КЕЧ військової частини НОМЕР_3 Бердянського гарнізону для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону, про що свідчить державний акт №001486, виданий Бердянською районною радою 17.05.2001.
Наказом Головнокомандувача військ Протиповітряної оборони Збройних сил України «Про ліквідацію військового господарства військової частини НОМЕР_3 та призначення ліквідаційної комісії» від 05.11.2003 №75 військову частину А-4322 ліквідовано та її правонаступником визначено військову частину НОМЕР_1 та зобов'язано командувача в/ч НОМЕР_1 прийняти казармено-житловий фонд та земельну ділянку ліквідованої військової частини НОМЕР_3 .
На підставі Наказу Головнокомандувача військ Протиповітряної оборони №75 від 05.11.2003 між військовими частинами складено Акт прийому-передачі казармено- житлового фонду, комунальних споруд і обладнання, квартирного майна, палива і території військового містечка № НОМЕР_4 , розташованого в с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області, про що повідомлено до частини супровідним листом № 418 від 27 квітня 2005 року.
Відповідно до п. 3, 4 даного Акту військова частина НОМЕР_1 прийняла від військової частини НОМЕР_3 земельну ділянку, площею 2802,06 га та технічну документацію на казармено-житловий фонд, після чого складено ліквідаційний баланс військової частини НОМЕР_3 .
У подальшому був складений акт від 30 грудня 2005 року згідно до п. 3, 4 якого Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя прийняв від Донецької квартирно- експлуатаційної частини земельну ділянку площею 2802,06 га та технічну документацію на землекористування, після чого складено ліквідаційний баланс військової частини НОМЕР_3 .
Зазначений Акт прийому-передачі військового майна затверджено начальником Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління.
Судом встановлено, що 03 квітня 2009 року виконуючим обов'язки голови Бердянської районної державної адміністрації видано розпорядженням «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 03.04.2009 № 192, яким припинено право користування військової частини НОМЕР_3 Бердянського гарнізону Донецької КЕЧ земельною ділянкою площею 2802,06 га на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району, у тому числі: рілля - 1037,38 га., пасовища - 1581,53 га., під господарськими шляхами і прогонами - 5,26 га., забудовані землі - 116,68 га., інші землі - 59,13 га., під водою - 2,08 га., яка надавалась рішенням сесії Бердянської районної ради № 7 від 28 грудня 2000 року для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону.
Пунктом 2 вказаного розпорядження зазначені землі переведено до земель запасу (землі сільськогосподарського призначення) Новопетрівської сільської ради Бердянського району площею 2802,06 га., у тому числі: рілля - 1037,38 га., пасовища - 1581,53га., під господарськими шляхами і прогонами - 5,26 га., забудовані землі - 116,68 га., інші землі - 59,13 га., під водою - 2,08 га.
Крім того, п. 3 вказаного розпорядження визнано таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП № 001486, реєстраційний № 390 від 17 травня 2001 року, виданий Військовій частині НОМЕР_3 Бердянського гарнізону Донецької КЕЧ для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону.
Судом встановлено, що на підставі розпоряджень голови Бердянської райдержадміністрації землі, на які вказаним розпорядженням припинено право користування військової частини НОМЕР_3 були передані у приватну власність громадян для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до розпорядження голови Бердянської Районної Державної Адміністрації «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради» від 29 липня 2010 року № 482 затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають в запасі на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області.
Пунктом 2 розпорядження передано безоплатно у власність громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,8284 га., в тому числі: пасовища - 1,8284 га., для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу), які розташовані на території Новопетрівської сільської ради.
На виконання вказаного розпорядження Шестакову Ю.О. оформлено та надано державний акт на право власності на земельну ділянку серії Я.Л. № 102501.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 07 грудня 2010 року у справі № 15/45/09-4/20/10 за позовом заступника Військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя до Бердянської районної державної адміністрації визнано недійсним рішення голови Бердянської райдержадміністрації №192 від 03 квітня 2009 року «Про припинення права користування земельною ділянкою».
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15 лютого 2011 року та Постановою Вищого господарського суду України від 19 травня 2011 року рішення Господарського суду Запорізької області від 07 грудня 2010 року залишено без змін.
На виконання постанови Вищого господарського суду України від 19 травня 2011 року у справі № 15/45/09-4/20/10, головою Бердянської райдержадміністрації видано розпорядження від 20.06.2011, яким визнано таким, що втратило чинність розпорядження голови райдержадміністрації № 192 від 03.04.2009р. «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою».
За вказаним фактом 13.07.2011р. Бердянською міжрайонною прокуратурою винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно виконуючого обов'язки голови Бердянської РДА за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
Дослідивши та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача, третіх осіб 2, 3 та прокурора, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог з огляду на наступні обставини:
За приписами ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 19 Земельного кодексу України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно частини 1 статті 77 Земельного Кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.
Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.
Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Статтею 1 Закону України “Про використання земель оборони” визначено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
Відповідно до частини 3 статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, зокрема, можуть передаватися у власність та надаватися у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На момент прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження № 482 від 29 липня 2010 року “Про передачу громадянину ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради” земельна ділянка площею 2802,06 га за своїм статусом була віднесена до земель сільськогосподарського призначення відповідно до діючого на той момент розпорядження виконуючого обов'язки голови Бердянської районної державної адміністрації від 03 квітня 2009 року № 192.
Як встановлено судом, пунктом 2 розпорядження від 03 квітня 2009 року №192 переведено до земель запасу Новопетрівської сільської ради Бердянського району земельну ділянку площею 2802,06 га та переведено землі до категорії земель сільськогосподарського призначення.
На час прийняття відповідачем розпорядження № 482 від 29 липня 2010 року “Про передачу громадянину ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради”, розпорядження Бердянської районної державної адміністрації № 192 від 03 квітня 2009 року “Про припинення права постійного користування земельною ділянкою” не скасовано, у встановленому порядку нечинним не визнано.
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
У відповідності до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною 8 статті 118 Земельного кодексу України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі іменується Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Пунктом 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 (чинного на момент прийняття спірного розпорядження), розроблений проект відведення земельної ділянки виконавець подає у випадках, установлених статтями 118 і 123 Земельного кодексу України, на погодження відповідній комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, за місцем розташування земельної ділянки. В інших випадках проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, крім викупу земельних ділянок (їх частин) з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, відповідними органами земельних ресурсів, містобудування і архітектури, охорони культурної спадщини, санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронним органом. У разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок (їх частин) лісогосподарського призначення чи водного фонду, земельних ділянок для цілей, пов'язаних з розробкою корисних копалин, проект також погоджується з відповідними органами лісового господарства, водного господарства, державного гірничого нагляду. Зазначені органи розглядають проекти відведення земельних ділянок протягом трьох тижнів з дня надходження та видають у межах своїх повноважень висновки про їх погодження або мотивовану відмову.
Таким чином, розглянувши проект відведення земельних ділянок, відповідний орган видає у межах своїх повноважень висновок про його погодження або мотивовану відмову.
Враховуючи наведені норми законодавства, встановлені фактичні обставини, суд доходить висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване розпорядження, дотримався вимог земельного законодавства стосовно порядку передачі земельних ділянок у власність громадянам України.
До того ж, чинне законодавство України не передбачає автоматичне скасування рішення про передачу земельної ділянки у власність громадянам внаслідок встановлення в подальшому порушення процедури при прийнятті суб'єктом владних повноважень іншого рішення, яке не стосується прав та обов'язків цих осіб.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що позов заявлений прокурором, судові витрати зі сторін, згідно ст. 44, 49 ГПК України не стягуються.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд
В задоволені позову відмовити
Суддя В.Г. Серкіз
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 11.03.2015р.