ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
04 березня 2015 року Справа № 813/435/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кузана Р.І.,
з участю:
секретаря судового засідання Перчак С.В.,
представника відповідача Кошевого А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Трускавці Львівської області про стягнення коштів та спонукання до вчинення дій,
Управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Трускавці Львівської області, в якому просить суд стягнути з відповідача суму допомоги на поховання в розмірі - 311,46 грн. та зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Трускавці Львівської області включити в акт звірки виплачену управлінням ПФУ в м. Бориславі Львівської області суму допомоги на поховання в розмірі - 311,46 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку зі смертю гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачем, відповідно до вимог ст. 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р., виплачено допомогу на поховання в загальній сумі 311,46 грн. Вказана сума була включена у списки на відшкодування допомоги на поховання за січень та жовтень 2014 року, однак відповідач відмовився прийняти до відшкодування виплачену допомогу на поховання, зазначаючи про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між смертю та трудовим каліцтвом або професійним захворюванням. Вважає відмову неправомірною. Позивач зазначає, що обов'язок відшкодування відповідачем витрат на виплату допомоги на поховання передбачений п.4 Порядку відшкодування Фондом витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Тому, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, надіслав на адресу суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить розглянути справу без участі його представника.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив, з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Зазначив, що його дії є правомірними, оскільки «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» не передбачає такого способу відшкодування, як включення до актів звірки сум, що підлягають виплаті. Цей Порядок передбачає механізм відшкодування на центральному рівні Фондом Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідач покликається також на невірний спосіб захисту прав позивача, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.
Окрім того, зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині відшкодування суми допомоги на поховання у зв'язку з смертю гр. ОСОБА_2.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р. позовну заяву в частині позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Трускавці Львівської області про стягнення суми допомоги на поховання ОСОБА_2 в розмірі 127 (сто двадцять сім) грн. 72 коп. - залишено без розгляду.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи докази та оцінивши їх в сукупності, встановив наступні фактичні обставини справи.
У зв'язку зі смертю гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивач, відповідно до вимог ст. 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р., виплатив родичам померлих допомогу на поховання в загальній сумі 311, 46 грн.
Вказана сума була включена у Списки на відшкодування допомоги на поховання за січень та жовтень 2014 року, однак Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Трускавці Львівської області відмовилося внести цю суму до Акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, про що між сторонами складено таблиці розбіжностей.
Причиною не включення виплачених сум є те, що смерть не пов'язана зі страховим випадком державного соціального страхування.
Статтею 1 Закону України від 14.01.1998р. №16/98-ВР "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №16/98-ВР) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ст. 4 цього Закону в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
У ст. 25 Закону №16/98-ВР перелічені види соціальних послуг і матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Усі види страхування, крім медичного, включають в себе допомогу на поховання. Так, зокрема, до пенсійного страхування входить допомога на поховання пенсіонерів; до страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); до страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд у встановленому законом порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону №16/98-ВР, у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001р. №826, регулює питання відшкодування Фондом таких витрат страхувальнику або сім'ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг. Витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України (пункт 2 цього Порядку). Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником (пункт 5 зазначеного Порядку).
Згідно з абз. 2 ч. 9 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Аналіз норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання частини восьмої статті 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Аналогічну правову позицію висловив Верховний суд України у постанові від 23.05.2011р.
У той же час, наявності такого причинного зв'язку смерті гр. ОСОБА_3 з одержаним каліцтвом судом не встановлено і позивачем не доведено.
У зв'язку з цим, вимога про стягнення з відповідача виплаченої позивачем допомоги на поховання ОСОБА_3 в сумі 183,74 грн. задоволенню не підлягає.
Одночасно з викладеним, суд вважає, що обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного, на думку позивача, права в частині зобов'язання відповідача включити в Акт звірки виплачену позивачем суму допомоги на поховання гр. ОСОБА_3 є таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року №5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими, а тому в задоволені позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору із сторін стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кузан Р.І.