м. Вінниця
16 березня 2015 р. Справа № 802/436/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян М.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Жмеринської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Жмеринська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Жмеринська ОДПІ) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу в сумі 11581 грн. 11 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з податку н6а додану вартість в сумі 11581 грн. 11 коп., яка станом на момент звернення до суду не сплачена.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації. Проте, до суду повернулися конверти з відміткою поштового відділення зв'язку: "за значеною адресою не проживає".
Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відтак, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, суд визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у Жмеринській ОДПІ.
22 березня 2011 року Жмеринською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період роботи з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 101/17/НОМЕР_1 від 22 березня 2011 року, яким встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 44282 грн. 55 коп., в т.ч. за травень 2010 року на суму 4776 грн. 06 коп., за червень 2010 року на суму 4590 грн. 00 коп., за липень 2010 року на суму 34916 грн. 49 коп.
На підставі зазначеного акту перевірки Жмеринською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0003101701/0 від 04 квітня 2011 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 55353 грн. 19 коп., у тому числі 44282 грн. 55 коп. за основним платежем та 11070 грн. 64 коп. - штрафні (фінансові) санкції. Дане податкове повідомлення-рішення оскаржене відповідачем.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності .
Відповідно до п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Пунктом 54.3.3 ст. 54 Податкового кодексу України, визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
Згідно з п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п.п. 129.1.1 пункту 129.1 ст. 129 Податкового кодексу після закінчення строків встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом. Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань, що передбачено п.п.129.3.1 п. 129,3 ст. 129 Податкового кодексу України. Згідно п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена п.п. 129.1. і п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Оскільки відповідач самостійно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у межах строків, визначених податковим законодавством, то відповідно до ст.129 ПК України за несвоєчасну сплату донарахованих сум по податку на додану вартість нараховано пеню в розмірі 11581 грн. 11 коп. за період з 01 липня 2011 року по 24 жовтня 2013 року, яка станом на 12 лютого 2015 року не сплачена.
Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги форми Ю № 493-25 від 16 вересня 2014 року.
На момент звернення позивачем до суду, відповідачем податковий борг у сумі 11581 грн. 11 коп. не сплачено.
Підпунктами 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право податкових органів застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що на день розгляду справи відповідач податковий борг, який підтверджується матеріалами справи не сплатив, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Державного бюджету України заборгованість по податку на додану вартість в сумі 11581 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят одна) гривня 11 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна