10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
іменем України
"11" березня 2015 р. Справа № 2а/1770/3782/2011
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Моніча Б.С.,
при секретарі Степанській А.В. ,
за участю представників відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії про визнання протиправним рішень ,
У серпні 2011 року ОСОБА_3 пред'явила в суді позов до Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії, в якому, з урахуванням неодноразових доповнень та уточнень, просила визнати протиправними рішення відповідача від 25 січня, 24 лютого, 2 вересня 2011 року щодо невизнання її інвалідом ІІІ групи, у зв'язку з тим, що Рівненською обласною МСЕК під час їх прийняття не дотримано вимоги пункту 19 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2009 року №1317. Вважала, що наявне у неї захворювання є підставою для прийняття відповідачем рішення про підтвердження їй ІІІ групи інвалідності, відповідно до критеріїв, анатомічних дефектів і прирівняних до них станів, визначених Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 7 квітня 2004 року за №183.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської обласної МСЕК від 25 січня та 2 вересня 2011 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 інвалідом ІІІ групи. Зобов'язано відповідача повторно розглянути питання щодо встановлення ІІІ групи інвалідності ОСОБА_3
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року постанову суду першої інстанції змінено - виключено посилання суду про зобов'язання Рівненську обласну МСЕК встановити ОСОБА_3 саме ІІІ групу інвалідності.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2014 року касаційну скаргу Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії задоволено частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити .
Представники відповідача апеляційну скаргу не визнали.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 10.08.1999 року тимчасово встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок загального захворювання (довідка обласної МСЕК від 27.09.1999 року серії МСЕ №213607). У подальшому встановлена позивачу група інвалідності щорічно, до 2008 року підтверджувалася, що стверджується довідками відповідача серії МСЕ №017470 від 06.09.2000 р., серії МСЕ №212159 від 03.09.2001 р., серії ВТЭ-19 №081500 від 11.09.2002 р., серії МСЕ №033007 від 09.09.2003 р., серії МСЕ №065175 від 22.09.2004 р., серії МСЕ №066417 від 14.09.2005 р., серії МСЕ №106715 від 20.09.2006 р., серії МСЕ №070456 від 09.10.2007 р.
У вересні 2008 року відповідно до акту огляду Костопільською міжрайонною МСЕК від 10.09.2008 року №77 інвалідність позивача продовжена до 01.09.2010 року.
У вересні 2009 року, згідно акту огляду Костопільською міжрайонною МСЕК від 20.09.2010 року №208 інвалідність ОСОБА_3 не встановлена.
Не погоджуючись з висновками Костопільською міжрайонною МСЕК від 20.09.2010 року №208 щодо не підтвердження групи інвалідності, ОСОБА_3 звернулася до Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії.
З грудня 2010 року по вересень 2011 року експертиза щодо встановлення групи інвалідності ОСОБА_3 проводилась Рівненською обласною медико-соціальною експертною комісією.
Так, в січні 2011 року, Рівненської обласною медико-соціальною експертною комісією проведено експертне обстеження ОСОБА_3 За результатами проведення обстеження складений акт від 25.01.2011 року №33. З акта від 25.01.2011 року №33 вбачається, що в ньому містяться висновки членів комісії: лікаря хірурга, лікаря терапевта, лікаря невролога та лікаря офтальмолога.
Відповідно до пункту 30.4 вказаного акту від 25.01.2011 року №33, в графі «Група інвалідності» зроблений запис - невстановлена. Кожним з вказаних лікарів членів комісії зроблений в акті зроблений відповідний запис з зазначенням даних про обстеження ОСОБА_3, акт підписаний та завірений печаткою кожного лікаря окремо та завірений печаткою Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії.
Крім того, в матеріалах справи мається заключення Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м.Вінниця) від 17.02.2011 р. №16, відповідно до якого, за наявною у ОСОБА_3 патологією Рівненською обласною медико-соціальною експертною комісією в 2011 році інвалідом її не визнано, підстав для зміни рішення МСЕК на даний час виявлено.
Листом від 24.02.2011 року за вих.№06-69 відповідач повідомив ОСОБА_3, що згідно заключення Вінницького НДІ від 17.02.2011 року №16, рішення МСЕК від 25.01.2011 року підтверджено (інвалідом не визнана).
В серпні 2011 року Рівненської обласною медико-соціальною експертною комісією проведено експертне обстеження ОСОБА_3 За результатами проведення обстеження складений акт від 02.09.2011 року №388 , який містить висновки членів комісії: лікаря хірурга, лікаря терапевта, лікаря невролога та лікаря офтальмолога.
Відповідно до пункту 30.4 вказаного акту від 25.01.2011 року №33, в графі «Група інвалідності» зроблений запис - невстановлена. Кожним з вказаних лікарів членів комісії зроблений в акті зроблений відповідний запис з зазначенням даних про обстеження ОСОБА_3, акт підписаний та завірений печаткою кожного лікаря окремо та завірений печаткою Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії.
Згідно довідки про невизнання інвалідом від 24.02.2011 року за вих. №06-69 ОСОБА_3 за результатами Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії - інвалідом не визнана.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що порушень щодо недотримання відповідачем вимог пункту 17 Положення позивачем не доведено. ОСОБА_3жодного разу не зверталась до Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії з клопотанням провести обстеження лікарем відповідного профілю, а тому експертне обстеження проводилось кваліфікованими, уповноваженими на те членами комісії на підставі відповідних наказів та з дотриманням вимог пункту 19 Положення.При розгляді питання щодо не дотримання відповідачем пункту 20 вимог Положення, судом не встановлено, що Рівненська обласна медико-соціальна експертна комісія керуються іншими нормативно правовими актами ніж тими, що зазначені в пункту 20 Положення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.209 р. №1317 (надалі - Положення) медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров"я при Міністерстві охорони здоров"я автономної республіки Крим, управліннях охорони здоров"я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Згідно пункту 6 Положення висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації інваліда, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
У відповідності до пункту 9 Положення комісії мають бланк установленого МОЗ зразка, штамп і печатку.
Згідно пункту 25 Положення рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законом порядку.
Компетенція Кримської республіканської, обласних, центральних міських комісій визначена пунктами 12, 14 Положення. Так, згідно з пунктом 12 Положення такі комісії повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними знімають їх.
За змістом пункту 17 Положення медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюванням, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач була обстежена лікарями, які є членами Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії, всі з них, на час обстеження мали відповідну кваліфікацію та повноваження для такого проведення обстеження, накази про призначення кожного члена комісії надані представником відповідача.
Крім того, згідно з пунктом 24 Положення в особливо складних випадках обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.
На пропозицію ОСОБА_3, що в складі комісії відсутній судинний хірург (по профілю її захворювання), їй було запропоновано стаціонарне обстеження в НДІ РІ м. Вінниця, на що вона погодилась та проходила таке відповідне обстеження (копія додана до матеріалів справи), а тому колегія судів погоджується з позицією суду першої інстанції, що порушень щодо недотримання відповідачем вимог пункту 17 Положення позивачем не доведено.
Відповідно до пункту 19 цього Положення комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою. За наявності заперечень представників фондів соціального страхування комісія направляє особу, що звернулася для встановлення інвалідності, на додаткове медичне обстеження, яке проводиться без урахування висновку попередньої лікарсько-консультативної комісії. Остаточне рішення приймається комісією за результатами додаткового медичного обстеження, обсяги якого визначаються комісією з урахуванням характеру та важкості захворювання.
Згідно з пунктом 10 Положення, до складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Отже, при бажанні бути оглянутою лікарями тільки з відповідним профілем, позивач не позбавлена була права звернутися до Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії з письмовим клопотанням про призначення до членів комісії, яка буде проводити її обстеження, лікаря відповідного профілю. Однак, жодного разу ОСОБА_3 не зверталась з таким проханням до Рівненської обласної медико-соціальної експертної комісії, а тому експертне обстеження проводилось кваліфікованими, уповноваженими на то членами комісії на підставі відповідних наказів та з дотриманням вимог пункту 19 Положення.
Відповідно до пункту 20 Положення комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Будь-яких доказів щодо не дотримання відповідачем пункту 20 вимог Положення позивачем не надано і судом не встановлено, що Рівненська обласна медико-соціальна експертна комісія керуються іншими нормативно правовими актами ніж тими, що зазначені в пункту 20 Положення, а тому посилання позивача є не обґрунтованими.
Крім того колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначення для кожної конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, груп інвалідності, причини і часу її настання, відповідно до положень статті 1 Закону України від 06.10.2005 року №2961-ІУ «Про реабілітацію інвалідів в Україні» є виключною компетенцією медико-соціальної експертизи і адміністративний суд не може втручатися у вільний розсуд (дискрецію) органу, який її провидить, а тому оцінка обставин щодо наявності чи відсутності медичних показників для встановлення ОСОБА_3 інвалідності не відноситься до компетенції суду.
Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову Рівненським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" грудня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук
Б.С. Моніч
Повний текст cудового рішення виготовлено "16" березня 2015 року
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_2
3- відповідачу/відповідачам: Рівненська обласна медико-соціальна експертна комісія вул. Словацького,10,м.Рівне,33028
4,5 - представнику позивача - ОСОБА_4,
АДРЕСА_3
АДРЕСА_1, - ,