04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"05" березня 2015 р. Справа№ 910/1130/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Отрюха Б.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Пухальська І.С. - представник;
від відповідача: не з'явився ;
розглянувши апеляційну скаргу Компанії "Уеллмайнд Інвест ГмбГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
на ухвалу
Господарського суду м. Києва
від 23.01.2015р.
у справі № 910/1130/15-г (суддя Н.Б. Плотницька)
за позовом Компанії "Уеллмайнд Інвест ГмбГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
до Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі філії АТ "ІМЕКСБАНК" у місті Києві
про зобов"язання виконати умови договору та стягнення 66 599 грн. 93 коп.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.01.2015р. у справі № 910/1130/15-г позовні матеріали повернуті позивачеві без розгляду на підставі п. 3, 4 ч.1, ч.3 ст.63 ГПК України.
Позивач, не погоджуючись з прийнятою ухвалою, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить ухвалу Господарського суду м.Києва скасувати та направити матеріали справи до місцевого суду для розгляду справи по суті, оскільки вважає, що судом порушено норми процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи.
В судове засідання представник відповідача не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції № 05254270, про причини неявки суд не повідомлено.
Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріал справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне.
Компанія "Уеллмайнд Інвест ГмбГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі філії АТ "ІМЕКСБАНК" у місті Києві про зобов"язання виконати умови договору та стягнення 66 599 грн. 93 коп.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.01.2015 року позовна заява була повернута позивачу без розгляду на підставі п.3 та 4 частини 1 ст. 63 ГПК України, оскільки місцевий суд дійшов висновку, що до позовної заяви, наданої позивачем, не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, а також не надано доказів сплати судового збору у встановлених розмірі.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що надані позивачем ксерокопії документів належним чином не засвідчені, оскільки відмітки про засвідчення копій не містять відтиску печатки підприємства позивача, а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Також місцевий суд дійшов до висновку, що у позовній заяві позивачем визначено ціну позову у розмірі 66 599 грн 93 коп., тоді як з прохальної частини позовної частини вбачається, що позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати платіжне доручення № 22 від 31.10.2014 на суму 899 999 грн 10 коп., а також стягнути з відповідача пеню у розмірі 66 599 грн 93 коп. Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що ціна позову становить 966 599 грн. 03 коп. (899 999 грн 10 коп. + 66 599 грн. 93 коп.).
Такий висновок господарського суду колегія вважає безпідставним, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ст.63 ГПК України вказаної статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.
Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.
Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.
У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.
У випадку коли копії документів не засвідчені належним чином, але господарським судом при дослідженні витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, то суд долучає копії до матеріалів справи, зазначивши про таку відповідність в описовій частині рішення або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.
Як вбачається з матеріалів справи в обґрунтування своїх вимог позивачем до позовних матеріалів були додані: копія договору банківського рахунку № 54-08/БР від 28.08.2008, копія Додаткової угоди № 1 від 31.08.2009 до Договору банківського рахунку № 54-08/БР від 28.08.2008, копія Додаткової угоди № 2 від 18.11.2009 до Договору банківського рахунку № 54-08/БР від 28.08.2008, копія Договору № 36-11/ІБ про надання послуг по системі «ІНТЕРНЕТ - БАНКУ» від 04.11.2011року, копія платіжного доручення № 22 від 31.10.2014р., копія листа №б/н від 02.12.2014 компанії до банку, копія листа філії АТ «ІМЕКСБАНК» у м.Києві, копія виписки з банківського рахунку станом на 02.12.2014р., скриншот сторінки з системи «ІНТЕРНЕТ-БАНКУ» від 31.10.2014р., скриншот сторінки з системи «ІНТЕРНЕТ-БАНКУ» від 01.12.2014р., скриншот сторінки з системи «ІНТЕРНЕТ-БАНКУ» від 19.12.2014р., копія генеральної довіреності довіреної особи Компанії «Уеллмайнд Інвест ГмбГ» від 22.01.2014р., копія Витягу із торгового реєстру Компанії «Уеллмайнд Інвест ГмбГ» від 25.09.2014р.
Як вбачається з поданих до суду першої інстанції позовної заяви та додатків до неї, Компанією дотримано вимогу щодо посвідчення копій документів, що додаються, а саме: зроблено відмітку про засвідчення копії документа, яка складається зі слів "згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчила копію, її ініціали та прізвище, дати засвідчення копії. Відтиск печатки на завірених документах не проставлявся, так як довірена особа, яка посвідчувала документи додані до позовної заяви, діє на підставі Генеральної довіреності на представництво інтересів Компанії у будь-якій частині світу без печатки і наділена повноваженнями підписувати від імені Компанії усі документи пов'язані з її інтересами та діяльністю.
Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2014 № 1206-VІІ використання юридичною особою печатки не є обов'язковим.
З вищенаведеного вбачається, що в позові належним чином зазначено обставини, на яких ґрунтується позовна вимога та зазначено відповідні докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи ( п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.).
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що відсутні підстави, визначені п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України щодо повернення позову.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 3 частині 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціна позову визначається: Ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується;
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;
4) у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.
Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 28.12.2014, № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн 00 коп.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в 1 розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позовних вимог є вимога про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язати ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІМЕКСБАНК», від імені якого діє філія АТ «ІМЕКСБАНК» у м. Києві виконати платіжне доручення № 22 від 31.10.2014 року на суму 899 999,10 грн. В разі задоволення зазначеної позовної вимоги на користь Компанії не буде стягнуто грошових коштів, не буде витребувано майно, яким в розумінні ст. 177, 190 ЦК України є грошові кошти. Тобто, зазначена вимога в розумінні ст. 55 ГПК України є не майнового характеру.
Таким чином, позовна заява містить дві вимоги, одна з яких зобов'язати виконати платіжне доручення (вимога немайнового характеру), друга - сплатити пеню за прострочення виконання зобов'язань за договором (вимога майнового характеру). Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 045,00 грн., який складається із суми судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі 1218 грн. та 1827 грн. - судовий збір за вимогу майнового характеру (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
На підставі вищевикладеного, колегія приходить до висновку про те, що позивачем сплачено судовий збір у повному обсязі, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 55 ГПК України, а отже відсутні підстави, визначені п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України щодо повернення позову.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи вищевикладені обставини, колегія приходить до висновку, що місцевий суд дійшов помилкового висновку, щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, колегія вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального Кодексу України, суд , -
Апеляційну скаргу Компанії "Уеллмайнд Інвест ГмбГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.01.2015р. у справі № 910/1130/15-г задовольнити.
Ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.01.2015р. у справі № 910/1130/15-г скасувати
Матеріали справи № 910/1130/15-г повернути до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті позовних вимог.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
Б.В. Отрюх