04 лютого 2015 року о/об 12 год. 10 хв.Справа № 808/7335/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко А.О.,
за участю представників:
від позивача: - ОСОБА_1,
від відповідача - Д.П. Зозулі, В.І. Савенко
розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Пологівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_4.) до Пологівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або Пологівська ОДПІ ГУ Міндоходів в Запорізькій області), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Пологівської ОДПІ ГУ Міндоходів Оріхівське відділення від 27.06.2014 №8279-17, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Орендна плата з фізичних осіб» в сумі 25 513,19грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в договорі оренди земельної ділянки №94 від 30.09.2005 чітко визначено розмір плати за землю, а відтак контролюючий орган не має права самостійно визначати розмір орендної плати.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що відповідно до пп.288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України оренда ставка не може бути меншою ніж 3 відсотки від нормативної грошової оцінки. На підставі інформації, наданої Новоданилівською сільською радою листом від 27.06.2014 №01.05 ОСОБА_4 здійснено перерахування грошової оцінки землі відповідно до змін до пп.288.5 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та на підставі таких змін прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Представники відповідача в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 04 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 12.07.2012 зареєстрований Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області.
Рішенням Новоданилівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області №10 від 29.09.2005 «Про наділ гр. ОСОБА_4 земельної ділянки в оренду» наділено на умовах оренди гр. ОСОБА_4 Одександра Миколайвича земельною ділянкою розміром 6 014 кв.м. терміном на п'ять років.
Відповідно до договору №94 оренди земельної ділянки від 30.09.2005, укладеного між Новоданилівською сільською радою Оріхівського району Запорізької області (орендодавець) та ОСОБА_4 (орендар), орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Новоданилівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області та розташована по АДРЕСА_1.
Відповідно до додаткової угоди до договору оренди земельною ділянки №135 від 15.07.2008 п.9 Договору оренди земельної ділянки №94 від 30.09.2005 викладено в наступній редакції «Розмір орендної плати встановлено в розмірі 3% від грошової оцінки землі, що становить 0,3153 грн. за га на рік. Розмір орендної плати за землю обчислюється з урахування індексів інфляції».
За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (далі - ПК) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV.
Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).
Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).
Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексута є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.12.2014 у справі №31-274а14, яка відповідно до вимог ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування в межах спірних відносин.
Разом з тим, відповідно до договору купівлі-продажу від 27.06.2006, зареєстрованого в реєстрі за №2539 продавець (Коопзаготпром Оріхівського районного споживчого товариства) продав, а покупець (ОСОБА_4) придбав нежитлову будівлю, гараж, що знаходиться за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 2571 м2.
Відповідно до умов договору від 27.06.206, зареєстрованого в реєстрі за №2542, продавець (Коопзаготпром Оріхівського районного споживчого товариства) продав, а покупець (ОСОБА_4.) купив нежитлову будівлю котельні, що знаходиться за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_2 розташованого на земельній ділянці площею 3937 м2.
Таким чином, позивачем придбано у власність будівлі загальною площею 6014 кв.м., яка співпадає з сукупною площею орендованої земельних ділянок, розташованих за адресою м.Оріхів, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою №349/01.18 від 20.10.2014 (а.с. 7), рішенням №10 від 29.09.2005 та п. 9 Договору оренди №94 від 30.09.2005.
Відповідно до даних витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 03.11.2014 №4156/01-04-0 нормативно-грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки, що розташована в м. Оріхів, по АДРЕСА_1 станом на 22.10.2014 становить 56,56грн.
Відповідно до даних витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 03.11.2014 №4156/01-04-0/1 нормативно-грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки станом на 22.1.2014 становить 36,76грн.
Разом з тим, відповідно до відповіді Відділу Держземагенства у Пологівському районі Запорізької області від 13.11.2014 №2284/01-05/О в разі використання земельних ділянок в АДРЕСА_1, для комерційних цілей нормативно-грошова оцінка одного метра квадратної землі станом на 01.01.2014 буде становити 141,41грн.
При цьому згідно Інформації про перелік орендарів по Новоданилівській сільській раді станом на 01.07.2014 зазначено, що позивач орендує земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1. Однак, на вказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно майнового комплексу, що придбано у власність гр. ОСОБА_5 відповідно до умов договору від 28.08.2014 року, зареєстрованого за №1575. Також матеріали справи не містять доказів використання позивачем земельних ділянок для комерційних цілей.
Таким чином, відповідачем при розрахунку орендної плати за землю використано нормативно-грошову оцінку одного квадратного метра земельної ділянки іншу, ніж та, яка встановлена для земельних ділянок, які використовуються саме позивачем.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відтак виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Пологівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №8279-17 від 27.06.2014.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок) судового збору.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.В. Горобцова