20 листопада 2014 рокусправа № 0870/891/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р.
у справі № 0870/891/12
за позовом Публічного акціонерного товариства «Рассвет» (далі - позивач)
до відповідача Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач)
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 05.10.2011 року № 00001052305, № НОМЕР_1, від 20.12.2011 № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.12.2011 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог обґрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011 року № 00001052305, № НОМЕР_1 позивач оскаржував в адміністративному порядку та за результатами оскарження були прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 20.12.2011 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, якими була зменшена сума штрафних санкцій. Відповідно податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011 року № 00001052305, № НОМЕР_1 вважаються відкликаними, згідно пп. 60.1.3, 60.1.5, п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України, тому позовна вимога щодо скасування зазначених податкових повідомлень рішень задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги стосовно скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2011 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, суд дійшов висновку, що показники податкової звітності позивача підтверджено останнім належними та допустимими доказами, якими є первинна документація, а відповідач не довів законність висновків викладених в акті перевірки на підставі якого були прийняті оскаржуване податкові повідомлення-рішення.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилається не повне з'ясування судом обставин справи, невідповідність рішення суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Як свідчить зміст апеляційної скарги, відповідач не погоджується з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, вказуючи, що суд безпідставно не прийняв до уваги доводи відповідача щодо відсутності реальних господарських операцій з поставки позивачу товарів та виконання робіт з боку контрагентів ТОВ «Олвен Груп», ТОВ «Строй-Вінд», ТОВ «Буд Ворк», ТОВ «Іртас».
Відповідач вважає, що доводи податкового органу підтверджено належними доказами, якими є акт перевірки позивача, акти перевірок названих контрагентів та матеріалами, зібраними в результаті кримінальних проваджень стосовно посадових осіб контрагента позивача ТОВ «Іртас» та ТОВ «ДООРС», з яким мали правовідносини контрагенти позивача по ланцюгу постачання через ТОВ «Оптдевайс».
Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_1 доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.
У судовому засіданні представники позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Під час судового засідання від Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби надійшло клопотання про здійснення процесуальної заміни відповідача, у зв'язку із переходом функцій останнього до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.
Клопотання апеляційним судом задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представників сторін та переглянувши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року. Відповідачем складено ОСОБА_1 від 19.09.2011 року №1705/2305/13626540.
Зазначеним актом з боку позивача встановлені наступні порушення:
- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.3.1 п.8.3, пп. 8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 144.1 ст.144, 146.11 ст. 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 76 111 грн.;
- п. 1.7 ст.1, пп. 7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 164 720 грн.
05 жовтня 2011 р. на підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0001052305 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 164 720 грн. за основним зобов'язанням та 82 360 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 76 111 грн. за основним зобов'язанням та 38 055,50 грн. за штрафними санкціями.
Позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
За результатами розгляду первинної скарги до позивача надійшли податкові повідомлення-рішення від 20.12.2011 р. № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, винесені відповідачем, відповідно до яких визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 164 720 грн. за основним зобов'язанням та 41 180 грн. за штрафними санкціями, а також визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 76 111 грн. за основним зобов'язанням та 18 199,25 грн. за штрафними санкціями.
За результатами розгляду повторної скарги до позивача надійшло рішення від 18.01.2012 р. № 1164/6/10-2115, яким Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення відповідача, з урахуванням рішення ДПА в Запорізькій області, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.
Матеріали справи свідчать, що висновки податкового органу, стосовно порушень позивачем податкового законодавства базуються на висновках акту перевірки щодо відсутності відображених у податковій звітності позивача господарських операцій з контрагентами ТОВ «Олвен Груп», ТОВ «Строй-Вінд», ТОВ «Буд Ворк», ТОВ «Іртас».
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Олвен Груп».
В акті перевірки відповідачем зазначено, що в перевіряємий період позивач придбав у ТОВ «Олвен Груп» оргтехніку. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, згідно з платіжними дорученнями. Станом на 30.06.2011 року дебіторська заборгованість становить 124 000 грн. Позивачем до складу валових витрат за 2 квартал 2010 року включено витрати по взаємовідносинах з ТОВ «Олвен Груп» на загальну суму 103 333 грн.
Перевіркою зроблено висновок, що позивачем завищено валові витрати по операціях з ТОВ «Олвен Груп» на загальну суму 103 333 грн.
За результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Олвен Груп» встановлено вчинення правочинів з іншими контрагентами, які не спрямовані на реальне настання наслідкі.
За даними АІС «Податки» та АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ТОВ «Олвен Груп» визнано банкрутом та скасовано держреєстрацію 05.01.2011 року.
Згідно податкових накладних №№ 212, 213 від 26.05.2010 року та квитанції банку від 26.05.2010 року господарські відносини між ТОВ «Олвен Груп» та позивачем виникли ще до 05.01.2011 року, тобто до скасування держреєстрації ТОВ «Олвен Груп».
Матеріалами справи, а саме акт акт перевірки ТОВ «Олвен Груп» (т. 1 а.с. 252-266) свідчать, що перевірка проводилась 04.01.2011 року, без відома та присутності директора ТОВ «Олвен Груп», або уповноважених ним осіб - які б представляли інтереси, оскільки на момент проведення та складання акту перевірки за місцезнаходженням юридичної особи за адресою м. Запоріжжя, вул. Експресівська, 26 посадові або уповноважені особи підприємства відсутні.
Висновки щодо відсутності господарських операцій з боку ТОВ «Олвен Груп» зроблено, виходячи з того, що у ТОВ «Олвен Груп», відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виборчі активи, складські приміщення, транспортні засоби.
Однак, у який період виникли обставини, які можуть свідчити про відсутність господарської діяльності у підприємства, що на момент проведення перевірки було визнано банкрутом, у акті перевірки не зазначено.
Про розбіжності між податковою звітністю позивача та ТОВ «Олвен Груп» у акті перевірки не йдеться.
За таких обставин колегія суддів вважає, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу стосовно операцій позивача з ТОВ «Олвен Груп» не можна вважати доведеними та підтвердженими належними доказами.
Перевіркою встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Строй- Вінд», яким на адресу позивача виписано акти виконаних робіт за квітень 2010 року на загальну суму 988 815,67 грн. у т.ч. ПДВ 164 802,61 грн. з виконання ремонтних послуг за адресою: м. Запоріжжя, Північне шосе, 30. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі (платіжне доручення № 796 від 22.04.2010 р. на загальну суму 100 000 грн., у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.). Позивачем вказані ремонтні роботи було включено до балансової вартості основних фондів групи 3, на які нараховувалися амортизаційні відрахування та включалися до рядку 06.2 декларації з податку на прибуток (рядок 06.2.3.1 «Амортизація основних засобів загальногосподарського використання» Додатку АВ до рядка 06.2 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, на загальну суму 8 070 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 р. у сумі 8 070 грн.
Перевіркою зроблено висновок, що в порушення п. 144.1 ст. 144, п.146.3. п. 146.11 ст. 146 Податкового кодексу України, позивачем завищено амортизаційні відрахування по взаємовідносинах з ТОВ «Строй-Вінд» за 2 квартал 2011 р. на суму 8 070 грн.
Вище зазначені порушення податкового обліку з податку на прибуток призвели до порушення з податку на додану вартість при визначенні суми податкового кредиту.
Від ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя отримано акт від 25.03.2011р. № 242/23- 023/33528488 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Строй-Вінд». В ході проведення перевірки не встановлено передачі товарів (послуг) від ТОВ «Строй- Вінд» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів (т. 2 а.с. 251).
Однак, як зазначено вище, позивач не був особою, що придбала у ТОВ «Страй-Вінд», товари.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що взаємовідносини з ТОВ «Строй-Вінд» підтверджено належним чином оформленими документами податкового обліку, в тому числі: договором підряду б/н від 29.09.2009 р., довідкою про вартість виконаних робіт за квітень 2010 р., кошторисом на ремонтні роботи, платіжними дорученнями від 20.10.2009 р., № 2104 від 09.12.2009 р., № 2201 від 23.12.2009 р., № 73 від 27.01.2010 р., № 96 від 22.04.2010 р., прибутковим ордером № ПН-04/10 від 30.04.2010 р., податковими накладними № 642 від 20.10.2009 р., № 734 від 09.12.2009 р., № 800 від 23.12.2009 р., № 44 від 27.01.2010 р., № 199 від 22.04.2010 р., № 200 від 30.04.2010 р.
За вказаним договором ТОВ «Строй-Вінд» виконало загально-будівельні роботи з ремонту корпусу № 2 по вул. Північне шосе, 30. Дані ремонтні роботи виконувалися з метою створення умов для передачі в оренду приміщень у вказаній будівлі, оскільки одним з головних видів діяльності позивача є здавання в оренду власного нерухомого майна.
Відремонтоване приміщення позивачем було передано в оренду, що підтверджується договорами оренди приміщення по вул. Північне шосе, 30: № 43/0311А від 01.03.2011; №77/1211А від 01.12.2011; № 02/0111А від 01.02.2011.
Виходячи з зазначеного, слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів наявності обставин щодо відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Страй-Вінд».
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Буд Ворк».
В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Буд Ворк» виписано позивачу видаткову накладну від 11.11.2009 р. на поставку кондиціонерів 2 шт. на суму 150 000 грн., в т.ч. ПДВ 25 000 грн. Розрахунки проведено у безготівковій формі у вересні 2009 р. на суму 150 000 грн. заборгованість станом на 30.06.2011 р. відсутня.
Зазначені у видатковій накладній кондиціонери віднесено до балансової вартості основних фондів 3 групи. Нараховані суми амортизаційних відрахувань відображались у р. 07 декларацій з податку на прибуток за 3 квартал 2010 р. - 6 618 грн., за 4 квартал 2010 р. - 6 221 грн., за 1 квартал 2011 р. - 5 848 грн.
В порушення пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.3.1 гі.8.3, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем завищено амортизаційні відрахування з придбання у ТОВ «Буд Ворк» кондиціонерів на суму 14 700 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року на 7 500 грн., за 1 півріччя 2010 рік на 14 700 грн.
Від ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя отримано акт від 28.02.2011 р. № 107/23- 02/34440902 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Буд Ворк». В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Буд Ворк» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, тому операції з купівлі-продажу ТОВ «Буд Ворк» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».
В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що взаємовідносини з ТОВ «Буд Ворк» підтверджено належним чином оформленими документами податкового обліку, в тому числі: на підставі рахунку-фактури № 00225 від 28.09.2009; платіжними дорученнями №1172 від 18.09.2009 року, № 1213 від 30.09.2009 року; видатковою накладною РН-0000836 від 11.11.2009 р., актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.12.2009 року.
На час проведення перевірки та на даний момент кондиціонери експлуатуються позивачем у власних приміщеннях.
Крім того, факт наявності кондиціонерів підтверджено документами, складеними за результатами інвентаризації, проведеної за участі посадових осіб податкового органу.
Доказів стосовно того, що кондиціонери отримано позивачем не від ТОВ «Буд Ворх» відповідач не надав.
Згідно розрахунку податкового органу суми, донараховані за операціями з названими контрагентами склали 240 831 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з викладеного та приймаючи до уваги, що відповідач не довів факт порушення позивачем податкового законодавства при формуванні показників податкової звітності за операціями з ТОВ «Олвен Груп», ТОВ «Строй-Вінд», ТОВ «Буд Ворк», ТОВ «Іртас», колегія суддів дійшла висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.12.2011 р. № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 в частині нарахування податку на прибуток у сумі 76 111 та податку на додану вартість у сумі 164 720 грн. не може визнати законними та обґрунтованими, що є підставою для задоволення позовних вимог.
В той же час, в акті планової виїзної документальної перевірки від 19.09.2011 року № 1705/2305/13626540 зазначено, що у перевіряємому періоді з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Іртас». Згідно з наданими для перевірки документами встановлено, що ТОВ «Іртас» виписано видаткову накладну № 0153 від 14.05.2010 р. на загальну суму 210 000 грн. у т.ч. ПДВ 35 000 гри. на поставку товару: комплект обладнання фірми Тadlen (насос 140 л) у кількості 35 комплектів. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі на вказану суму згідно з платіжними дорученнями. Позивачем до складу валових витрат за 2 квартал 2010 року включено витрати на загальну суму 175 000 грн.
В подальшому зазначене обладнання було реалізовано ВАТ «Завод «Львівсільмаш» відповідно до договору поставки № 11-05/10 від 13.05.2010 р., рахунку-фактури від 13.05.2010 р. № СФ-0000890, платіжних документів від 13.05.2010 р. та 18.05.2010 р., податкових накладних від 13.05.2010 р. № 681, від 18.05.2010 р. № 731, видаткової накладної від 31.05.2010 р. № РН- 0000540, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 31.05.2010 р. № л-00000240.
Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з зазначеного, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області слід залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. - без змін.
Керуючись ст. ст. 198, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. у справі №0870/891/12 - без змін.
Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
З оригіналом згідно
Помічник судді К.О. Потапов