Постанова від 04.03.2015 по справі 816/4838/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/4838/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.,

представників позивача - Стеценко Л.О., Борисенко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" (надалі - ПАТ "НАК "Надра України") звернулось до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (надалі - відповідач, ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" (надалі - третя особа, ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка") про визнання протиправними дій щодо складення акта опису та арешту майна боржника від 30.01.2014 у зведеному виконавчому провадженні №36501490 та зобов'язання виключити з акта опису від 30.01.2014 та звільнити з-під арешту майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при складенні акта опису й арешту майна від 30.01.2014 державним виконавцем не враховано положення пунктів 5.2, 5.3 Статуту ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка", за змістом яких майно, право користування яким передано підприємству як внесок до статутного фонду, та майно, набуте підприємством в результаті його господарської діяльності, є власністю ПАТ "НАК "Надра України".

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях посилався на те, що опис майна ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" проведено на підставі отриманої від УДАІ УМВС Україні в Полтавській області інформації про зареєстровані за третьою особою транспортні засоби.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Представником відповідача подано клопотання про розгляд справи без його участі, що судом задоволено.

Гр. Стеценко Л.О. одночасно уповноважена на ведення даної справи в суді як від імені позивача, так і від імені третьої особи.

Заслухавши пояснення присутніх представників, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що на виконанні у ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження №36501490 про стягнення з ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" заборгованості.

Станом на 10.12.2014 до складу зведеного виконавчого провадження входили 273 виконавчих провадження на загальну суму стягнення заборгованості в розмірі 4 118 602 грн 76 коп., в тому числі 85 виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати загалом в розмірі 1 560 227 грн 39 коп. /т. 1, а.с. 112-179/.

У ході вчинення державним виконавцем виконавчих дій відповідачем отримано інформацію УДАІ УМВС Україні в Полтавській області про зареєстровані за ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" (код ЄДРПОУ 01431676) транспортні засоби /т. 1, а.с. 94-97/.

30.01.2014 державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, за змістом якого описано і накладено арешт на майно:

- автомобіль УРАЛ 4320 АК-8 (автокран) 1985 року випуску, зеленого кольору; днз 13518 СН (свідоцтво про реєстрацію серії ІХС 339783);

- автомобіль КРАЗ 260 (вантажний бортовий), 1989 року випуску, бежевого кольору, днз 15468СН (свідоцтво про реєстрацію РСА № 809163);

- автомобіль ВАЗ 21099 (легковий седан-В), 1996 року випуску, білого кольору днз 01889СН (свідоцтво про реєстрацію 1ХН 339645);

- автомобіль КРАЗ 250 (спеціальний вантажний - С) - насосна нафтопромислова установка УНБ1, 1993 року випуску, жовтого кольору, днз 05867СН, (свідоцтво про реєстрацію 1ХН 339687);

- автомобіль УАЗ 469Б (легковий фаетон-В), зеленого кольору, днз 09127СН (свідоцтво про реєстрацію 1ХС 370212);

- автомобіль КРАЗ 65032 (самоскид-С), 1997 року випуску, бежевого кольору, днз 05864 СН (свідоцтво про реєстрацію 1ХН 339695);

- автомобіль ГАЗ 6611 ВМ-2001 (фургон пасажирський), зеленого кольору, днз 13504СН (свідоцтво про реєстрацію 1ХН 339683);

- автомобіль ГАЗ-66 НЗАС 3964 (фургон пасажирський), 1992 року випуску, зеленого кольору, днз 13496 СН (свідоцтво про реєстрацію ІХН 339654);

- автомобіль ЗИЛ 131 АЦ-55 (паливоцистерна - С), 1982 року випуску, зеленого кольору, днз 13506 СН (свідоцтво про реєстрацію ІХН 420549);

- автомобіль ЗИЛ - ММЗ 4502 (самоскид-С), 1987 року випуску, зеленого кольору, днз 13517 СН (свідоцтво про реєстрацію ІХН 339784);

- автомобіль ГАЗ 6612 (фургон пасажирський), 1991 року випуску, зеленого кольору, днз 13513 СН (свідоцтво про реєстрацію ІХН 339736);

- Кран тракторний КТП-6.3 Т 170.01., 1989 року випуску, днз Т 0852 ПЛ (технічний талон №АЯ 006510);

- Бульдозер Т-130, 1983 року випуску, номер двигуна 98769, шасі 97506, днз Т2044ПЛ (технічний талон №АЯ 006507);

- Кран тракторний КП-25 Т-130, 1983 року випуску, номер двигуна 106952, днз Т0858ПЛ (технічний талон №АЯ 006514;

- Бульдозер Т 170, 1988 року випуску, номер двигуна 13284, днз Т0859ПЛ (технічний талон №АЯ 006515);

- екскаватор ЕО 3322Д, 1985 року випуску, номер шасі 5668, днз Т02047ПЛ (технічний талон №АЯ 006516) /т. 1, а.с. 101-105/.

Опис майна проведено у присутності начальника управління технологічного транспорту ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" Булаха Г.І. /т. 1, а.с. 102/.

Наказом ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" від 30.01.2014 №20 Булаха Г.І. призначено відповідальним за зберігання автотранспортних засобів /т. 1, а.с. 106/.

Описане майно передано на відповідальне зберігання начальнику управління технологічного транспорту ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" Булаху Г.І., зауваження та заяви від останнього в ході проведення опису й арешту майна не надходили /т. 1, а.с. 104/.

Заявою від 31.10.2014 вих. №1770/2/01/13 ПАТ "НАК "Надра України" звернулось до начальника ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області про зняття арешту з майна /т. 1, а.с. 107-110/.

Листом ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області від 05.11.2014 вих. №11513 позивачу надано відповідь, якою повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту із зазначеного вище майна /т. 1, а.с. 111/.

Наведене стало передумовою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

У відповідності до пункту 5 частини третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень, окрім іншого, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами частини першої даної статті звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з частиною першою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника /частина п'ята статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"/.

Таким чином, накладення арешту на майно боржника є заходом примусового виконання судового рішення, в разі невиконання такого рішення в добровільному порядку.

Позивачем та третьою особою не спростовано відомостей про наявність на виконанні у ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області зведеного виконавчого провадження про стягнення з ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" заборгованості.

Так само, суду не надано доказів добровільного виконання боржником вимог виконавчих документів.

Надаючи правову оцінку доводам позивача про те, що описане та заарештоване на підставі акта від 30.01.2014 майно є власністю ПАТ "НАК "Надра України", суд враховує наступне.

Дійсно, пунктами 5.2, 5.3 Статуту ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.10.2007 №545, визначено, що майно, право користування яким передано підприємству як внесок до статутного фонду, є власністю засновника (ПАТ "НАК "Надра України"), Майно, набуте підприємством в результаті його господарської діяльності є власністю засновника /т. 1, а.с. 35-50/.

Статут юридичної особи є нормативним актом, що визначає правове становище, завдання, структуру, функції, статутний капітал і назву юридичної особи та її місцезнаходження, найменування посади керівника, який її очолює, а також інші необхідні умови діяльності юридичної особи.

Натомість, за приписами частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина третя статті 13 Конституції України проголошує, що власність зобов'язує.

За змістом пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1371), власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Як підтверджено залученою до матеріалів справи інформацією УДАІ УМВС України в Полтавській області /т. 1, а.с. 94-97/, автотранспортні засоби: УРАЛ 4320 АК-8, КРАЗ 260 (вантажний бортовий), ВАЗ 21099 (легковий седан-В), КРАЗ 250 (спеціальний вантажний - С), УАЗ 469Б (легковий фаетон-В), КРАЗ 65032 (самоскид-С), ГАЗ 6611 ВМ-2001 (фургон пасажирський), ГАЗ-66 НЗАС 3964 (фургон пасажирський), ЗИЛ 131 АЦ-55 (паливоцистерна - С), ЗИЛ - ММЗ 4502 (самоскид-С), ГАЗ 6612 (фургон пасажирський) зареєстровані за ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка".

Наведена обставина представниками позивача в судовому засіданні не заперечувалась та жодним чином не спростовувалась.

Так само, наданими для огляду в судовому засіданні технічними талонами підтверджено, що право власності на Кран тракторний КТП-6.3 Т 170.01. та Кран тракторний КП-25 Т-130 зареєстровано за ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що описані у акті від 30.01.2014 транспортні засоби зареєстровані за третьою особою.

Позивачем не надано жодних доказів віднесення описаних транспортних засобів на баланс ПАТ "НАК "Надра України", не надано доказів подальшої передачі ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" спірного майна, а також, не надано договорів купівлі-продажу спірного майна та інших доказів, які підтверджували б право власності позивача на вищевказане рухоме майно.

Суд звертає увагу на те, що сторонами не заперечувалось, що документи, якими підтверджується право користування транспортними засобами, не можуть бути свідченням наявності у особи права власності на такі транспортні засоби. Жодних інших відомостей про наявність у позивача хоч яких-небудь доказів про право власності на описане майно суду не надано.

Сама лише наявність відповідної вказівки у Статуті ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" не є належним та достатнім підтвердженням наявності у позивача права власності на описане майно.

До того ж, наявність у позивача права власності на все належне третій особі майно зобов'язувала б ПАТ "НАК "Надра України" нести відповідальність за зобов'язаннями ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка".

Натомість, за умовами пункту 10 Статуту ПАТ "НАК "Надра України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 №1460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №912), Компанія не відповідає за зобов'язаннями дочірніх підприємств у статутному (складеному) капіталі яких Компанія володіє корпоративними правами /т. 1, а.с. 12/.

Окремо суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Доказів звернення до суду з позовом про визнання права власності на описане майно позивач не надав.

Позивачем не наведено, а судом не виявлено порушень відповідачем порядку арешту й опису майна боржника у виконавчому провадженні.

Варто зазначити, що акт опису й арешту майна від 30.01.2014 державним виконавцем складено у присутності начальника управління технологічного транспорту ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" Булаха Г.І., останній жодних зауважень чи заперечень в ході проведення опису не подавав /т. 1, а.с. 102/.

Стосовно посилань позивача на те, що майно державних підприємств не підлягає реалізації, суд звертає увагу на вимоги статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", за змістом якої дія вказаного Закону не поширюється на відносини з приводу виконання Державною виконавчою службою рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як зазначалось судом вище, до зведеного виконавчого провадження №36501490 входить ряд виконавчих проваджень про стягнення з ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" заборгованості з виплати заробітної плати загалом в розмірі 1 560 227 грн 39 коп. /т. 1, а.с. 112-179/.

А відтак, вимоги Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" не поширюють свою дію на спірні відносини.

Суд враховує, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір необхідно залишити в Державному бюджеті Україні.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 10 березня 2015 року.

Суддя О.О. Кукоба

Попередній документ
43114191
Наступний документ
43114193
Інформація про рішення:
№ рішення: 43114192
№ справи: 816/4838/14
Дата рішення: 04.03.2015
Дата публікації: 23.03.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері: