24 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа №816/389/15-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Леуса О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держземагентства у Полтавській області щодо відмови в поновленні терміну дії договору оренди земельної ділянки та в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, оформлене листом від 21.11.2014 №В-272/0-451/6-14; зобов'язання Головного управління Держземагентства у Полтавській області укласти з ОСОБА_1 додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області загальною площею 92,00 га, від 19.03.2004 зареєстрованого за №272 на той самий строк і на тих самих умовах, передбачених цим договором, якою поновити термін дії договору до 31.12.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" ОСОБА_1, як орендар, який належно виконував свої обов'язки за договором оренди від 19.03.2004, має переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Проте, в порушення норм чинного законодавства, за результатами повторного розгляду відповідної заяви позивача, ОСОБА_1 протиправно та необґрунтовано, листом від 21.11.2014 №В-272/0-451/6-14, відмовлено у продовженні терміну дії договору оренди земельної ділянки від 19.03.2004.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях. Наголошував на тому, що додаткові угоди до договору оренди земельної ділянки від 19.03.2004, укладені 16.10.2008 та 30.01.2009, не були зареєстровані Центром Державного земельного кадастру, а тому термін дії вказаного договору закінчився 19.03.2009. Відтак, на думку відповідача, ОСОБА_1 не має законних підстав, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", на поновлення договору оренди земельної ділянки.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 19.03.2004 між Чутівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Войнівської сільської ради, загальною площею 92 га строком на 5 років. Договір зареєстрований у Чутівському райземкомвідділі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.03.2004за №272 /а.с. 14-19/.
16.10.2008 між тими ж сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної від ділянки від 19.03.2004 №272, згідно з якою внесено зміни до пункту 7 договору, а саме: "Договір укладено терміном на 10 років до 30 грудня 2013 року" /а.с. 20/.
Крім того, 30.01.2009 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної від ділянки від 19.03.2004 №272, згідно з якою внесено зміни до умов вказаного договору /а.с. 21/.
ОСОБА_1 05.11.2013 звернувся до Головного управління Держземагентства у Полтавській області із заявою, у якій повідомив про свій намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 19.03.2004 №272 та просив поновити договір оренди на новий строк /а.с. 29/.
Листом Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 05.12.2013 повідомлено ОСОБА_1 про необхідність надання додаткової технічної документації /а.с. 30/.
ОСОБА_1 12.05.2014, на виконання листа Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 05.12.2013, звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації по відновленню меж земельних ділянок внатурі на місцевості на кожну ділянку окремо, оскільки орендована земельна ділянка складається із 5-ти окремих ділянок площею: 72 га, 4,72 га, 5,23 га, 4,81 га, 4,85 га /а.с. 31/.
Листом Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 12.06.2014 повідомлено заявника, що гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали до Головного управління клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на земельну ділянку площею 76,10 га та запропоновано здійснити рівноцінний розподіл земельної ділянки за згодою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і подати повторне клопотання із зазначенням площі частини даної ділянки, та зазначено, що в іншому випадку земельна ділянка буде надана в оренду на конкурентних засадах /а.с. 34/.
14.08.2014 позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Полтавській області із заявою про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 19.03.2004 №272 та надання дозволу на розробку технічної документації по відновленню меж земельних ділянок внатурі на місцевості орієнтовною площею 76 га, 4,76 га, 5,23 га, 4,81 га, 4,85 га, що знаходяться за межами населеного пункту на території Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, затвердити її у встановленому законом порядку.
Відповіді на зазначену заяву ОСОБА_1 від Головного управління Держземагентства у Полтавській області не отримав, у зв'язку з чим звернуся до суду з позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 у справі №816/3380/14 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Держземагентства у Полтавській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2014 щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 19.03.2004 №272 відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" /а.с. 61-64/.
Листом від 21.11.2014 №В-272/0-451/6-14 Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області повідомлено позивача про відмову в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 19.03.2004 №272. Дану відмову відповідач мотивував тим, що додаткова угода від 16.10.2008 до договору від 19.03.2004 №272, що містить зміни до вказаного договору в частині строку дії договору, не зареєстрована Центром Державного земельного кадастру /а.с. 65/.
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що термін дії вказаного договору закінчився 19.03.2009, а тому у ОСОБА_1 відсутні правові підстави для продовження строку дії договору від 19.03.2004 №272.
Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-XI.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Так, у частині першій статті 777 Цивільного кодексу України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Згідно частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності ).
Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.02.2015 у справі №6-219цс14.
У ході розгляду даної адміністративної справи судом встановлено та не спростовано представником відповідача, що ОСОБА_1 належно виконував свої обов'язки за договором оренди земельної ділянки від 19.03.2004 №272 та до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що орендодавець протягом місяця повідомив орендаря про наявність заперечень у поновленні договору оренди земельної ділянки від 19.03.2004 №272 та письмово повідомив ОСОБА_1 (орендаря) про відмову в поновленні вказаного договору оренди.
Натомість, матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем у ході розгляду справи, що позивач (орендар) продовжує користування виділеною земельною ділянкою та належно виконує свої обов'язки за вказаним вище договором. Зокрема, долученою до матеріалів справи довідкою Чутівського відділення Карлівської ОДПІ від 21.07.2014 №1126/13/17-212 підтверджено, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 по 31.12.2013 сплачено орендну плату за орендовані земельні ділянки до місцевого бюджету Войнівської сільської ради в розмірі 276 722 грн 90 коп. /а.с. 54/.
Окрім того, довідкою виконавчого комітету Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 19.08.2014 №53 підтверджено, що орендована ОСОБА_1 земельна ділянка є обробленою та засіяною сільськогосподарськими культурами /а.с. 57/, тобто використовується за її цільовим призначенням.
Таким чином, ОСОБА_1 є добросовісним орендарем, оскільки фактично використовує орендовані земельні ділянки за цільовим призначенням та сплачує оренду плату у встановленому порядку, у зв'язку із чим, відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі", має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, про що завчасно повідомив відповідача.
У ході розгляду справи представник відповідача проти вказаного не заперечував, натомість як на підставу відмови позивачу у клопотанні про поновлення договору оренди земельної ділянки від 19.03.2004 №272 посилався виключно на те, що укладені 16.10.2008 та 30.01.2009 додаткові угоди до договору, не зареєстровані Центром Державного земельного кадастру, а відтак, термін дії вказаного договору закінчився 19.03.2009.
Однак, наведені доводи не спростовують правомірності договору оренди земельної ділянки від 19.03.2004 №272.
На переконання суду, мають місце всі визначені чинним законодавством підстави, що надають ОСОБА_1 переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки від 19.03.2004 №272, відтак відмова позивачу у поновленні дії договору оренди земельної ділянки є необґрунтованою.
Оскільки рішення про відмову у поновленні договору оренди землі викладено у листі від 21.11.2014 №В-272/0-451/6-14, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати таке рішення.
Відтак, позов в даній частині необхідно задовольнити.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача укласти з ОСОБА_1 додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Умовами договору оренди земельної ділянки від 19.03.2004 №272 встановлено строк дії договору терміном 5 років.
Таким чином, з огляду на приписи частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", якою визначено порядок укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності ), суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Держземагентства у Полтавській області укласти з ОСОБА_1 додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 92,00 га, розташованої за межами населеного пункту на території Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, укладеного 19.03.2004 та зареєстрованого за №272.
Стосовно вимоги позивача про поновлення терміну дії договору до 31.12.2023, суд не знаходить підстав для її задоволення, оскільки, як зазначалось вище, договір оренди землі між позивачем та Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області укладено на 5 років, а додаткову угоду від 16.10.2008 не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині належить задовольнити частково.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як визначено частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного.
Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держземагентства у Полтавській області у формі листа-повідомлення від 21 листопада 2014 року №В-272/0-451/6-14, яким відмовлено ОСОБА_1 у поновленні терміну дії договору оренди земельної ділянки та в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 19 березня 2004 року.
Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Полтавській області укласти з ОСОБА_1 додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 92,00 га, розташованої за межами населеного пункту на території Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, укладеного 19 березня 2004 року та зареєстрованого за №272.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 (п'ятдесят чотири) копійки.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 02 березня 2015 року.
Суддя О.О. Кукоба